Станом на 1 серпня 2009 року, скажімо, у Полтаві, зареєстровано 9169 заяв на отримання паспорта. «Враховуючи фактор сезонності, що найактивніше проявляється влітку, та порівнюючи цьогорічні показники з минулорічними, кількість оформлених закордонних паспортів у Полтаві зменшилась більш ніж удвічі», – говорить заступник начальника обласного управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ігор Федій. «Але на такі показники, – додає він, – навряд чи вплинула економічна криза в країні». Це, насамперед, пов’язано зі спрощенням процесу оформлення паспортів.
Паспорти нового зразка почали видавати влітку 2007 року. Тоді громадяни активно міняли паспорти старого зразка. Зараз ця хвиля минула, тому люди звертаються лише у тому випадку, коли їм це потрібно.
Нині ж, за словами Ігоря Федія, оформлення закордонних паспортів чітко налагоджено, процедура спростилася, черг немає, а відтак зник особливий наплив громадян. Цьому  сприяють і центри прискореного оформлення паспортів, що працюють в містах-мільйонниках. До них можуть звертатися мешканці з будь-якого куточка України.
Загалом же на території Полтавської області працює 5 вузлів, які в централізованому порядку оформляють закордонні паспорти.

Відтоді, як у місті-курорті на березі справді “дивовижної калюжі” на гранітному постаменті постав сам Микола Васильович Гоголь, до нього почали перебиратися і його літературні герої. Першими волею міського голови, заслуженого будівельника України Олександра Паутова на мальовничому березі уподобали собі затишне місце відомі миргородські поміщики Іван Іванович та Іван Никифорович. А днями на березі “калюжі” в усій своїй красі поселився і гоголівський Хлєстаков. Його автори – полтавські скульптори Дмитро Коршунов та Валерій Голуб. З ними разом працював і миргородський архітектор Сергій Руських.
Закам’янілий новосел сподобався не тільки миргородцям, а й численним відпочиваючим тутешніх оздоровниць. Усі хочуть з ним подружитися. На добру пам’ять фотографуються з популярним гоголівським героєм, якому, це теж правда, у Миргороді й сьогодні вистачає роззяв, яких він мастак дурити.

Так називається видання, яке можна знайти на полицях книгарні “Планета” (м.Полтава, вул. Жовтнева, 60-а). У книзі відомого історика Віктора Савченка розповідається про останнього гетьмана України Павла Скоропадського, діяльність якого пов’язана з бурхливими подіями епохи громадянської війни. Кавалергард і генерал, найбагатший поміщик, плоть від плоті вищого світу Петербурга, який успішно робив кар’єру й особисто знав імператора, він волею долі стає провідником України. Оцінювати гетьмана Скоропадського можна і як “лиходія”, і як “праведника”, але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Лев Троцький називав його українським Бонапартом, генерал Денікін – другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.
Інтернаціональні шлюби у Кременчуці мають тенденцію до збільшення. Якщо за перші шість місяців минулого року обранцями одинадцяти наших земляків стали громадяни із далекого зарубіжжя, то за аналогічний період поточного такий вибір зробили 15 . Ще 22 віддали перевагу представникам із країн СНД, збільшивши цю статистику на 12 позицій. Як повідомила начальник Кременчуцького міського управління юстиції Наталія Проценко, серед наречених – громадяни таких держав, як: Республіка Польща, Держава Ізраїль, Федеративна Республіка Німеччина, Ірландія, Сполучені Штати Америки, Австрійська Республіка, Грецька Республіка, Республіка Болгарія, Російська Федерація, Республіка Молдова, Республіка Узбекистан, Латвійська Республіка, Азербайджан, Таджикистан, Грузія. Середній вік пар, які зареєстрували інтернаціональні шлюби, становить 25–35 років.

Зоря Полтавщини, 2 стор., 11 серпня