Глобинський будинок престарілих був створений у 1998 році, а п’ять років по тому перейменований у міську громадську організацію “Соціальний захист”. Незмінним керівником закладу була і є виконавчий директор Валентина Кулик – жінка, яка всю душу й серце віддає самотнім та обездоленим стареньким, постійно дбає, аби вони не відчували себе зайвими і нікому не потрібними.

– У нас зараз проживають 16 дідусів та 18 бабусь, – говорить Валентина Іванівна. – Вони перебувають під наглядом і забезпечені всім необхідним. Переважно це – жителі населених пунктів Глобинської міської ради, є уродженці Петрівки, Погребів, Корещини, Горбів. Опікують їх лікар “швидкої допомоги” Ольга Бернада та медична сестра Аліна Козак. За першим викликом вони вже біля хворого, своєчасно надають необхідну медичну допомогу.

Добре дбають у цій громадській організації і про харчування літніх людей. Чверть пенсії кожний підопічний отримує на руки, вся інша сума витрачається на їхнє утримання. Свій внесок у благородну справу робить і міська рада, виділяючи певні кошти.

Щоденне меню складає лікар із урахуванням необхідних вимог. Смачні сніданки, обіди, полудники та вечері готують кухарі Ірина Тригуб та Ольга Галаган, їм допомагає працівниця кухні Ольга Бабенко. Про вчасне завезення продуктів дбає завгосп Тетяна Логвин. “Соціальний захист” тісно співпрацює із приватними підприємцями Валентиною Середою, Оленою Черненко, Віктором Орлом. Результатом цієї співпраці та старанної, добросовісної роботи кухарів є свіжі гарячі страви для мешканців, відповідно до їхнього віку. Аби здешевити харчування, всі необхідні фрукти й овочі закуповуються в сезон, а потім працівники кухні консервують і засолюють їх. Цього року збільшено норму харчування: на одну людину в день витрачається 20 гривень.

– Хоча це і невелика сума, але все ж таки ми можемо краще годувати своїх підопічних, враховуючи їхні потреби, – каже виконавчий директор. – Крім того, на всі свята накриваємо святкові столи, у дружньому колі відзначаємо і дні народження стареньких. Вони дуже задоволені, що про них не забувають, що їм приділяють увагу.

До речі, про це вони говорили і в розмові з журналістами.

– Мої діти померли, тож залишилася зовсім одинокою, – поділилася пережитим Лідія Йосипівна Постіл. – Жила у старій хаті, в якій протікав дах. Часто мене відвідував фельдшер села Старий Хутір Петро Жук, велике спасибі йому за це. Тут мені дуже подобається – про мене піклуються, добре годують, я навіть поправилася. Ходжу в магазин, де можу купити те, що мені потрібно. Якби залишилася сама вдома, навіть не знаю, що зі мною було б.

– Мені 80 років. Родом із Череванів, працювала вихователькою. Свій вік змушена доживати тут. Я не сумую, дуже часто до мене приходять колишні вихованці, –  розповідає Марія Варфоломіївна Келебердян.

Познайомивши із закладом та його мешканцями, Валентина Кулик назвала і проблеми, що існують нині у громадської організації. Зокрема, вкрай необхідний ремонт даху, потребує оновлення застаріле обладнання, та й кімнати, в яких проживають старенькі, теж вже час оновити. Міський голова Глобиного Сергій Ковнір обіцяє допомогти у вирішенні цих та інших питань.

– До кого ж нам іще звертатися, як не до Сергія Олександровича. Він нас найбільше розуміє, – переконана керівник соціального закладу.

Тетяна ПОПСУЙ

Журналіст