Приміром, у виписаному на моє ім'я невірно вказане місце народження, а у сестриному – взагалі дівоче прізвище, хоча вона заміжня вже чотири роки. Кілька разів вона зверталася до відділу державного реєстру виборців відповідно до своєї виборчої адреси і повідомляла про зміну прізвища, але проводилися наступні вибори, і ситуація знову повторювалася. Тож через це вона кілька разів не мала можливості проголосувати. Імовірно, не зможе й цього разу… Як й інші, в чиїх даних є помилки, а таких багато.
Приміром, в однієї моєї знайомої теж щоразу повторюється одна й та сама ситуація: їм із чоловіком приносять повідомлення, а їхній дочці – ні. І щоразу вона приходить до відділу державного реєстру виборців і повідомляє, що проживає (причому постійно!) зі своїми батьками. Але нові вибори – і та сама ситуація. І цього разу – теж.
У Машівському районі дані переважної більшості виборців у держреєстрі містять помилки. Тож є всі підстави підозрювати, що й в інших районах області і загалом України – ситуація така сама. З цього приводу напрошується питання: хронічні неточності у державному реєстрі виборців – це чийсь злочинний умисел чи звичне нехлюйство? І перше, й друге коштуватиме нашій державі, тобто нам усім, дуже дорого, адже повідомлення, яке отримують виборці, кимось опрацьовані, надруковані й рознесені. На це виділені гроші, й чималі, які, по суті, витрачаються "на вітер". А який результат? Великий відсоток громадян України, які мають право і хочуть голосувати, зробити цього не зможе через такі помилки, які нам пояснюють… банальним збоєм у комп'ютерній системі. І це при тому, що явка виборців на виборчі дільниці цього разу і без того очікується дуже низька.
Звичайно, у відділах державного реєстру виборців за місцем проживання можна і треба уточнити свої персональні дані (що я й збираюся зробити), але навряд чи це зможе зробити літня людина, яка мешкає у віддаленому селі або прикута до ліжка хворобою. То чи не краще було б, наприклад, створити при місцевих виконкомах спеціальні служби чи відділи (на постійній чи тимчасовій основі), які б займалися постійним поновленням бази даних реєстру виборців, а не робити це прискореними темпами напередодні виборів, створюючи тим самим плутанину і нагнітаючи ще більше й без того напружену соціальну ситуацію?..
“Зоря Полтавщини”, 2 стор., 22_09_09
Приміром, в однієї моєї знайомої теж щоразу повторюється одна й та сама ситуація: їм із чоловіком приносять повідомлення, а їхній дочці – ні. І щоразу вона приходить до відділу державного реєстру виборців і повідомляє, що проживає (причому постійно!) зі своїми батьками. Але нові вибори – і та сама ситуація. І цього разу – теж.
У Машівському районі дані переважної більшості виборців у держреєстрі містять помилки. Тож є всі підстави підозрювати, що й в інших районах області і загалом України – ситуація така сама. З цього приводу напрошується питання: хронічні неточності у державному реєстрі виборців – це чийсь злочинний умисел чи звичне нехлюйство? І перше, й друге коштуватиме нашій державі, тобто нам усім, дуже дорого, адже повідомлення, яке отримують виборці, кимось опрацьовані, надруковані й рознесені. На це виділені гроші, й чималі, які, по суті, витрачаються "на вітер". А який результат? Великий відсоток громадян України, які мають право і хочуть голосувати, зробити цього не зможе через такі помилки, які нам пояснюють… банальним збоєм у комп'ютерній системі. І це при тому, що явка виборців на виборчі дільниці цього разу і без того очікується дуже низька.
Звичайно, у відділах державного реєстру виборців за місцем проживання можна і треба уточнити свої персональні дані (що я й збираюся зробити), але навряд чи це зможе зробити літня людина, яка мешкає у віддаленому селі або прикута до ліжка хворобою. То чи не краще було б, наприклад, створити при місцевих виконкомах спеціальні служби чи відділи (на постійній чи тимчасовій основі), які б займалися постійним поновленням бази даних реєстру виборців, а не робити це прискореними темпами напередодні виборів, створюючи тим самим плутанину і нагнітаючи ще більше й без того напружену соціальну ситуацію?..
“Зоря Полтавщини”, 2 стор., 22_09_09