У роботі колегії, яку вів голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, взяли участь заступник голови обласної ради Петро Ворона, міські голови, голови райдержадміністрацій, керівники підприємств житлово-комунального господарства. Почалося засідання приємною процедурою – врученням багатодітним матерям Кременчуцького району та міста Комсомольська державних нагород.
З доповіддю щодо готовності області до опалювального сезону виступив заступник голови облдержадміністрації Сергій Ясинський. Підготовку до зими він назвав загалом системною й послідовною. З метою забезпечення сталого функціонування підприємств галузі розпорядженням голови облдержадміністрації створено обласний матеріальний резерв на випадок невідкладних ремонтно-відновлювальних робіт для стабільної роботи в осінньо-зимовий період.
Ступінь готовності житлового фонду, за словами Сергія Ясинського, наразі становить 87 відсотків, об'єкти теплопостачання готові на 90 відсотків, а водопостачання і водовідведення – на 92 відсотки. Найкраще підготувалися до зими у містах Миргороді, Комсомольську та Кременчуці, а найгірше – у Пирятинському та Гребінківському районах. Втім, час для того, щоб надолужити, ще залишається, і, як запевнили керівники цих районів, до 15 жовтня території будуть готові, аби централізовано розпочати опалювальний сезон.
Досить високим є і показник розрахунків області за спожитий газ – майже 70 відсотків, хоча по Україні середній показник не доходить навіть до 60 відсотків. З урахуванням минулих років Полтавщина заборгувала за спожите тепло 59,2 мільйона гривень. Головна причина – досі не зведені клірингові розрахунки. На цій проблемі акцентував увагу міністра ЖКГ і Валерій Асадчев. Крім того, керівників області непокоїть той факт, що в бюджеті нинішнього року практично відсутнє державне фінансування програм, пов'язаних з енергозбереженням та диверсифікацією енергетики, оновленням фондів житлово-комунального господарства, придбанням спецтехніки.
Найбільшою проблемою у підготовці до зими комунального енергетичного господарства залишається практика зарахування платежів за спожитий газ. Показники боргів, виставлених НАК "Нафтогаз України", значно різняться з показниками підприємств. На узгодження цифр витрачається багато зусиль і часу. Станом на 14 вересня заборгованість теплопостачальних підприємств області становила 55,8 млн грн. При цьому показник розрахунків за спожите теплопостачання по області у січні – серпні поточного року сягнув майже 92%, у тому числі населення – 94%, установ, що отримують фінансування з Державного бюджету, – 88%, з місцевого бюджету – 97%. Пільги і субсидії державою відшкодовано тільки на 55,5% та 72,5 % відповідно.
З метою економії енергоносіїв в області розроблено графік переведення підприємств на резервні види палива, до якого включено п'ять підприємств. Максимальне добове використання газу для них визначено на рівні 72 тис. кубометрів природного газу. Крім того, значної економії газу можна досягти переведенням Кременчуцької ТЕЦ на комбіноване використання газу та мазуту. Щодо енергозбереження, то у першому півріччі поточного року підприємствами області за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів було зекономлено більш ніж 2 млн кубометрів природного газу. А підприємство "Полтаватеплоенерго" за рахунок впровадження нових технологій та завдяки застосуванню енергозберігаючого обладнання в період підготовки до роботи в осінньо-зимових умовах зекономило 1100 тис. кубометрів природного газу.
Щодо зміни тарифів, то обласна влада готова піднімати й змінювати тарифи до економічно обгрунтованих. Утім, законодавча база, яка діє, не дозволяє цього робити вчасно.
Варто зазначити, що доповідь містила в собі всю необхідну інформацію, щоб зробити висновок щодо загального стану справ. Водночас, коли почалося обговорення, часто воно мало форму дискусії, інколи навіть гострої.
Зокрема, Валерій Асадчев переконаний, що проблема розрахунків населення є винятково проблемою органів місцевого самоврядування. Влада на місцях має проводити роз'яснювальну роботу й самотужки боротися з цим явищем, щоб потім чітко знати, хто винен у можливому відключенні газу.
У цьому його підтримав і Олексій Кучеренко, запевнивши, що надалі життя ставатиме ще більш жорстким. Криза, насамперед, означає кризу ресурсів, у першу чергу – фінансових. НАК "Нафтогаз" нікому не відключає тепло, бо підприємство, маючи необхідні обсяги газу, постачає його як товар споживачам через теплокомуненерго. Ті за нього мають розрахуватися. Він закликав усіх вирішувати проблему неплатежів самостійно й на цьому не спекулювати, адже очолюване ним міністерство до боргів немає ніякого відношення.
З таким твердженням категорично не погодився міський голова Кременчука Микола Глухов.
– Міський голова не повинен ходити з простягнутою рукою й просити населення заплатити, – наголосив він. – Виховання свідомості споживача – це проблема всієї держави. Вона й має на законодавчому рівні вирішувати, як змусити споживача платити. А нас люди не для цього вибирали. Так порядку з розрахунками ніколи не буде.
Він також висловив свою незгоду щодо переведення Кременчуцької ТЕЦ на альтернативне паливо, бо ціна газу та мазуту зараз майже однакова. Зате можна загубити обладнання. Тож не варто ставити жорсткі вимоги виробникові, який працює в ринкових умовах і сам розуміє, коли і на яке паливо переходити.
Досить критичним був і виступ міського голови Комсомольська Сергія Супруна. Він не тільки похвалився здобутками, а й розповів про проблеми, які не можна вирішити без державної підтримки. Міська влада затвердила цілу низку пілотних проектів на принципах співфінансування в галузі житлово-комунального господарства, але від держави так і не отримала жодної копійки. Турбує керівника й те, що шлях до участі в проектах у рамках Кіотської угоди для таких міст, як Комсомольськ, практично закритий. Спростити його може тільки прозорий механізм для учасників.
Створення ОСББ, на переконання Сергія Супруна, також неможливе без підтримки держави. Люди вже мало довіряють подібним об'єднанням. Щоб вони були ефективними, потрібні підготовлені кадри й бюджетна підтримка. Ентузіазму в такій справі замало.
Про всі ці проблеми міський голова неодноразово говорив під час проведення сесій, на прес-конференціях для журналістів. Олексій Кучеренко розцінив почуте як політичний піар опозиціонера. Він зауважив, що якби не знав, як насправді виглядає Комсомольськ, то подумав би, що це – найпроблемніше місто України. Разом із тим запропонував стати членом колегії Міністерства ЖКГ. Та коли його опонент взявся доводити, наскільки нераціональним є для маленьких міст проведення громадських слухань у кожному окремому будинку, міністр не втримався й гримнув: "Не треба тут дискутувати. Нехай кожний займається своїми справами. Ви голова – виконуйте постанови уряду, а я буду керувати галуззю. Як ви станете міністром, я буду виконувати ваші вказівки".
На таке зауваження пролунала гідна відповідь: "Я висловлюю проблеми від імені територіальної громади, якій практично доводиться впроваджувати запропоновані вами реформи. Тому я маю право так говорити, а ваше право – прислухатися чи ні".
Не обійшлося й без казусу. Коли міністр почав переконувати присутніх, що основною метою реформи житлово-комунального господарства є допомога людям стати господарями своїх будинків, а тому громадські слухання треба проводити обов'язково, щоб мешканці один раз у рік послухали ЖЕК, як він обгрунтовує свої витрати, він обмовився. Прозвучала фраза, що ціна на газ півтора року в Україні не змінювалася, що викликало загальний протест у залі. Валерію Асадчеву довелося пояснити,що ціну на газ поточного року міняли двічі, навіть не попереджаючи представників влади. Він також висловив своє бачення того, хто і яким чином мав би погасити різницю в тарифах. Для цього й створено стабілізаційний фонд. Це не кишенькові гроші уряду. Їх не можна
роздавати за бажанням. Фонд має стабілізувати тарифи на перевезення, комунальні послуги тощо. Це значить, що уряд раз на рік встановлює складові тарифів, але якщо їх поміняють, то уряд повинен компенсувати затрати зі стабілізаційного фонду. Ці слова знайшли загальну підтримку присутніх у залі.
Розмова на колегії вийшла змістовною й відвертою. Кожен, хто мав бажання, виступив і звернувся до міністра з проханнями та пропозиціями від імені своїх виборців щодо розв'язання наболілих проблем, яких з кожним роком ніяк не меншає. Та чи почує їх уряд – покаже час.
“Зоря Полтавщини”, 30_09_09, 1 стор.
З доповіддю щодо готовності області до опалювального сезону виступив заступник голови облдержадміністрації Сергій Ясинський. Підготовку до зими він назвав загалом системною й послідовною. З метою забезпечення сталого функціонування підприємств галузі розпорядженням голови облдержадміністрації створено обласний матеріальний резерв на випадок невідкладних ремонтно-відновлювальних робіт для стабільної роботи в осінньо-зимовий період.
Ступінь готовності житлового фонду, за словами Сергія Ясинського, наразі становить 87 відсотків, об'єкти теплопостачання готові на 90 відсотків, а водопостачання і водовідведення – на 92 відсотки. Найкраще підготувалися до зими у містах Миргороді, Комсомольську та Кременчуці, а найгірше – у Пирятинському та Гребінківському районах. Втім, час для того, щоб надолужити, ще залишається, і, як запевнили керівники цих районів, до 15 жовтня території будуть готові, аби централізовано розпочати опалювальний сезон.
Досить високим є і показник розрахунків області за спожитий газ – майже 70 відсотків, хоча по Україні середній показник не доходить навіть до 60 відсотків. З урахуванням минулих років Полтавщина заборгувала за спожите тепло 59,2 мільйона гривень. Головна причина – досі не зведені клірингові розрахунки. На цій проблемі акцентував увагу міністра ЖКГ і Валерій Асадчев. Крім того, керівників області непокоїть той факт, що в бюджеті нинішнього року практично відсутнє державне фінансування програм, пов'язаних з енергозбереженням та диверсифікацією енергетики, оновленням фондів житлово-комунального господарства, придбанням спецтехніки.
Найбільшою проблемою у підготовці до зими комунального енергетичного господарства залишається практика зарахування платежів за спожитий газ. Показники боргів, виставлених НАК "Нафтогаз України", значно різняться з показниками підприємств. На узгодження цифр витрачається багато зусиль і часу. Станом на 14 вересня заборгованість теплопостачальних підприємств області становила 55,8 млн грн. При цьому показник розрахунків за спожите теплопостачання по області у січні – серпні поточного року сягнув майже 92%, у тому числі населення – 94%, установ, що отримують фінансування з Державного бюджету, – 88%, з місцевого бюджету – 97%. Пільги і субсидії державою відшкодовано тільки на 55,5% та 72,5 % відповідно.
З метою економії енергоносіїв в області розроблено графік переведення підприємств на резервні види палива, до якого включено п'ять підприємств. Максимальне добове використання газу для них визначено на рівні 72 тис. кубометрів природного газу. Крім того, значної економії газу можна досягти переведенням Кременчуцької ТЕЦ на комбіноване використання газу та мазуту. Щодо енергозбереження, то у першому півріччі поточного року підприємствами області за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів було зекономлено більш ніж 2 млн кубометрів природного газу. А підприємство "Полтаватеплоенерго" за рахунок впровадження нових технологій та завдяки застосуванню енергозберігаючого обладнання в період підготовки до роботи в осінньо-зимових умовах зекономило 1100 тис. кубометрів природного газу.
Щодо зміни тарифів, то обласна влада готова піднімати й змінювати тарифи до економічно обгрунтованих. Утім, законодавча база, яка діє, не дозволяє цього робити вчасно.
Варто зазначити, що доповідь містила в собі всю необхідну інформацію, щоб зробити висновок щодо загального стану справ. Водночас, коли почалося обговорення, часто воно мало форму дискусії, інколи навіть гострої.
Зокрема, Валерій Асадчев переконаний, що проблема розрахунків населення є винятково проблемою органів місцевого самоврядування. Влада на місцях має проводити роз'яснювальну роботу й самотужки боротися з цим явищем, щоб потім чітко знати, хто винен у можливому відключенні газу.
У цьому його підтримав і Олексій Кучеренко, запевнивши, що надалі життя ставатиме ще більш жорстким. Криза, насамперед, означає кризу ресурсів, у першу чергу – фінансових. НАК "Нафтогаз" нікому не відключає тепло, бо підприємство, маючи необхідні обсяги газу, постачає його як товар споживачам через теплокомуненерго. Ті за нього мають розрахуватися. Він закликав усіх вирішувати проблему неплатежів самостійно й на цьому не спекулювати, адже очолюване ним міністерство до боргів немає ніякого відношення.
З таким твердженням категорично не погодився міський голова Кременчука Микола Глухов.
– Міський голова не повинен ходити з простягнутою рукою й просити населення заплатити, – наголосив він. – Виховання свідомості споживача – це проблема всієї держави. Вона й має на законодавчому рівні вирішувати, як змусити споживача платити. А нас люди не для цього вибирали. Так порядку з розрахунками ніколи не буде.
Він також висловив свою незгоду щодо переведення Кременчуцької ТЕЦ на альтернативне паливо, бо ціна газу та мазуту зараз майже однакова. Зате можна загубити обладнання. Тож не варто ставити жорсткі вимоги виробникові, який працює в ринкових умовах і сам розуміє, коли і на яке паливо переходити.
Досить критичним був і виступ міського голови Комсомольська Сергія Супруна. Він не тільки похвалився здобутками, а й розповів про проблеми, які не можна вирішити без державної підтримки. Міська влада затвердила цілу низку пілотних проектів на принципах співфінансування в галузі житлово-комунального господарства, але від держави так і не отримала жодної копійки. Турбує керівника й те, що шлях до участі в проектах у рамках Кіотської угоди для таких міст, як Комсомольськ, практично закритий. Спростити його може тільки прозорий механізм для учасників.
Створення ОСББ, на переконання Сергія Супруна, також неможливе без підтримки держави. Люди вже мало довіряють подібним об'єднанням. Щоб вони були ефективними, потрібні підготовлені кадри й бюджетна підтримка. Ентузіазму в такій справі замало.
Про всі ці проблеми міський голова неодноразово говорив під час проведення сесій, на прес-конференціях для журналістів. Олексій Кучеренко розцінив почуте як політичний піар опозиціонера. Він зауважив, що якби не знав, як насправді виглядає Комсомольськ, то подумав би, що це – найпроблемніше місто України. Разом із тим запропонував стати членом колегії Міністерства ЖКГ. Та коли його опонент взявся доводити, наскільки нераціональним є для маленьких міст проведення громадських слухань у кожному окремому будинку, міністр не втримався й гримнув: "Не треба тут дискутувати. Нехай кожний займається своїми справами. Ви голова – виконуйте постанови уряду, а я буду керувати галуззю. Як ви станете міністром, я буду виконувати ваші вказівки".
На таке зауваження пролунала гідна відповідь: "Я висловлюю проблеми від імені територіальної громади, якій практично доводиться впроваджувати запропоновані вами реформи. Тому я маю право так говорити, а ваше право – прислухатися чи ні".
Не обійшлося й без казусу. Коли міністр почав переконувати присутніх, що основною метою реформи житлово-комунального господарства є допомога людям стати господарями своїх будинків, а тому громадські слухання треба проводити обов'язково, щоб мешканці один раз у рік послухали ЖЕК, як він обгрунтовує свої витрати, він обмовився. Прозвучала фраза, що ціна на газ півтора року в Україні не змінювалася, що викликало загальний протест у залі. Валерію Асадчеву довелося пояснити,що ціну на газ поточного року міняли двічі, навіть не попереджаючи представників влади. Він також висловив своє бачення того, хто і яким чином мав би погасити різницю в тарифах. Для цього й створено стабілізаційний фонд. Це не кишенькові гроші уряду. Їх не можна
роздавати за бажанням. Фонд має стабілізувати тарифи на перевезення, комунальні послуги тощо. Це значить, що уряд раз на рік встановлює складові тарифів, але якщо їх поміняють, то уряд повинен компенсувати затрати зі стабілізаційного фонду. Ці слова знайшли загальну підтримку присутніх у залі.
Розмова на колегії вийшла змістовною й відвертою. Кожен, хто мав бажання, виступив і звернувся до міністра з проханнями та пропозиціями від імені своїх виборців щодо розв'язання наболілих проблем, яких з кожним роком ніяк не меншає. Та чи почує їх уряд – покаже час.
“Зоря Полтавщини”, 30_09_09, 1 стор.
Рубрика: 
