“Як Прем’єр-міністр я повинна більше звітувати, ніж говорити про плани, водночас доцільно поговорити і про майбутнє, – наголосила Юлія Тимошенко. – Напередодні великих політичних змін у країні я хотіла б оприлюднити бачення того, як я відчуваю рух реформ у сфері охорони здоров’я. Мої знання в цій галузі значно поглибилися, коли ми зіткнулися з усіма викликами епідемії грипу. Саме через це я була змушена трохи більше їздити регіонами. Я визначила чітке й лаконічне розуміння, як нам рухатися далі. Що мене хвилює як керівника уряду? Те, що ми маємо колосальний науковий потенціал у тих сферах, які можуть якісно міняти підходи до профілактики хвороб і забезпечення здоров’я нашого народу. Ще на початку 1990-х Україна розробляла новітні біотехнології. Де вона опинилася упродовж 18 років – краще не говорити. Раніше Україна входила до трійки знакових держав і мала прекрасні наукові розробки у сфері генетики. Сьогодні вона відстала. З інших визначальних напрямів наша держава також посідала гідні місця. Тож нам потрібно суттєво поновити підхід саме до цих напрямів розвитку науки, тому що кожна країна визначає для себе декілька пріоритетів. Серед них найголовнішими є два напрями: нанотехнології та біотехнології. У більшості країн їх поєднали в єдиний напрям нанобіотехнологій. Я хочу проінформувати, що півтора року тому ми почали будувати лабораторії з необхідним устаткуванням, які дадуть можливість нашим науковцям працювати у цьому напрямі. Декілька днів тому ми зареєстрували й офіційно відкрили Державний центр інноваційних біотехнологій. Там зараз формується гідна наукова команда, і я вірю, що Україна вже найближчим часом матиме змогу поновити свої наукові досягнення й можливості. Щодо генетики, то і в цьому напрямі ми маємо чудових учених і відновлюємо й створюємо належні умови для їхньої роботи. Якщо сьогодні Україна в світі інтелектуально не виграє хоча б частину напрямів, нам буде дуже важко конкурувати. Тільки інтелект може створювати Україні імідж і дати майбутнє. Я хочу, щоб це в Україні стало не тільки нормою, а й було визначено головним стратегічним напрямом”.
Друге питання, на якому загострила увагу керівник уряду, стосувалося фінансових проблем. “Нам вкрай необхідно знайти форму організації фінансування медицини, – констатувала Юлія Тимошенко. – Йдеться про різні моделі, як це є у всьому світі. Нашій галузі охорони здоров’я не потрібна моносистема, нам необхідно мати координовані системи, які поєднають усе найкраще, що є у світі, для забезпечення фінансування розвитку системи охорони здоров’я. Починаючи з того, що держава зобов’язана певний перелік послуг надавати громадянам безкоштовно, але які саме – нам треба чітко визначити, щоб громадяни мали доступ до безкоштовної медицини, про що задекларовано в Конституції.
Інша актуальна проблема – це медичне страхування. Нам не треба вигадувати власних українських моделей, світ має їх вдосталь. Усі роботодавці повинні страхувати своїх працівників, а також неповнолітніх членів їхніх родин, а держава – тих, хто не має роботи. Якщо ж людина має роботу, але її зарплата недостатня, треба думати про пільги для них. Може бути й координована модель для пенсіонерів. Різні є комбінації. Звісно, не треба відмовлятися й від кращого досвіду, зокрема лікарняних кас, регіональних моделей, – усе це треба розумно обміркувати, адже криза поступово відходить. Треба прийняти нарешті закон про платні послуги й перейти до страхової медицини.
Якщо ми забезпечимо правильне фінансування системи охорони здоров’я, тоді будуть забезпечені й гідна зарплата, і програми розвитку. Багато хто не поділяє намірів щодо глибинної реформи нашої системи охорони здоров’я. Вона в якійсь частині є непопулярною, бо потрібно, насамперед, оптимізувати мережу, чисельність працюючих. Це не така проста річ. До того ж, для цього треба мати величезні фінансові джерела, які адекватні розвиткові економіки країни. Система страхування – це доволі дорога річ. Саме тому в нас є проблеми, але без переходу на таку систему в нас медицина завжди матиме фінансування за залишковим принципом. Потрібно просто взяти забезпечити три-чотири потоки оплати послуг і правильно все профінансувати. Один раз для України це варто зробити”.
Керівник українського уряду зупинилася й на інших завданнях, які ставить перед собою Кабінет Міністрів найближчим часом щодо переоснащення лікувальних і профілактичних закладів, а також вручила сертифікати на 40 автомобілів “швидкої допомоги” та три апарати штучної вентиляції легенів головним лікарям медичних закладів Кременчука, Полтави, районних центрів і сіл області. За словами Прем’єра, модернізація медичної галузі є пріоритетним завданням уряду, тому він уже зробив потужні кроки в цьому напрямі, уклавши контракти на поставку в Україну однієї тисячі автомобілів “швидкої допомоги”.
Юлія Тимошенко також нагадала, що з 1 січня працівники медичних закладів уперше отримуватимуть надбавку за стаж, а до кінця року зарплату медиків буде збільшено в середньому на 30%.
На завершення зустрічі міський голова Кременчука Микола Глухов звернувся з проханням до Прем’єр-міністра щодо передачі до комунальної власності міста приміщення колишнього військового госпіталю, який перебуває на балансі Міністерства оборони України. Вже п’ять років капітальна будівля простоює порожньою, у той час як місто й увесь регіон гостро потребують нового приміщення онкологічного диспансеру, бо нині діюче перебуває у жахливому стані. Юлія Тимошенко пообіцяла розв’язати цю проблему найближчим часом.
Того ж дня Юлія Тимошенко взяла участь у програмі Кременчуцької телекомпанії “Візит”, виступила перед громадськістю міста на площі Перемоги.