У Миргороді, куди Прем'єр-міністр прибула літаком, її зустріли голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, заступник голови обласної ради Володимир Марченко, Миргородський міський голова Олександр Паутов. У Миргороді Юлія Тимошенко поклала квіти до пам'ятника Миколі Гоголю, поспілкувалася з місцевими жителями. Потім вирушила до Лохвицького району.
"Вибух якості та ефективності"
Перш ніж розпочати нараду, Прем'єр-міністр ознайомилась із найсучаснішими технологіями, які використовує на своїх землях ЗАТ "Райз-Максимко". На полі поблизу села Вирішальне, що на межі Лохвицького та Миргородського районів, президент ЗАТ "Компанія "Райз" Віталій Цехмістренко повідомив, що середня врожайність кукурудзи в агропідприємстві – 100 ц/га, тобто вдвічі більша, ніж по Україні. На іншому полі Юлія Тимошенко оглянула посіви пшениці.
– Ми почали сіяти озиму пшеницю з застосуванням безводного аміаку, – розповів Віталій Цехмістренко. – Ця технологія на 35 відсотків здешевлює вартість азотних добрив, радикально підвищує якість зерна і паралельно вирішує проблему боротьби зі шкідниками. У компанії "Райз" – 150 тисяч гектарів земель, 80 відсотків з яких – закислені. Безводний аміак такої проблеми не створює. Я впевнений, що за ним – майбутнє. Але на сьогодні лише 12 відсотків вітчизняного безводного аміаку становлять частку добрив, які використовуються нашими сільгоспвиробниками. Решта – близько 88 відсотків – експортується. Ми пропонуємо, щоб через 5–6 років аграрії України застосовували до 60 відсотків безводного аміаку. Але на це потрібно націлити машинобудування, надати державну підтримку, тоді наша країна зможе навіть експортувати цю технологію.
Прем'єр-міністр висловила занепокоєння тим, що така ефективна технологія майже не застосовується в Україні. Як з'ясувалося, насамперед тому, що вітчизняні промислові підприємства не виробляють потрібного устаткування та агрегатів. Утім, освоїти таке виробництво для них – не проблема. Та чи готові до цього сьогодні українські аграрії? Адже багатьом сільгоспвиробникам набагато зрозуміліше і легше господарювати по-старому.
– Зараз уряд формує державне замовлення на сільськогосподарську техніку приблизно на 700 мільйонів гривень, – повідомила Юлія Тимошенко. – У цьому році ми вирішили повністю змінити підходи до його формування, тобто не замовляти техніку, яка є застарілою і неефективною. Натомість запропонуємо машинобудівним підприємствам виготовляти ту техніку, яка дає найбільший ефект.
Юлія Тимошенко мала нагоду побачити в роботі новітню техніку, яка використовується у ЗАТ "Райз-Максимко". Їй також продемонстрували трактори, оснащені супутниковою системою GPS. У господарствах компанії "Райз" така техніка – не виняток, а, скоріше, правило: із 120 тракторів систему супутникової навігації мають 70.
Прем'єр-міністр подякувала президенту ЗАТ "Компанія "Райз" Віталію Цехмістренку за те, що його команда зробила в аграрному секторі справжній "вибух якості та ефективності". А також зазначила, що нинішня стратегія уряду – вибирати кращих сільгоспвиробників, які дають чіткі й важливі для держави поради, уніфіковувати їхній досвід і поширювати його на всю Україну одночасно з фінансовою та організаційною підтримкою.
Реформа елеваторного господарства
У місті Червонозаводському Лохвицького району Прем'єр-міністр України ознайомилася і з роботою елеватора ЗАТ "Компанія "Райз", який є найбільшим у світі баночним елеватором. Його потужність – понад 360 тисяч тонн одночасного зберігання збіжжя, він повністю автоматизований і відповідає всім міжнародним вимогам щодо екології та якості зерна.
– Протягом найближчих років Україна має можливість вийти на 70 мільйонів тонн щорічного валового збору зерна, – зазначила Юлія Тимошенко. – У нас є все необхідне, щоб узяти цю планку. Слід започаткувати стратегічну програму розбудови елеваторного господарства. Сьогодні в Україні працюють 24 тисячі 600 елеваторів. Це дуже багато – на них може зберігатися 55 мільйонів тонн зерна. Але ж з них сертифіковані – лише для зберігання 30 мільйонів тонн, і тільки для 15 мільйонів – за міжнародними стандартами. По суті це третина врожаїв, які ми збираємо. А це значить, що по послугах зі зберігання зерна на елеваторах існує монопольність пропозицій.
Щоб ліквідувати ознаки монополії, на думку Прем'єр-міністра, великі сільгосппідприємства мають активізувати свою роботу з будівництва елеваторів. При цьому реалізація проектів зі спорудження великих, а також малих і середніх зерносховищ має йти паралельно. Адже великі елеватори, як правило, розраховані на потужність самої корпорації, як, власне, і елеватор ЗАТ "Компанія "Райз" – на 80 відсотків. Але в Україні є міцні фермерські господарства, середні й малі сільгосппідприємства. Саме на підтримку малих і середніх елеваторних потужностей, які зможуть зберігати до 10 тисяч тонн зерна щорічно, і працюватиме уряд шляхом надання державних гарантій під залучення фінансових ресурсів для таких проектів.
– Ми розраховуємо здійснювати цю програму через "Украгролізинг", – заявила Прем'єр-міністр. – Профінансуємо закупівлі елеваторів за рахунок гарантій держави і залучення довгострокових дешевих кредитних ресурсів. Потім передамо в лізинг на пільгових умовах малим і середнім аграрним підприємствам або їх об'єднанням. Протягом 20–25 років вони будуть безвідсотково повертати ці суми, маючи свої потужності для зберігання і повну незалежність в тому, щоб не продавати зерно тоді, коли за нього дають найнижчу ціну. Крім того, адекватною буде й вартість послуг. Адже нині вартість послуг державних елеваторів в Одеській та Івано-Франківській областях відрізняється у два рази. Така ситуація є неприпустимою. Хоча б там, де мова йде про державну власність, треба навести порядок і уніфікувати ціни.
Найближчим часом в Україні необхідно збільшити мінімум на 10 мільйонів тонн зберігання зерна на сертифікованих за міжнародними стандартами складах. Зараз вже споруджуються елеваторні потужності на 2 мільйони тонн зерна. Український уряд спільно з Канадою та Японією розробляє програму щодо залучення відповідних фінансових ресурсів для їх розбудови ще на 3 мільйони тонн щорічно. Але цього недостатньо. Тож найближчим часом до будівництва елеваторів в Україні, крім японських і канадських інвесторів, повинні підключитись і китайські. "Вони не хочуть бути власниками наших елеваторів, вони хочуть одержати державні гарантії під кредити, і щоб не менше 50 відсотків виробництва цих елеваторів здійснювалося на їхній території", – підкреслила Юлія Тимошенко.
Прем'єр-міністр також повідомила, що уряд має намір залучати державний сектор до розвитку зернової галузі. "Ми орієнтуємося на те, щоб державний аграрний фонд міг не тільки зберігати, але й експортувати зерно. Це хороша можливість для поповнення бюджету валютою", – сказала Юлія Тимошенко, додавши, що "аграрний фонд має діяти в кооперації з ДАК "Хліб України", у власності якої знаходиться 12 відсотків усіх елеваторних потужностей в Україні".
"ПДВ ми повертатимемо своєчасно"
Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко відвідала ТОВ "Райз-цукор". На цьому підприємстві керівника українського уряду очікували працівники сусіднього Лохвицького спиртокомбінату. Плакати з написами "500 сімей – два роки без зарплати" та "Лохвицькому спиртокомбінату – державну підтримку" красномовно свідчили про неабиякі проблеми на цьому державному підприємстві. Юлія Тимошенко уважно вислухала людей, які передали їй письмове звернення з проханням допомогти відродити колишній флагман спиртової промисловості України, на якому нині працюють 365 чоловік, й пообіцяла, що найближчим часом підприємство отримає 22-мільйонний кред
ит терміном на півроку, але за умови надання відповідного бізнес-плану.
У нараді, що пройшла в приміщенні ТОВ "Райз-цукор", взяли участь представники міністерств, керівники області та Лохвицького району, а також керівники провідних сільгосппідприємств Полтавщини. Під час наради Прем'єр-міністр пообіцяла взяти під свій контроль компенсацію ПДВ зернотрейдерам. При цьому вона зазначила, що компенсація виплачуватиметься не вибірково, а всім, хто подасть заявки. "ПДВ ми повертатимемо через аграрний фонд і своєчасно. І не вибірково, а всім. Але на відшкодування ПДВ можуть розраховувати лише ті трейдери, які купують зерно в аграріїв за цінами не нижче, ніж встановив уряд (на 2009–2010 рік – 900 грн/т для фуражної пшениці).
Вона також доручила відповідним відомствам підготувати зміни до закону про прискорене відшкодування ПДВ у частині його відшкодування компаніям, які ведуть будівництво об'єктів соціальної сфери в сільській місцевості.
Прем'єр-міністр доручила Мінекономіки й Держспоживстандарту підготувати концепцію розвитку мережі лабораторій із контролю за генно модифікованою продукцією в Україні. Нині існує тільки одна лабораторія в Києві, здатна виявити наявність ГМО в продуктах харчування. "Ми прийняли ряд важливих рішень, що стосуються регулювання ГМО, але без наявності лабораторій із контролю вони не матимуть ніякого ефекту. Я прошу визначити, за який період може бути розгорнута мережа лабораторій, і надати план-графік фінансування для їх будівництва. Думаю, що тут ми підемо через залучення кредитів під державні гарантії", – сказала Юлія Тимошенко.
Обговорювалося й питання створення мережі лабораторій із контролю за якістю грунту. За словами Прем'єр-міністра, мережа повинна складатися не менш ніж з п'яти лабораторій. Вона нагадала, що збереження й збільшення родючості грунту в 2008 році було визначено одним із головних пріоритетів у роботі Мінагрополітики України. Джерелом фінансування тут мають бути нерозподілені фінансові кошти зі Стабілізаційного фонду держбюджету.
Сільгоспвиробники поскаржились на неналежну якість дизпалива, що за рішенням уряду відпускається на проведення збиральної кампанії за пільговою ціною 4,900 грн/т. Прем'єр-міністр України доручила Мінекономіки й Держспоживстандарту провести перевірку його якості. Вона уточнила, що дизпаливо відпускають Кременчуцький НПЗ (ЗАТ "Укртатнафта") і Шебелинський ГПЗ (ДК "Укргазвидобування").
Йшлося під час наради і про таке актуальне питання, як виробництво екологічно чистої продукції. Прем'єр-міністр підкреслила, що на даний час українські сільгоспвиробники не мають стимулів для випуску екологічно чистих продуктів високої якості, придатних для дитячого харчування. Тож фахівцям Мінагрополітики й Мінекономіки доручено протягом місяця розробити й внести на розгляд уряду проект Закону "Про дитяче харчування".
* * *
По закінченні наради і відбуття Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко до Миргорода, а потім – до Києва голова облдержадміністрації Валерій Асадчев провів брифінг для журналістів.
– Валерію Михайловичу, як Ви оцінюєте перебування Юлії Володимирівни на Полтавщині?
– Візит Прем'єр-міністра України був дуже продуктивний і цікавий, порушено ряд питань, актуальних для ефективного функціонування реального сектора аграрного виробництва. Розмова під час наради відбулася на високому професійному рівні. Це говорить про те, що аграрний комплекс Полтавщини серйозно став на ноги і формує сучасну політику, яка вимагає адекватної реакції держави й уряду. Йшлося про трейдерський ринок, системи ціноутворення, зберігання зерна тощо. Приємно, що це відбулося саме на Полтавщині, оскільки у нас є достатня база, є що показати. Ми очікуємо, що в цьому році в області буде збудовано ще близько десяти елеваторів. Тобто робота ведеться дуже серйозна. Зернові термінали, які планується створити по Дніпру, відкриють нам транзитні можливості через Полтавщину.
Від Прем'єр-міністра ми почули схвальні слова, адже напередодні наші хлібороби прозвітували про валовий збір 2-х мільйонів тонн ранніх зернових. Думаю, в цьому році ми вийдемо на 3 мільйони тонн ранніх зернових, а з круп'яними й технічними культурами – на 5 мільйонів. Це найбільший вал із усіх областей України, хоча за кількістю посівних площ ми – на одинадцятому місці.
– Чи не плануєте Ви запросити уряд на подібне засідання у промисловий центр Полтавщини – Кременчук?
– Справді, провести там серйозну нараду необхідно. Думаю, що наддніпрянське місто заслуговує на особливу увагу. Повинна бути спеціальна програма, пов'язана з такими промисловими центрами, тому що там є своя специфіка.
Потім Валерій Асадчев відповів на ряд інших запитань журналістів.
“Зоря Полтавщини”, 12 серпня, 1 стор.
"Вибух якості та ефективності"
Перш ніж розпочати нараду, Прем'єр-міністр ознайомилась із найсучаснішими технологіями, які використовує на своїх землях ЗАТ "Райз-Максимко". На полі поблизу села Вирішальне, що на межі Лохвицького та Миргородського районів, президент ЗАТ "Компанія "Райз" Віталій Цехмістренко повідомив, що середня врожайність кукурудзи в агропідприємстві – 100 ц/га, тобто вдвічі більша, ніж по Україні. На іншому полі Юлія Тимошенко оглянула посіви пшениці.
– Ми почали сіяти озиму пшеницю з застосуванням безводного аміаку, – розповів Віталій Цехмістренко. – Ця технологія на 35 відсотків здешевлює вартість азотних добрив, радикально підвищує якість зерна і паралельно вирішує проблему боротьби зі шкідниками. У компанії "Райз" – 150 тисяч гектарів земель, 80 відсотків з яких – закислені. Безводний аміак такої проблеми не створює. Я впевнений, що за ним – майбутнє. Але на сьогодні лише 12 відсотків вітчизняного безводного аміаку становлять частку добрив, які використовуються нашими сільгоспвиробниками. Решта – близько 88 відсотків – експортується. Ми пропонуємо, щоб через 5–6 років аграрії України застосовували до 60 відсотків безводного аміаку. Але на це потрібно націлити машинобудування, надати державну підтримку, тоді наша країна зможе навіть експортувати цю технологію.
Прем'єр-міністр висловила занепокоєння тим, що така ефективна технологія майже не застосовується в Україні. Як з'ясувалося, насамперед тому, що вітчизняні промислові підприємства не виробляють потрібного устаткування та агрегатів. Утім, освоїти таке виробництво для них – не проблема. Та чи готові до цього сьогодні українські аграрії? Адже багатьом сільгоспвиробникам набагато зрозуміліше і легше господарювати по-старому.
– Зараз уряд формує державне замовлення на сільськогосподарську техніку приблизно на 700 мільйонів гривень, – повідомила Юлія Тимошенко. – У цьому році ми вирішили повністю змінити підходи до його формування, тобто не замовляти техніку, яка є застарілою і неефективною. Натомість запропонуємо машинобудівним підприємствам виготовляти ту техніку, яка дає найбільший ефект.
Юлія Тимошенко мала нагоду побачити в роботі новітню техніку, яка використовується у ЗАТ "Райз-Максимко". Їй також продемонстрували трактори, оснащені супутниковою системою GPS. У господарствах компанії "Райз" така техніка – не виняток, а, скоріше, правило: із 120 тракторів систему супутникової навігації мають 70.
Прем'єр-міністр подякувала президенту ЗАТ "Компанія "Райз" Віталію Цехмістренку за те, що його команда зробила в аграрному секторі справжній "вибух якості та ефективності". А також зазначила, що нинішня стратегія уряду – вибирати кращих сільгоспвиробників, які дають чіткі й важливі для держави поради, уніфіковувати їхній досвід і поширювати його на всю Україну одночасно з фінансовою та організаційною підтримкою.
Реформа елеваторного господарства
У місті Червонозаводському Лохвицького району Прем'єр-міністр України ознайомилася і з роботою елеватора ЗАТ "Компанія "Райз", який є найбільшим у світі баночним елеватором. Його потужність – понад 360 тисяч тонн одночасного зберігання збіжжя, він повністю автоматизований і відповідає всім міжнародним вимогам щодо екології та якості зерна.
– Протягом найближчих років Україна має можливість вийти на 70 мільйонів тонн щорічного валового збору зерна, – зазначила Юлія Тимошенко. – У нас є все необхідне, щоб узяти цю планку. Слід започаткувати стратегічну програму розбудови елеваторного господарства. Сьогодні в Україні працюють 24 тисячі 600 елеваторів. Це дуже багато – на них може зберігатися 55 мільйонів тонн зерна. Але ж з них сертифіковані – лише для зберігання 30 мільйонів тонн, і тільки для 15 мільйонів – за міжнародними стандартами. По суті це третина врожаїв, які ми збираємо. А це значить, що по послугах зі зберігання зерна на елеваторах існує монопольність пропозицій.
Щоб ліквідувати ознаки монополії, на думку Прем'єр-міністра, великі сільгосппідприємства мають активізувати свою роботу з будівництва елеваторів. При цьому реалізація проектів зі спорудження великих, а також малих і середніх зерносховищ має йти паралельно. Адже великі елеватори, як правило, розраховані на потужність самої корпорації, як, власне, і елеватор ЗАТ "Компанія "Райз" – на 80 відсотків. Але в Україні є міцні фермерські господарства, середні й малі сільгосппідприємства. Саме на підтримку малих і середніх елеваторних потужностей, які зможуть зберігати до 10 тисяч тонн зерна щорічно, і працюватиме уряд шляхом надання державних гарантій під залучення фінансових ресурсів для таких проектів.
– Ми розраховуємо здійснювати цю програму через "Украгролізинг", – заявила Прем'єр-міністр. – Профінансуємо закупівлі елеваторів за рахунок гарантій держави і залучення довгострокових дешевих кредитних ресурсів. Потім передамо в лізинг на пільгових умовах малим і середнім аграрним підприємствам або їх об'єднанням. Протягом 20–25 років вони будуть безвідсотково повертати ці суми, маючи свої потужності для зберігання і повну незалежність в тому, щоб не продавати зерно тоді, коли за нього дають найнижчу ціну. Крім того, адекватною буде й вартість послуг. Адже нині вартість послуг державних елеваторів в Одеській та Івано-Франківській областях відрізняється у два рази. Така ситуація є неприпустимою. Хоча б там, де мова йде про державну власність, треба навести порядок і уніфікувати ціни.
Найближчим часом в Україні необхідно збільшити мінімум на 10 мільйонів тонн зберігання зерна на сертифікованих за міжнародними стандартами складах. Зараз вже споруджуються елеваторні потужності на 2 мільйони тонн зерна. Український уряд спільно з Канадою та Японією розробляє програму щодо залучення відповідних фінансових ресурсів для їх розбудови ще на 3 мільйони тонн щорічно. Але цього недостатньо. Тож найближчим часом до будівництва елеваторів в Україні, крім японських і канадських інвесторів, повинні підключитись і китайські. "Вони не хочуть бути власниками наших елеваторів, вони хочуть одержати державні гарантії під кредити, і щоб не менше 50 відсотків виробництва цих елеваторів здійснювалося на їхній території", – підкреслила Юлія Тимошенко.
Прем'єр-міністр також повідомила, що уряд має намір залучати державний сектор до розвитку зернової галузі. "Ми орієнтуємося на те, щоб державний аграрний фонд міг не тільки зберігати, але й експортувати зерно. Це хороша можливість для поповнення бюджету валютою", – сказала Юлія Тимошенко, додавши, що "аграрний фонд має діяти в кооперації з ДАК "Хліб України", у власності якої знаходиться 12 відсотків усіх елеваторних потужностей в Україні".
"ПДВ ми повертатимемо своєчасно"
Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко відвідала ТОВ "Райз-цукор". На цьому підприємстві керівника українського уряду очікували працівники сусіднього Лохвицького спиртокомбінату. Плакати з написами "500 сімей – два роки без зарплати" та "Лохвицькому спиртокомбінату – державну підтримку" красномовно свідчили про неабиякі проблеми на цьому державному підприємстві. Юлія Тимошенко уважно вислухала людей, які передали їй письмове звернення з проханням допомогти відродити колишній флагман спиртової промисловості України, на якому нині працюють 365 чоловік, й пообіцяла, що найближчим часом підприємство отримає 22-мільйонний кред
ит терміном на півроку, але за умови надання відповідного бізнес-плану.
У нараді, що пройшла в приміщенні ТОВ "Райз-цукор", взяли участь представники міністерств, керівники області та Лохвицького району, а також керівники провідних сільгосппідприємств Полтавщини. Під час наради Прем'єр-міністр пообіцяла взяти під свій контроль компенсацію ПДВ зернотрейдерам. При цьому вона зазначила, що компенсація виплачуватиметься не вибірково, а всім, хто подасть заявки. "ПДВ ми повертатимемо через аграрний фонд і своєчасно. І не вибірково, а всім. Але на відшкодування ПДВ можуть розраховувати лише ті трейдери, які купують зерно в аграріїв за цінами не нижче, ніж встановив уряд (на 2009–2010 рік – 900 грн/т для фуражної пшениці).
Вона також доручила відповідним відомствам підготувати зміни до закону про прискорене відшкодування ПДВ у частині його відшкодування компаніям, які ведуть будівництво об'єктів соціальної сфери в сільській місцевості.
Прем'єр-міністр доручила Мінекономіки й Держспоживстандарту підготувати концепцію розвитку мережі лабораторій із контролю за генно модифікованою продукцією в Україні. Нині існує тільки одна лабораторія в Києві, здатна виявити наявність ГМО в продуктах харчування. "Ми прийняли ряд важливих рішень, що стосуються регулювання ГМО, але без наявності лабораторій із контролю вони не матимуть ніякого ефекту. Я прошу визначити, за який період може бути розгорнута мережа лабораторій, і надати план-графік фінансування для їх будівництва. Думаю, що тут ми підемо через залучення кредитів під державні гарантії", – сказала Юлія Тимошенко.
Обговорювалося й питання створення мережі лабораторій із контролю за якістю грунту. За словами Прем'єр-міністра, мережа повинна складатися не менш ніж з п'яти лабораторій. Вона нагадала, що збереження й збільшення родючості грунту в 2008 році було визначено одним із головних пріоритетів у роботі Мінагрополітики України. Джерелом фінансування тут мають бути нерозподілені фінансові кошти зі Стабілізаційного фонду держбюджету.
Сільгоспвиробники поскаржились на неналежну якість дизпалива, що за рішенням уряду відпускається на проведення збиральної кампанії за пільговою ціною 4,900 грн/т. Прем'єр-міністр України доручила Мінекономіки й Держспоживстандарту провести перевірку його якості. Вона уточнила, що дизпаливо відпускають Кременчуцький НПЗ (ЗАТ "Укртатнафта") і Шебелинський ГПЗ (ДК "Укргазвидобування").
Йшлося під час наради і про таке актуальне питання, як виробництво екологічно чистої продукції. Прем'єр-міністр підкреслила, що на даний час українські сільгоспвиробники не мають стимулів для випуску екологічно чистих продуктів високої якості, придатних для дитячого харчування. Тож фахівцям Мінагрополітики й Мінекономіки доручено протягом місяця розробити й внести на розгляд уряду проект Закону "Про дитяче харчування".
* * *
По закінченні наради і відбуття Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко до Миргорода, а потім – до Києва голова облдержадміністрації Валерій Асадчев провів брифінг для журналістів.
– Валерію Михайловичу, як Ви оцінюєте перебування Юлії Володимирівни на Полтавщині?
– Візит Прем'єр-міністра України був дуже продуктивний і цікавий, порушено ряд питань, актуальних для ефективного функціонування реального сектора аграрного виробництва. Розмова під час наради відбулася на високому професійному рівні. Це говорить про те, що аграрний комплекс Полтавщини серйозно став на ноги і формує сучасну політику, яка вимагає адекватної реакції держави й уряду. Йшлося про трейдерський ринок, системи ціноутворення, зберігання зерна тощо. Приємно, що це відбулося саме на Полтавщині, оскільки у нас є достатня база, є що показати. Ми очікуємо, що в цьому році в області буде збудовано ще близько десяти елеваторів. Тобто робота ведеться дуже серйозна. Зернові термінали, які планується створити по Дніпру, відкриють нам транзитні можливості через Полтавщину.
Від Прем'єр-міністра ми почули схвальні слова, адже напередодні наші хлібороби прозвітували про валовий збір 2-х мільйонів тонн ранніх зернових. Думаю, в цьому році ми вийдемо на 3 мільйони тонн ранніх зернових, а з круп'яними й технічними культурами – на 5 мільйонів. Це найбільший вал із усіх областей України, хоча за кількістю посівних площ ми – на одинадцятому місці.
– Чи не плануєте Ви запросити уряд на подібне засідання у промисловий центр Полтавщини – Кременчук?
– Справді, провести там серйозну нараду необхідно. Думаю, що наддніпрянське місто заслуговує на особливу увагу. Повинна бути спеціальна програма, пов'язана з такими промисловими центрами, тому що там є своя специфіка.
Потім Валерій Асадчев відповів на ряд інших запитань журналістів.
“Зоря Полтавщини”, 12 серпня, 1 стор.
Рубрика: 
