Понад 2 млн тонн продукції довелося перевірити з липня 2008-го по липень 2009 року фахівцям Державної інспекції з карантину рослин по Полтавській області. Завдяки їхнім зусиллям аграрії Полтавщини уникли проблеми зараження посівів гірчаком рожевим, якого в області немає. Партію зерна (близько 350 тонн), з якою було завезено з іншого регіону України цей бур’ян, відправили назад, постачальнику. Попереджено було і завезення з Нідерландів комбікорму, зараженого амброзією трироздільною, що внесена у “Перелік регульованих шкідливих організмів”, яких немає на території України.

Та якщо систему інспектування й проведення фітосанітарних експертиз зернових культур налагоджено добре – в цьому зацікавлені не тільки співробітники контролюючої служби, а й сільгоспвиробники, то сумлінність представників інших сфер, пов’язаних із рослинною продукцією, подекуди досить низька, зазначає начальник Державної інспекції з карантину рослин по Полтавській області Віталій Назаренко.

– У межах своїх функцій ми перевіряємо ринки Полтавської області, – розповідає керівник. –  Власники баз, із яких постачають на наші базари рослинну продукцію, зробили Україну азіатською державою. Реалізатори на нашу вимогу не можуть надати ні карантинних, ні фітосанітарних сертифікатів: перший документ надається Державною інспекцією з карантину рослин України, якщо фрукти-овочі транспортують в межах країни, другий є міжнародним. Якщо сертифіката, скажімо, на мадагаскарські мандарини чи банани немає, значить, вони могли бути завезені нелегально. Втім, є шлях вирішити проблему – зверніться в інспекцію, ми перевіримо товар і видамо сертифікат. Коштує, до слова, він недорого, до 100 гривень, а завозять товар не кілограмами, а тоннами й десятками тонн. Що заважає дотримуватися елементарних норм і не збільшувати ризики для свого регіону й країни в цілому? А буває, що чуємо у відповідь від продавців: мовляв, власник бази погоджується видати копію сертифіката на точку реалізації за додаткову плату, і тоді кілограм мандаринів коштуватиме не 20 гривень, а 35…

Відсутність карантинного сертифіката є порушенням чинного законодавства, наголошують фахівці. Часто від такого порушення ми потерпаємо не тільки глобально (коли, наприклад, на боротьбу з амброзією, завезеною в Україну з країн тропічного і субтропічного поясів, витрачаються бюджетні, тобто наші з вами, кошти), але й приватним чином. Адже тепер багатьом відомі симптоми алергії, викликані цим бур’яном. Потерпаємо ми і як покупці. Так, якщо куплений за десятки гривень на весняному ярмарку саджанець плодового дерева не прижився, причиною може бути карантинна хвороба. Отже, продавець (не обов'язково фізична особа, може бути й розплідник), перш ніж виставляти деревце на продаж, не пересвідчився в тому, що воно здорове, – не звернувся в карантинну службу й не отримав карантинний сертифікат.

Цього року штат працівників інспекції по Полтавській області побільшав – якщо раніше на теренах області працювало вісім пунктів карантину рослин, то тепер їх п’ятнадцять. І все ж шістдесят чоловік, які контролюють і лікують сотні тисяч гектарів посівів, лісових насаджень, перевіряють мільйони тонн імпортованої, експортованої продукції та реалізованої через легалізовані торговельні об’єкти, не в силі охопити ще й усі базарні та ярмаркові прилавки. Змусити постачальників і торговців усіх ланок дотримуватися чинного законодавства інспекція буде здатна лише при допомозі покупців, які б не лінувалися вимагати надати сертифікат на товар рослинного походження.

Віталій Назаренко також наголошує, що в інспекції (яка знаходиться в Полтаві, у пров. Заячому, 10-б, тел. 61-12-41) з увагою поставляться до всіх повідомлень про виявлених шкідників і карантинні бур’яни.

Людмила САМОЙЛОВА

“Зоря Полтавщини”