Він – ініціатор створення цієї книги, сам очолив оргкомітет. Економічна криза втрутилася в усі плани, в тому числі й щодо святкування 140-річчя підприємства, яке відбудеться наприкінці вересня. Та президент ВАТ наполіг на доведенні до кінця розпочатої роботи. І за умови скорочення витрат на ювілейні заходи та інші надважливі потреби в роботі акціонерного товариства підтвердив фінансування поліграфічних і видавничих робіт.
Володимир Приходько, звертаючись до учасників презентації, підкреслив, що книга “Крюківський вагонобудівний завод. 140 років розвитку і вдосконалення” написана насамперед для вагонобудівників і про них. Але, без сумніву, це помітний вклад до скарбнички історичних досліджень про Кременчук і Полтавщину. Це правдива і доступна розповідь про людей, які з дня у день розбудовують економіку України, створюють нові галузі машинобудування і тим самим підносять імідж свого колективу, міста і держави на новий рівень.
Цілком закономірно і справедливо, що перший екземпляр вручено саме Володимиру Приходьку, почесному громадянину Кременчука, заслуженому машинобудівнику України. Книги передано також Кременчуцькій міській раді, Крюківській районній раді, міському краєзнавчому музею та музею історії підприємства. Видання поповнить фонди бібліотек, буде передано школам, профтехучилищам і, звісно, трудовим колективам підприємства, воно покликане зіграти важливу роль в рекламі продукції, піднесенні позитивного іміджу підприємства.

Цими днями у підопічних територіального центру по обслуговуванню одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту Октябрського райвиконкому Полтави з’явилася соціальна пральня. Чотири стаціонарні пральні машини-автомати вже готові до роботи. Соціальні працівники, яким раніше доводилося прати білизну для своїх немічних стареньких вручну, відтепер приноситимуть її у терцентр, а звідси, вже чисту й випрасувану, доставлятимуть до клієнтів. Придбав пральні машини за власний кошт полтавський підприємець Володимир Гуцуляк.
– Послугами соціальної пральні скористаються понад 600 одиноких непрацездатних громадян Октябрського району, – говорить  директор терцентру Ольга Мягкохліб. – Сподіваємося, що ця послуга підніме на вищий рівень соціальне обслуговування наших підопічних.
Відзначу, що терцентр Октябрського району м. Полтави два роки тому отримав диплом найкращого в Україні. Крім вже традиційних послуг перукаря, взуттєвика, швачки, психолога та інших, тут діють соціальне таксі, соляна шахта для гіпертоніків та астматиків, денний стаціонар для пацієнтів, банк теплих речей для малозабезпечених, кімната для перегляду фільмів, бібліотека.

Понад п’ять тисяч кілограмів молока від кожної корови надоїли за минулі вісім місяців у СТОВ “Вітчизна” Карлівського району.
Сільгосппідприємство, яке очолює Володимир Литвин, – одне з тих на Полтавщині, де тваринницька галузь стабільно приносить прибутки. Цього вдається досягти завдяки впровадженню сучасних технологій виробництва, реалізації тільки високоякісної продукції. Місцеві тваринники підтримують тісні зв’язки з науковцями і виробниками Німеччини, запозичуючи і впроваджуючи їхній досвід ведення молочного скотарства. Найкраще в районі тут дбають і про міцну кормову базу.
До кінця року в сільгосппідприємстві планують довести надій молока від корови до семи тисяч кілограмів. А в наступному – збільшити молочне поголів’я за рахунок його поповнення високопородним молодняком.

У Глобиному нещодавно відбулася зустріч, спрямована на активізацію діяльності жінок і жіночих організацій у вирішенні актуальних питань територіальних громад міста та навколишніх сіл. Ініціатор зібрання активісток громадського життя  – депутат Глобинської районної ради Галина Мацак. Прагнучи втілити практичні ідеї, змінити на краще ситуацію в громаді та позитивно вплинути на її розвиток, жінки створили Координаційну раду.
На  своєму першому засіданні її учасники, серед яких також кілька чоловіків, розглянули питання захисту прав та інтересів жінок у кризових ситуаціях на рівні місцевих громад  району, повідомило агентство “Новини Полтавщини”. Членів ради об’єднало бажання бути корисними не тільки своїм родинам, а й суспільству у непростий час фінансово-економічної кризи. Адже кому, як не жінці-берегині, шукати шляхи вирішення місцевих проблем.
“Зоря Полтавщини”, 2 стор., 22_09_09