У районі діють 102 сільськогосподарських формування, з яких – 74 селянсько-фермерських господарства,
9 приватних підприємств, 14 товариств з обмеженою відповідальністю, один сільгоспкооператив та три державних підприємства. У структурі сільськогосподарського виробництва рослинництво складає 57,7%, тваринництво – 42,3%. Поточного року зросли обсяги валової сільськогосподарської продукції у тваринництві. Цьому сприяло збільшення виробництва молока і яєць. Вирощено худоби і птиці у живій масі – 621 т, що на рівні минулого року. Маємо зростання чисельності великої рогатої худоби на 7,7%, свиней – на 39,1%.
Сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності зібрано 35741т зернових і зернобобових культур (без кукурудзи) при середній урожайності 31,1 ц/га. Найвищих показників на цьогорічних жнивах досяг колектив сільського фермерського господарства “Атланта”, очолюваний депутатом районної ради Василем Кравченком. Серед провідних – також агрофірма ім. Т.Г.Шевченка (директор – Володимир Шкірко), ПСП “Колос” (директор – Володимир Олійник), ПСП “Майбородівське” (директор – Володимир Карпенко).
Значну увагу районна влада приділяє залученню інвестицій як у реальний сектор економіки, так і в соціальну сферу району. Для виконання районних програм за останні чотири роки освоєно 120,4 мільйона гривень. За цей період розпочато і завершено газифікацію майже всіх населених пунктів (за винятком Демидівської сільської ради). Продовжуються роботи по виконанню державної програми заліснення. За чотири роки її дії площа нових лісових насаджень району становить 893,5 га, на що витрачено майже п’ять мільйонів гривень.  
Приємним фактом є те, що сьогодні жодне з економічно активних підприємств району не має заборгованості із заробітної плати. Натомість за 9 місяців поточного року ними створено 338 нових робочих місць.
Особливою турботою районної влади оточені пенсіонери, одинокі непрацездатні громадяни, особи з обмеженими фізичними можливостями, малозабезпечені та багатодітні сім’ї, інші категорії найбільш соціально незахищених громадян. Два роки тому на базі Пришибської дільничної лікарні було відкрито стаціонарне відділення для постійного проживання одиноких непрацездатних громадян. Відділення обслуговують 15 працівників. Минулого року за підтримки обласної державної адміністрації у селі Омельник після реконструкції приміщення дільничної лікарні відкрито обласний соціальний Центр матері і дитини.
У районі діє ряд цільових програм соціального спрямування, згідно з чинним законодавством значно спрощено порядок отримання усіх видів соціальних допомог за однією заявою на підставі одного пакета документів, ефективно працює “єдина приймальня”.

Кременчуцький район – це край хліборобів зі славною козацькою історією, багатий виробничими та культурними здобутками, мудрими та працьовитими людьми. Це район, у складі якого нараховується 73 населених пункти, об’єднані в 19 сільських рад. Територіальні громади очолюють досвідчені й відповідальні сільські голови, депутатський корпус представлено 46 депутатами райради та 345 депутатами сільських рад. Усі разом, у тісній співпраці з райдержадміністрацією, ми й намагаємося якомога повніше відстоювати інтереси наших громадян у повсякденному житті. Адже наш район досить непростий з огляду на екологічну ситуацію, ускладнену виробництвом потужних промислових підприємств Кременчука і Комсомольська. Ні для кого вже не секрет, що через забруднення водоносного горизонту ставком-випарником АТ “Укртатнафта” мешканці Бондарівської та Запсільської сільрад змушені користуватися привозною водою. Міські сміттєзвалища, розташовані на землях району, також вносять свій негатив у навколишнє середовище.
Ці та багато інших проблем районне керівництво намагається розв’язати шляхом залучення коштів до виконання районних програм, яких зараз діє тридцять дві. Так, завдяки районній програмі “Питна вода Кременчуччини на 2006–2020 роки” проведено інвентаризацію водоводів, систем водопостачання, залучено кошти для розробки проектно-кошторисної документації на будівництво нових водогонів та  реконструкцію діючих у селах Садки, Келеберда, Салівка, Максимівка. Програма “Освіта Кременчуцького району (2007–2011 роки)” представляє низку проектів: “Оновлена школа”, “Дошкільна освіта”, “Шкільний автобус”, “Шкільний фасад”, “Здоров’я дитини”, “Позашкільна освіта”, “Шкільна бібліотека” та інших, у рамках яких передбачено розвиток і удосконалення системи освітньо-виховних закладів району. Головною метою “Програми розвитку малого підприємництва у Кременчуцькому районі на 2009– 2010 роки” є створення сприятливого підприємницького середовища, забезпечення прозорого і чіткого механізму взаємодії органів виконавчої влади району та суб’єктів підприємницької діяльності, створення нових робочих місць. Та все ж однією з основоположних є програма економічного і соціального розвитку району на рік, де закладається план дій усіх без винятку служб, установ та організацій, спрямованих на підвищення рівня життя населення, розвиток соціально-культурної й економічної сфер району.
Не зайве у цей скрутний час наголоси
ти і на тому, що у комунальній власності територіальних громад Кременчуцького району перебуває більше 10 об’єктів. Свого часу вони були поставлені на баланс і тепер дають непоганий прибуток. Тільки за 9 місяців поточного року за рахунок оренди надійшло близько 200 тисяч гривень. Ці кошти дають можливість підтримувати у належному стані будівлі, дбати про енергозбереження, переоснащення та удосконалення мереж і систем об’єктів нерухомості.

За ратні й трудові подвиги семеро уродженців Кременчуцького району удостоєні почесних звань Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної Праці. Двом із них – командиру механізованої бригади танкової армії, гвардії полковнику Михайлу Степановичу Новохатьку та командиру стрілецького взводу, молодшому лейтенанту Михайлу Пилиповичу Глушку – не судилося повернутися з кровопролитної війни у рідні села Чикалівку і Максимівку. Але односельці свято шанують світлу пам’ять відважних земляків. Зокрема, ім’я Михайла Новохатька носить середня школа на його батьківщині, а в Максимівці іменем Михайла Глушка названо одну з вулиць села.
По-іншому склалася доля ще в трьох Героїв Радянського Союзу з Кременчуччини. Уродженець Дмитрівки, комбат окремого танкового батальйону, гвардії капітан Микола Васильович  Баль після війни продовжував службу в Збройних силах, закінчив бронетанкову академію, в запас був звільнений у званні підполковника. До останніх днів свого життя мешкав у Кременчуці, часто навідувався в рідне село.
Заступник командира ескадрильї винищувального авіаполку, гвардії старший лейтенант Яків Данилович Михайлик, який здійснив 316 бойових вильотів і збив 23 ворожих літаки, після війни закінчив Військово-повітряну академію, в запас був звільнений у званні полковника. Жив у Москві, однак не поривав зв’язків із Максимівкою, де народився й закінчив школу. А ось уродженець села Пришиб, командир танкового батальйону, гвардії капітан Петро Васильович Фещенко хоч і закінчив по війні Вищу офіцерську школу бронетанкових військ, однак у подальшому служив у правоохоронних органах. У відставку вийшов у званні генерал-майора, жив у Харкові, але земляків ніколи не цурався.
Список максимівських Героїв, але вже в мирний час, продовжила оператор машинного доїння нині вже колиш
нього колгоспу імені Куйбишева Надія Михайлівна Криворучко. Досвід Героя Соціалістичної Праці та інших передових доярок господарства приїжджали вивчати зі Швеції, Канади, Америки… А ще раніше у сусідньому колгоспі “Маяк” (село Ялинці) Зірка Героя увінчала груди знатного кукурудзовода Степана Терентійовича Гусача, який вирощував зі своєю ланкою стоцентнерні врожаї. Та й зараз подібними показниками може похвалитися не кожна агрофірма з новітніми технологіями.

Майже двадцять років колектив ПСП “Майбородівське” очолює заслужений працівник сільського господарства України Володимир Карпенко. У той період, коли потрібно було визначитися з подальшою долею господарства, він не кидався з крайнощів у крайнощі, намагаючись зберегти багатопрофільність виробництва або ж звести все до вузької спеціалізації. З огляду на матеріально-технічну базу, кваліфікацію кадрів, набутий досвід та попит на високоякісну й екологічно чисту продукцію, Володимир Павлович і його управлінська команда фахівців сільського господарства обрали три головних профілі виробництва.
Як наслідок, сьогодні в Майбородівці діє племінний завод чорно-рябої української молочної породи голштинського напрямку. Більше п’яти тисяч кілограмів щорічного надою молока від кожної корови – звичне явище. Отож і вирощені тут нетелі та телиці постійно поповнюють поголів’я молочнотоварних ферм у різних регіонах України.
Вистачає замовників і на високоякісне насіння озимої та ярої вики, що культивується на майбородівських ланах. Адже ПСП “Майбородівське” – насіннєгосп першої категорії.
Особлива ж гордість Володимира Карпенка, залюбленого в садівництво, – зернятковий сад яблунь сортів “Чемпіон”, “Еліза”, “Голден Делішес”, “Джона голд” і плантації суниць сортів “Хоней” та “Антей”, що вирощуються за сучасними технологіями краплинного зрошення. Рясні врожаї яблук згаданих сортів отримують практично з другого року їх посадки, а рентабельність посаджених торік нових сортів суниці цього літа перевищила двісті відсотків. Економічно вигідно вирощувати також малину, смородину, сливи. Тож ПСП “Майбородівське” має кошти для свого розвитку, а споживачі – можливість смакувати цінною вітамінною, а головне – екологічно чистою продукцією.

Поточного року загальну середню освіту у загальноосвітніх навчальних закладах району здобувають 2819 учнів. Показник охоплення дітей дошкільною освітою зріс із 33% до 58%. З’явилася тенденція до поступового відновлення роботи закладів, які раніше призупинили свою діяльність, та відкриття нових.
Здійснюються заходи щодо оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів для більш ефективного використання матеріально-технічних, фінансових та кадрових ресурсів, що є одним із резервів забезпечення якості й доступності освіти. Протягом 2008–2009 років реорганізовано Омельницький аграрно-екологічний ліцей-інтернат та Гориславську загальноосвітню школу І–ІІ ступенів у навчально-виховні комплекси з відкриттям дошкільних підрозділів, проводяться підготовчі роботи з реорганізації Червонознам’янської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів. Всього протягом 2006–2009 років п’ять навчальних закладів реорганізовано в навчально-виховні комплекси. У загальноосвітніх навчальних закладах району встановлено 206 сучасних персональних комп’ютерів, обладнано 25 навчальних комп’ютерних комплексів. Забезпеченість НКК до потреби – стовідсоткова. Зменшилося середнє навантаження на один комп’ютер з 11 до 6 учнів. Одинадцять загальноосвітніх навчальних закладів підключено до мережі Інтернет. 2009 року обладнано два сучасних кабінети математики, придбано три мультимедійних проектори.
Районна рада присуджує премії відмінникам навчання та активістам студентського самоврядування з числа мешканців району, які навчаються у Кременчуцькому медичному коледжі та Кременчуцькому педагогічному училищі (дві премії по 250 гривень щомісячно), виплачено премії переможцям та призерам конкурсів, олімпіад, змагань на загальну суму 16700 гривень. Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, виплачується одноразова матеріальна допомога по досягненні 18 років у сумі 1590 гривень, вони забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням у навчальних закладах (на суму 7,00 грн/день). Виплачено матеріальну допомогу в сумі
24600 гривень дітям із сімей, що опинилися у скрутному матеріальному становищі; діти, що проживають у малозабезпечених сім’ях, забезпечені безкоштовним гарячим харчуванням на суму 5,00 грн/день. Усі діти пільгових категорій оздоровлені у пришкільних оздоровчих таборах, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, – в позаміських таборах. Забезпечено безперешкодний доступ до закладів освіти особам з обмеженими фізичними можливостями.
На території району мешкають майже 42 тисячі громадян. До їхніх послуг – 32 клубних і 33 бібліотечних заклади. Кременчуцький край багатий талантами, свідченням чого є присвоєння чотирьом аматорським колективам високого звання “народний”. Це – фольклорний ансамбль “Берегиня” Гориславського СБК, духовий оркестр Потоківського СБК, драматичний колектив “Маска” Демидівського сільського клубу, фольклорно-етнографічний ансамбль “Славутяни” Кам’янопотоківського центру культури і дозвілля. Традиційними для громади стали культурно-масові заходи районного масштабу з нагоди свят, пам’ятних дат і подій. Особливо пам’ятним був нинішній рік, адже район відзначив своє 70-річчя.