– Життя було – як у тисяч людей нашого віку. В 1960-х роках отримали квартиру в одній із перших полтавських “хрущовок” на вулиці Фрунзе. Чоловік після закінчення Харківського політехнічного майже півстоліття відпрацював на 20-му заводі, – розповідає Таїсія Іванівна. – Я працювала у відділах кадрів взуттєвої фабрики, автобусно-таксомоторного парку, згодом – старшим спеціалістом по кадрах в управлінні культури облвиконкому і облдержадміністрації. Загальний трудовий стаж – 37 років. “Зоря Полтавщини” завжди залишалася вірним супутником нашої сім’ї. Співробітники, бувало, мене запитують, чому передплачую саме “Зорю Полтавщини”, а я кажу, що без неї не можу, кращої газети я не знаю. Ця газета – наче моє друге “я”, наче пише про мене, моїх близьких, наше покоління і наших дітей…
Син Соловйових, Леонід, – колишній військовий, нині – підприємець. Невістка Ніна – медик, старша медсестра поліклініки. Бабусина гордість –
18-річна онучка Сашенька, студентка медичного коледжу.
– Восени минулого року ходили вболівати за неї всією родиною — дівчина брала участь у студентському конкурсі Полтави й здобула титул віце-міс, – каже Таїсія Соловйова.
Нині Таїсія Іванівна – на заслуженому відпочинку, займається переважно городньо-дачними справами, допомагає дітям. До речі, чимало корисних порад знаходить у щотижневих додатках “Зорі Полтавщини”.