Серед його організаторів – заслужений діяч мистецтв України, директор радіо "Промінь" Національної радіокомпанії України, відомий поет-пісняр Степан ГАЛЯБАРДА та заслужений діяч мистецтв України, головний режисер Національної радіокомпанії України Віталій ІВАНИЦЬКИЙ. З ними поспілкувалася журналістка Світлана ІСАЄНКО.
– ШановнІ добродії, кому ж належить ідея того, що саме Полтава першою приймає Всеукраїнський радіофестиваль "Пісні рідного краю"?
Степан ГАЛЯБАРДА: Так, ми не даремно вибрали Полтавщину. Як би ми не тішилися з того, що у нас в кожному краї свої звичаї, але Полтавщина, як ми з'ясували й уже переконалися, – найплодовитіша в царині культури область. Ми знаємо багатьох вихідців із Полтави, які зробили славу своєму краю у світі. Знаємо багатьох і особисто, хто сьогодні творить нелегку пісенну дорогу. І не тільки пісенну. Тому захід, ідея якого виникла у Національній радіокомпанії України (власне її натхненником був президент радіокомпанії Віктор Набруско), має на меті зберегти і зафіксувати на радіоносіях оте багатство, оте розмаїття творчого доробку полтавців, що сьогодні ще можна почути і десь зафіксувати.
Віталій ІВАНИЦЬКИЙ: Хочемо виявити і молодих талановитих митців, і виконавців, які сьогодні популяризують нашу українську пісню. Окрім того, підтримати й ветеранів української пісні, відомих майстрів сцени, які сьогодні проживають на Полтавщині, й тих, які, на жаль, уже пішли з життя, але є гордістю вашої землі. Впевнені, що полтавський край, в якому гостинно взяв старт перший Всеукраїнський радіофестиваль, зуміє довести, що він є продовжувачем тих хороших культурно-мистецьких традицій, які існували й сьогодні існують на цій чудовій землі.
– Певне, ви знаєте, що Полтаву називають духовною столицею України? Талантів у нас завжди було і є дуже багато.
В.І.: Звичайно. Я десь вичитав, що 65 відсотків культурної, освітянської, медичної інтелігенції в Україні – саме вихідці з Полтавщини. Це дуже приємно. І цей фестиваль, який Національна радіокомпанія України запропонувала почати на полтавській землі, є свідченням цього. Ми сподіваємося, що радіофестиваль дасть старт новим талантам, які будуть продовжувати оті традиції 65-ти, а можливо, і більше, відсотків гордості України.
С.Г.: Нам дуже приємно, що одразу ж нашу ідею підтримав генеральний директор Полтавської обласної державної телерадіокомпанії "Лтава" Микола Ляпаненко. Сподіваємось на підтримку місцевої влади і всіх зацікавлених у тому, щоб під час нашого фестивалю виявити і зафіксувати нові паростки культури і взагалі все те цінне, що нині є в полтавській культурі.
– У скільки етапів відбуватиметься радіофестиваль? Які вікові межі його учасників?
С.Г.: Починаючи з 16 років і, як кажуть, нескінченно. Ми хочемо виявити нові таланти і вже зрілих виконавців. Звісно, нові таланти не у буквальному розумінні. Ми запрошуємо до участі у радіофестивалі тих, хто вже проявив себе, десь, як ми кажемо, засвітився, десь прозвучав. Але через якісь обставини на них не звернули належної уваги. Перший Всеукраїнський радіофестиваль має на меті підтримати всіх, хто вирішив займатися творчістю серйозно. Однак ми маємо й багато випадків, коли батькам здається, що їхня дитина гарно співає, вони витрачають гроші на фонограми, на костюми, а чадо не має ні слуху, ні голосу… Наголошую: це фестиваль – не дитячий. Ми запрошуємо тих виконавців, які вже мають певний досвід участі в інших конкурсах, мають якісні фонограми, записані на професійних носіях.
– Фестиваль має назву "Пісні рідного краю", отже, ставить певні вимоги і до виконання, і до виконавців…
В.І.: Як ми вже сказали, повинен бути високий рівень запису фонограм, пісні – українською мовою.
С.Г.: Щодо жанру, то тут немає якогось такого критерію: чи це суто українська народна пісня, чи естрадна. Для нас найголовніше –  щоб українська мова звучала, і щоб це було на високому професійному рівні. На ТРК "Лтава", де є місцевий оргкомітет, разом із членами журі та оргкомітету Національної радіокомпанії України визначаємо учасників, які потім братимуть участь у заключному гала-концерті.
В.І.: Журі буде у нас добірне. Повний склад його учасників ми зараз не скажемо, тому що журі ще формуємо.
С.Г.: Скажу, що у його складі – такі відомі виконавці, як народні артисти України Віталій Білоножко, Алла Кудлай. Не будемо всіх називати сьогодні.
– Хай це буде інтрига…
С.Г.: Ми не будемо мати ніякого упередженого ставлення до учасників радіофестивалю, жодних інтересів,окрім головного – професійного рівня виконання.
В.І.: Єдине, на чому наголошуємо, – це конкурс фонограм. Не конкурс учасників. На інших фестивалях прослуховують виконавців на сцені, оцінюють їхню безпосередню присутність…
С.Г.:  …а ми їх не знаємо, не бачимо.
– Значить, все максимально об'єктивно?
В.І.: Звичайно! Додам, що переможці (можливо, не всі, ми зараз точно не можемо сказати, це буде видно після заключного гала-концерту, який відбудеться 23 грудня у Полтаві) будуть запрошені на студію звукозапису Національної радіокомпанії України для запису і випуску компакт-диска "Пісенна гордість України".
– Такі відбіркові етапи відбуватимуться, наскільки я розумію, у кожній області?
С.Г.: Подібні конкурси пройдуть по всій Україні наступного року. Але Полтавщина відкриває це дійство першою.
В.І.: Думаю, що ваші владні структури повинні піти назустріч в організації цієї події. Адже приймати Всеукраїнський радіофестиваль першими і важко, і відповідально. Це високий ступінь визнання для Полтавщини.
С.Г.: Нам дуже хотілося б, аби до цього проекту приєдналися спонсори й меценати, які шанують українську пісню, українське слово, які готові підтримати цей Всеукраїнський радіофестиваль. Зрештою, всі, хто готовий підтримати таланти, хто розуміє, що, коли в інформаційному просторі України є засилля чужоземної музики, Національна радіокомпанія України, а на полтавській землі – телерадіокомпанія "Лтава", є своєрідним острівцем рідної пісні, українських традицій.
“Зоря Полтавщини”, 9_12_09, 5 стор.