У 20-х роках минулого століття войовничі атеїсти всі нехворощанські церкви закрили, священиків репресували. Через деякий час дерев'яні стіни церков розібрали на будівельні матеріали для потреб місцевих колгоспів. Архангело-Михайлівську церкву невдовзі переобладнали під Будинок культури, на місці Миколаївської збудували приміщення під редакцію газети і районну друкарню. А де стояла Преображенська – облаштували спортивний майданчик для школярів. На десятиліття змовкли над селом церковні дзвони, що з прадавніх часів скликали нехворощан до спільної молитви.
Ідея відродження святині у приорільському селі виникла років 15 тому, коли нехворощани підписалися під колективним листом до сільської ради з проханням збудувати церкву. Вже за кілька тижнів було зареєстровано статут нехворощанської церкви, відкрито розрахунковий рахунок, замовлено проектну документацію. Щойно створена в селі ініціативна група почала збирати добровільні пожертвування на зведення нового храму. Полтавські архітектори Валерій Трегубов та Оксана Бєлявська зобразили на ватмані справжній храм-красень розміром 27 на 16 метрів, висотою з хрестом на головному куполі 28 метрів!
У серпні 1997 року Микола Опацький, настоятель Свято-Миколаївської церкви, що у селі Маячка Новосанжарського району, провів обряд освячення земельної ділянки під майбутній храм. За давньою християнською традицією на тому місці встановили дерев'яний хрест. Згодом майданчик ожив, фінансування так званого нульового циклу – закладення фундаменту і цоколю – взяла на себе Полтавська газонафтова компанія. Вона ж надала і необхідні матеріали. А під тимчасову церкву місцева влада передала приміщення колишнього банку “Україна”, де до цього був шкільний спортзал.
На жаль, через економічні негаразди будівництво припинилося аж на чотири роки. А відновилося лише у 2003-му, коли більшість нехворощанських пайовиків передала свої земельні паї в оренду ТОВ “Чиста криниця”. Юрій Лебедин і тодішній директор агрофірми Валерій Сахно погодилися фінансувати будівельні роботи. Щоправда, довелося переглянути проект і звести церкву менших розмірів, ніж передбачалося раніше. Робота закипіла знову…
І ось нещодавно у Нехворощі відбулася радісна подія – освячення новозбудованого Свято-Миколаївського храму. Архієпископ Полтавський і Миргородський Филип відправив урочисте богослужіння та привітав мирян із важливою подією у їхньому духовному житті. А настоятелю церкви Олександру Василевському вручив нагрудний хрест із прикрасами.
На знак визнання старанних трудів на славу Святої Церкви архієпископ вручив орден і грамоту Священного Синоду Української Православної Церкви голові Новосанжарської районної ради Юрію Лебедину “У пам'ять про святкування 450-річчя перенесення на Волинь Чудотворної Почаївської ікони Божої Матері”. Генерального директора СП “Полтавська газонафтова компанія” Тимофія Каунова нагороджено грамотою та орденом “1020-ліття Хрещення Київської Русі”. Грамотами й нагородами були відзначені й інші благодійники та усі ті, хто брав найактивнішу участь у наближенні цієї світлої події – відкритті Свято-Миколаївської церкви у Нехворощі.
Під завершення молебня над Нехворощею полинув передзвін – як символ небесної благодаті на цій прадавній землі. Віриться, що тепер він лунатиме над приорільським селом вічно.