На молодість Мотрони Михайлівни випали жахи Голодомору 33-го, лихоліття війн. Будучи найстаршою серед п’ятьох братів і сестер, до сьогодення вона дожила єдина. Старший із братів загинув на фронті.
Майже весь свій вік бабуся прожила в Гадячі. У 1991 році син і невістка Валентина забрали її до себе в Лаврики поблизу Полтави. Рідні кажуть, що старенька прикипіла серцем до Гадяча, не хотіла залишати його. Але й на новому місці звикла – ще два роки тому власноруч полола город. Літня жінка принципово все життя не вживає ліків.
Ювілярка має сина Федора, онука Валерія і правнучку Ангелінку. Родина разом із представниками керівництва області, району, Абазівської сільської ради щиро привітала Мотрону Михайлівну з поважною датою.
Хоча бабуся вже погано чує й ходить, проте залишається сповненою життєвої енергії й оптимізму. Дуже любить співати українські пісні, що й продемонструвала у день свого вікового ювілею.
Журналіст
Рубрика: 
