Дорогі мої, в цей торжествуючий час всі ми радіємо і молитовно переживаємо  найбільшу подію в житті людства за всі віки його існування – Різдво Христове. Віра наша нехай навчає нас посеред житейських негараздів берегти в серцях своїх цю велику радість, про яку в Євангелії сказано, що ніхто її не відніме від нас (Ін. 12:22).
Христос приходить до нас через народження в яслах у печері в тиші й спокої,  промовляє до нас тихо й повчально, тому що кожен із нас є для Творця безкінечною  цінністю, є духом, образом, подобою Божою. І саме в цій благословенній тиші можна і почути, і розпізнати Його кожному із нас, бо Він дає кожній душі свободу, без  якої дух ніщо.
Він приходить вільний і стає беззахисним, і тільки справжня відкритість серця  у вірі й любові може привести нас до Нього, а Йому дасть можливість увійти в наше  серце. Так, Він всемогутній, але ця могутність проявляється через безкінечну слабкість, адже Він не хоче нас налякати, бо коли ми злякаємося сили Його, то ніякої  цінності для Отця Небесного не матимуть ні наша віра, ні наша любов. У цьому й полягає велика таїна Христа і християнства. Він применшив Себе, аби наблизитися  до людини на відстань серця. І чи не в тому таїна Різдва, що вкотре Він, Немовля на  руках Матері, наче запитує нас, нинішніх, як і тих, тодішніх: “Чи впустиш Мене в  свою душу, в своє серце, у свій дім, у свою сім’ю?” Вічність стоїть поряд із нами – Безсмертна і Чудодійна, тож не проспимо її, не пропустимо повз себе!
Прославляючи Різдво Христове, смиренно подякуємо Богу за Його піклування про нас, за безмежну любов і благодать, яку Він проливає на нас, грішних, щомиті  нашого життя.
Щиро вітаю вас із великим святом Різдва Христового. Нехай Господь подасть усім нам милість Свою Божу, зміцнить дух, спасе й збереже душі наші в цьому житті й удостоїть спілкування в житті майбутньому. І, як сказав апостол: “Нехай панує  в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані” (Кол. 3:15).
Христос народився! Славімо Його!