– Пригадую, які важкі були оті роки – з 1994-го до 2004-го! Мізерні зарплати й пенсії, та й ті копійки не завжди виплачували, світло відключали вранці й увечері, електрики приходили, зривали пломби, штрафували… А зараз, бачите, люди й зарплати, й пенсії одержують, і кредитів набрали – живуть сьогодні значно краще. Але про погане уже багато хто забув, і здається людям, що це зараз погано живеться, і їм хочеться, щоб хтось прийшов і зробив їхнє життя кращим.
… Ми перервали розмову з Тамарою Іванівною Артеменко, бо якраз під'їхав кортеж Президента. Але наприкінці цього звіту ми повернемося до цієї бесіди…
Хлібом-сіллю зустріли Главу Держави Віктора Ющенка, першого заступника Глави Секретаріату Юрія Єханурова, голову облдержадміністрації Валерія Асадчева, заступника голови обласної ради Петра Ворону, народних депутатів України, представників місцевої влади, духовенства, громадськості. Почесне право відкрити першу чергу меморіального комплексу Козацької слави було надане Віктору Ющенку та Валерію Асадчеву. Глава Держави та особи, що його супроводжували, поклали квіти до пам'ятного знака на честь літописця козацької доби Самійла Величка, взяли участь в обряді освячення каплиці Покрови Пресвятої Богородиці, який провів єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір. По тому відбувся мітинг на майданчику перед капличкою.
У своєму виступі Президент подяк
ував усім присутнім за участь в урочистостях, згадав події історичного минулого, уроки якого нам треба пам'ятати, й наголосив, що досі не пошановано належним чином українських козаків і гетьманів, які віддали своє життя на цій землі за становлення державності. А тому відкриття меморіального комплексу дуже важливе для нашого національного єднання. Як і те, що в Україні стало на один український храм більше. Нагадав Президент і про те, що важливо зробити правильний вибір, щоб зберегти сьогоднішні завоювання на шляху до утвердження незалежної молодої держави України. Для цього ми повинні, зокрема зазначив він, зберегти рідну мову, культуру, демократичні здобутки, мати помісну Українську Церкву, інтегруватися в європейський простір.
У Полтаві Президента України Віктора Ющенка чекав заповнений полтавцями зал Палацу дозвілля "Листопад". Вітаючи присутніх, він наголосив, що ця зустріч присвячена питанням українського вибору, і, щоб не помилитися, треба проаналізувати все, що вдалося і що не вдалося зробити за останні чотири-п'ять років.
– Переконаний, що у цих роках ми мали тенденції, які треба зберегти й продовжити. Почнемо із простого: ми мали усталену динаміку розвитку національної економіки – 7,5 – 8 відсотків приросту ВВП – це найвищий показник за всі роки незалежності України. Інвестиції на 1 січня 2005 року складали 8 мільярдів доларів, за останні чотири роки вони виросли до 31 мільярда доларів – це 350 мільярдів гривень…
Проаналізувавши здобутки у галузях промисловості та сільського господарства, Президент відзначив, що "Україна стала провідним гравцем на світовому ринку".
– Ми мали добру динаміку, яка відобразилася не лише на економічних, але й на бюджетних процесах… Загроза, яка виникла перед національною економікою та бюджетом за останні рік-півтора – це найбільша криза, яку переживала Україна, і спричинена вона урядовою кризовою політикою, ця криза має мало чого спільного зі світовою кризою.
Президент нагадав, що чотири з половиною роки тому мінімальна пенсія складала 50 гривень, сьогодні – 690. За минулий рік українці завезли один мільйон автомобілів (ніколи раніше більше, ніж сто тисяч, не завозили), Україну минулого року відвідали 23 мільйони туристів (це на мільйон більше, ніж Туреччину), починаючи із 2006 року, українці почали повертатися додому з трудової еміграції, за останні чотири роки значно поліпшився демографічний стан, гідну державну підтримку мають багатодітні родини, молоді матері, діти-сироти.
– Чотири роки тому ніхто не міг сказати, скільки в Україні сиріт. Зараз знаємо, що їх 103 тисячі. Чотири роки тому 8,5 тисячі діток шукали тата й маму. Зараз 1600 родин шукають дитину для усиновлення… У двадцять разів за ці роки збільшилася кількість сімей і будинків сімейного типу, де виховуються діти, які втратили піклування рідних батьків.
Конкретні здобутки, перелічені Главою Держави, зал неодноразово підтримував оплесками.
Говорячи про розвиток демократії, утвердження свободи слова, він наголосив:
– У мене не викликає сумніву те, що Українська держава як незалежна може розвиватися лише в одному випадку: якщо ми житимемо у системі демократичних координат. Авторитарний лідер нас дуже швидко поверне в колонію. Я глибоко переконаний, що нашій країні потрібна не сильна рука – Україні потрібна демократія. А коли є свобода слова, тоді є й свобода вибору. Завдяки свободі слова ми за ці роки стали толерантнішими, зрозуміли, що маємо те, що нас більше об'єднує, ніж роз'єднує, – і на Заході, й на Сході. Немає українця на Сході, який не розуміє українця на Заході держави… Ми живемо у країні без "темників", починаючи від державного телебачення і закінчуючи комерційним. І тому нам легше сьогодні говорити про свободу вибору. Але мені не подобається журналіст, який бере партійні гроші…
Говорив Президент і про наближення України до ЄС, з яким невдовзі має бути підписана Угода про асоціацію та створення зони вільної торгівлі. І про те, що діалог із Росією повинен бути конструктивним, бо це – наш стратегічний партнер, де у нас є великі інтереси, але це має бути діалог без образ, без принижень, із відповідною повагою, з відповідною тональністю, і до нації, і до народу, і до лідерів держави, і – без ролі "старшого" й "меншого" брата. І якщо хтось говорить про напруженість українсько-російських відносин, то це, наголошує Президент, не з вини України.
– Ми не зробили кроку, який би принижував або росіянина, або Росію як державу. Швидше за все, ми відчули зворотне. Але це питання росту, питання позиції, яку треба відстояти.
Йшлося і про причини корупції в державі, криміналітет у владі. А значить, – про необхідність скасування депутатської недоторканності, виведення ключових кадрових призначень з-під партійного впливу через створення Верхньої палати парламенту, про зміну системи виборів до Верховної та місцевих рад.
– Мати повний імунітет– це не є демократія, це, навпаки, відсутність демократії, – наголошує Віктор Ющенко. – Так само, як і закриті списки на виборах… Ми маємо модель, яка продукує корупцію… Так ось: прийшла партія, яка перемогла, в парламент – прийшла "секта", усі – в імунітетах. Призначили уряд, органи виконавчої влади, Генерального Прокурора, міністра внутрішніх справ, керівника Служби безпеки. Партія, яка прийшла до влади, сформувала більшість, а більшість завжди очолює Прем'єр-міністр… То чи цей Генеральний Прокурор перевірить оцю партію, цю владу на предмет боротьби з корупцією? Ніколи! А при міністрові Луценку буде розкрита справа Лозинського? Ні, не буде, як не буде розкрита й справа педофілів, бо це люди з одної “секти”. Тому нам треба скасувати недоторканність народних депутатів, і тоді не буде тієї лампочки, на світло якої летять мухи чи метелики кримінального світу.
Тому, зазначає Президент, нам треба створити Національне бюро розслідувань, яке займатиметься викриттям корупції у владі.
На подолання цих негараздів спрямована й ініційована Главою Держави конституційна реформа. Він сподівається, що вибори до місцевих рад у травні 2010 року проходитимуть за мажоритарною виборчою системою, в парламенті зареєстровані відповідні законопроекти, головне, щоб Верховна Рада прийняла їх.
Щодо виборів Президента у січні 2010 року, то Віктор Ющенко бачить тут такі основні завдання: дбати про національне становлення (йдеться про збереження державної української мови, культури, про соборну Українську Церкву, про збереження історичної правди, бо правда, наголосив він, навіть гірка, важл
ивіша для патріотичного виховання, ніж красиві вигадки), розбудову демократичного суспільства, без якого неможливий і наш державний суверенітет, про європейську інтеграцію.
– Будьмо мудрі, й у січні давайте відстоїмо не Ющенка, а наші, українські, цінності, – завершував свою промову Президент під тривалі оплески в залі.
Після того Глава Держави відповів на кілька із одержаних запитань (а записок надійшло від полтавців дуже багато). Вони стосувалися, зокрема, молодіжної політики, працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, йшлося й про хабарництво у кількох полтавських вишах (Президент обіцяв, що буде здійснена перевірка цих заяв Генеральною Прокуратурою). Багато запитань стосувалося життя полтавської громади. І вже під час виступу Президента його прес-секретар Ірина Ванникова передала записку, в якій повідомлялося: "Ефір "УТ-1" перервали в Полтаві". Президент доручив прокурору Полтавської області розібратися, чому була відключена трансляція. А сам цей факт прокоментував, додавши:
– Ось і відповідь на те, чому в Полтаві немає пам'ятника славному гетьману Іванові Мазепі. І Симонові Петлюрі. Якщо ви не хочете повторити цю трагедію, давайте відповідати за те, кого обираємо. Два роки тому… ви зробили драматичну помилку. Ви були зачаровані, а тепер ви розчаровані.
Зал відреагував на повідомлення про перервану телетрансляцію гучним скандуванням: "Ганьба!"
На запитання про те, чи дізнаються колись українці про результати розслідування справи з отруєнням тодішнього кандидата в Президенти, Віктор Ющенко розповів, що є медичні висновки, які чітко виявили отруєння діоксином, але три фігуранти справи – громадяни Росії, та вони врешті понесуть відповідальність.
– Правосуддя їх дістане, я в цьому не сумніваюся, скільки б вони не ховалися… А з того, що вони знаходяться в Росії, можна здогадатися, у яких службах вони працювали, – сказав Президент.
Також він наголосив, що ніколи не буде Прем'єр-міністром у Віктора Януковича і що таку заяву вважає перешкоджанням у проведенні його передвиборної кампанії, а тому було дано доручення Генеральному Прокурору розслідувати цю ситуацію.
За прекрасну зустріч, за відвертість і щирість подякував Президентові України Віктору Ющенку голова обласної держадміністрації і подарував йому перший із видрукуваних томів "Полтавської енциклопедії".
… Але повернемося до початку розмови з бібліотекарем Тамарою Артеменко із Чорноглазівки Полтавського району. Вона згадувала Майдан і вибори 2004-го, перемогу на них демократії, наголошуючи: "Яка то була радість!" І аналізувала прожиті роки, зазначаючи, що люди забули про важкі часи, й нині багато хто чекає, що хтось прийде і зробить наше життя кращим.
Президент про час після Майдану сказав:
– Ми прожили роки, дуже важливі для нашого становлення – дуже унікальні, дуже достойні… У нас відбулося те, чого ми не хочемо втрачати.
І наприкінці зустрічі, відповідаючи на одне із запитань, продовжив тему, зазначивши: той, хто чекає від виборів ковбаси й сала, той не матиме ні ковбаси, ні сала, ні… України. Бо лише консолідована нація здатна ставити перед собою високі завдання й будувати достойне життя у своїй державі.
У ході робочої поїздки Президента України Віктора Ющенка відбувся також його виступ на телеканалі ОДТРК "Лтава".