У самому Єрусалимі, де був храм Богу живому, не було миру. Як знаємо з Євангелія, волхви, які прийшли зі Сходу в Єрусалим вклонитися новонародженому Царю Іудейському, розпитували, де Дитятко. Підозрілий правитель Іудеї цар Ірод був вражений та збентежений таким повідомленням. Боячись втратити владу, він наказав убити всіх немовлят до двох років.
І у могутній державі Римській на той час не було миру. Чинилися всякі скверни й беззаконня. Ідолопоклонство замінило служіння єдиному Богу. Всі види пороку розтлівали суспільне й сімейне життя. І наступні часи були не кращими. Страшні гоніння на віруючих у Христа впродовж трьох століть залили кров’ю християнських мучеників всю землю.
І в наш час потрясаються суспільства й держави, тривають міжнародні й міжусобні незгоди й війни, розповсюджуються єресі й розколи, шкідливі вчення, які намагаються звергнути одвічні державні устрої й основи спільного життя: сімейного, громадянського, релігійного.
То де ж мир, принесений Боголюдиною Христом і сповіщений Ангелами? Ось таємниця, оспівана Ангелами: з пришестям Сина Божого на землі мир запанував спочатку в малому обраному стаді – в апостолах, яким Він подавав цей мир, а потім у царстві благодаті – Церкві Його. Це царство вічне, всесвітнє, упоряджене, з законами, Уставами, Таїнствами, з порядком служіння, правилами життя. У цьому царстві –  Святій Православній Апостольській Церкві – завжди почиває мир і радість у Дусі Святому, благодать Господа нашого Ісуса Христа. Навіть у часи жорстоких гонінь. Тому що в ній завжди був, є і буде Бог, Який позбавляє від усіх бід. За словом Його, врата пекла не подолають Церкви Христової. І тому всякий істинно віруючий християнин, який виконує заповіді Христові, всякий грішник, який істинно кається, має в собі мир Христовий, наголошує святий праведний Іоанн Кронштадтський.
А як бути тим, хто іще не зустрівся з Господом? Передусім замислитися, чому досі цього не сталося. Постаратися зрозуміти, що двох шляхів життя немає: є шлях істинного життя, яким є Сам Христос, і шлях смерті – без Нього. Тож постараймося Його знайти. Свято Різдва Христового, яке православні відзначають 7 січня за н. ст., може стати стимулом до богопізнання. Адже велике чудо Боговтілення полягає в тому, що, звершившись одного разу в історії, воно поновлюється в кожній людині, яка приходить до Христа. Тоді Господь вселяється в її серце й наповнює його Своєю живодайною присутністю.