Тисячі заяв лягли на столи приймальних комісій, а їхні автори з нетерпінням чекали кінця липня – початку серпня, коли стануть відомі результати вступу.
Екзамен тепер – не обов'язок,
а право
Ще не дуже давно екзамени при вступі в інститут чи технікум були неминучим випробуванням знань претендентів на студентський квиток. Скільки безсонних ночей проведено над підручниками, скільки проштудійовано іншої літератури, щоб постати перед світлі очі членів вступної комісії й не завалитися! І в найвигадливіших фантазіях ніхто не міг припустити, що екзамен може стати не обов'язком, а правом. Однак нині не уві сні, а наяву Міносвіти замінило екзамени системою незалежного зовнішнього оцінювання. Відтак живе спілкування абітурієнта і викладачів раптом стало минулим, поступившись місцем знеособленому конкурсу сертифікатів. Щоправда, за певним винятком.
Залишилися вступні іспити (або творчий конкурс) на творчі спеціальності: оцінка зі співу в сертифікаті все-таки не дасть уяви про талант. І в останні дні липня, коли тривали екзамени на такі спеціальності, як образотворче мистецтво, архітектура, журналістика, декоративно-прикладне мистецтво, хореографія, музичне мистецтво, а також фізичне виховання, Полтавський педуніверситет нагадував вулик – таланти торували собі дорогу в майбутнє. У підсумку до уваги бралися й результати випробувань, і бали в сертифікаті.
Водночас для бажаючих стати "акулами пера" в педуніверситеті вирішили зараховувати як творче випробування публікації.
– Журналісти – це наша гордість! – захоплено розповідає ректор Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко. – Для них ми запровадили пільгу: тих, хто має чимало публікацій у періодиці, можемо зарахувати без вступних випробувань – творчого іспиту.
Та навіть іспит не відлякує майбутніх газетярів і телевізійників. Ліцензований обсяг на цю спеціальність – 25 контрактних місць, бюджетних немає, а поданих заяв станом на 27 липня було 165.
Окрім творчих, за словами членів приймальних комісій, право здавати екзамени цього року мали громадяни України, які закінчили школу за межами України, комісовані військовослужбовці та, за бажанням, інваліди І і ІІ груп.
Якщо екзамен наочно засвідчує рівень знань абітурієнта, то чи відповідає цій меті тестування, що цього року запроваджене як обов'язкове? У стінах вищих навчальних закладів чути різні думки. Зокрема, й таку, що бали в сертифікатах не є свідченням реальних знань і здібностей абітурієнтів. Адже не варто скидати з рахунків при тестуванні ні елементу везіння (вгадав – не вгадав), ні якості підготовки тестових завдань.
Як фахівець у галузі української філології, Микола Степаненко поділився своїми думками про завдання, підготовлені Українським центром оцінювання якості освіти для незалежного тестування:
– Загалом позитивно оцінюючи, скажу про одне: завдання мають бути максимально логізованими, не допускати альтернативних відповідей. А якщо вже таке можливо – обов'язково слід враховувати це при оцінюванні. Варто поліпшити творчі завдання. Багато тестів мають репродуктивний характер. На підсумковий контроль треба виносити грунтовні проблеми, прагнути системного структурування.
Перший семестр реально виявить переваги й недоліки нововведення: рівень підготовки новоспечених студентів – переможців конкурсу сертифікатів – свідчитиме сам за себе. Щоправда, це стосуватиметься переважно груп із контрактною формою навчання. Високі бали для "бюджету" виявилися не такими вже й потрібними.
"Пільговиків зараховують
поза конкурсом"
НапередоднІ вступної кампанії раптом стало відомо, що держава при вступі на "бюджет" надала преференції пільговикам.
– Вступники пільгових категорій мали право на вступ поза конкурсом. До числа пільговиків належать діти-сироти та діти, які залишились без батьківського піклування, віком від 18 до 23 років; інваліди І та ІІ груп і діти-інваліди віком до 18 років; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; діти загиблих військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, члени сімей загиблих шахтарів, гірничорятувальників; учасники міжнародних олімпіад, призери ІІІ й ІV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, – говорить відповідальний секретар приймальної комісії Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Людмила Давиденко. – Цим абітурієнтам для вступу достатньо було мати в сертифікаті з кожного профільного предмета 124 бали, і тоді випускники шкіл із вищими балами їм – не суперники. Навіть медалі як перевага бралися до уваги лише в конкурсі сертифікатів абітурієнтів, які вступали на загальних умовах.
З огляду на те, що кількість місць державної форми навчання обмежена, багатьох у ці дні чекає розчарування. Тим більше, що платна освіта, надто ж у період кризи, не всім по кишені.
Та водночас розчарування може чатувати й на виші.
Чи вистачить вузам
абітурієнтів?
Як І в попереднІ роки, найпопулярнішими у молодіжному середовищі залишаються гуманітарні й економічні спеціальності. Традиційно це – історія, психологія, англійська філологія. Та водночас викладачі радо відзначають виникнення інтересу й до точних наук.
– Нинішнього року абітурієнти йдуть і на ті спеціальності, які раніше користувалися меншим попитом: на математику, фізику, – розповідає відповідальний секретар приймальної комісії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Роман Сітарчук.
Абітурієнтів аграрної академії та ПолтНТ
У приваблюють процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва, будівництво, нафтогазова справа. Значним попитом користуються такі напрями підготовки, як комп'ютерні науки, комп'ютерна інженерія, телекомунікації.
– Державі потрібні інженерні кадри, бо інженерія – це перспектива розвитку промисловості й економіки країни. Радує, що є бажаючі працювати саме у таких галузях, бо в останні роки з'явилось забагато спеціалістів у економічній сфері. Технічні спеціальності, на жаль, людей цікавлять менше, – говорить ректор Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка доктор економічних наук, професор Володимир Онищенко.
Незбалансованість фахової підготовки в Україні залишається актуальною проблемою. Чи змінять щось оптимістичні тенденції? Визначити напевно у значному напливі абітурієнтів їхні фахові симпатії в процесі вступної кампанії було неможливо.
Буквально в перші дні вступної кампанії до приймальної комісії педуніверситету від абітурієнтів надходило до 500 заяв щодня – станом на кінець липня цей вуз отримав більше 3000 заяв. Полтавська державна аграрна академія прийняла більше 2,5 тисячі заяв, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка – більше 6500 заяв. За словами відповідальних секретарів приймальних комісій, це більше, ніж торік. Наприклад, в техуніверситеті – на півтори тисячі, в аграрній академії – на тисячу. Враховуючи кількість поданих заяв, бажаючих вчитися значно більше, ніж місць: наприклад, в ПДАА ліцензований обсяг місць – 930, з них 365 – бюджетні, в ПолтНТУ – відповідно 2342 та 593. Неважко підрахувати, що на одне місце претендують мінімум двоє- троє. Але реального конкурсу в період вступної кампанії нам не назвали.
– Бо не можна визначити конкурс. У цьому році не встановлювали ніяких обмежень при подачі заяв, і абітурієнти цим користувалися – писали одночасно стільки заяв, скільки кому заманеться. Але це просто абсурдно. Треба все-таки змінювати умови прийому документів, обмежити кількість подання заяв, – говорить головний спеціаліст відділу вищих навчальних закладів управління освіти й науки облдержадміністрації Валентина Пащенко.
Оскільки вчитися одночасно на п'яти, десяти, двадцяти спеціальностя
х нереально, логічно припустити, що абітурієнт стане студентом в одному, максимум – двох інститутах, обравши все-таки ту спеціальність, до якої лежить душа. Решта його заяв, поданих для підстрахування, буде анульована. А скільки їх, таких?.. І що саме оберуть нинішні абітурієнти?
Чи не єдиним свідченням серйозності вибору абітурієнтом спеціальності можна вважати подання разом із заявою оригіналу сертифіката, а не його копії. Наприклад, у ПДАА з-понад 2,5 тисячі сертифікатів лише 534 – оригінали.
Цікавою є географія вступної кампанії для полтавських вузів. Студентами прагнуть стати не лише місцеві діти. Сюди їдуть із Західної України, Черкаської, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Харківської, Сумської, Чернігівської і Київської областей, з Криму. Хоча чим- чим, а вищими навчальними закладами Україна не обділена.
– Думаю, такий наплив з інших областей в першу чергу пов'язаний з цінами на навчання, – припускає Роман Сітарчук.
Цьогорічним контрактникам за рік навчання в названих вище вузах доведеться викласти від 5100 до 9900 грн. Навчання на заочному відділенні обійдеться в 3000–3500 грн на рік.
Втім, із Інтернету дізнаємося, що ціни приблизно такі ж й в інших регіонах країни. Можливо, у Полтаві приваблює те, що техуніверситет, педуніверситет і аграрна академія обіцяють майже стовідсоткове працевлаштування "бюджетників", по можливості – й контрактників, а до того ж два останніх виші – ще й "цільовиків", які отримують від регіональних управлінь направлення на роботу в сільській місцевості – відповідно до замовлення, що формується в залежності від потреби регіону. Скажімо, у цьому році квота цільових направлень в аграрній академії становить 274. Станом на 24 липня заяв із цільовими направленнями надійшло 440.
– Конкурс цільових прийомів має бути не менше 1,5 особи на місце, зараз у нас ця цифра становить 1,6, – розповідає відповідальний секретар приймальної комісії ПДАА Олег Мороз.
Отже, не виникає сумнівів, що не залишаться незайнятими місця державного замовлення, а також цільового призначення – будь-якої спеціальності. Що ж до кількості студентів-контрактників та їхнього вибору вузів і спеціальностей, то відомими вони стануть, напевно, вже після "усушки-утруски".
А тим часом у фахівців вищих навчальних закладів є можливість поділитися "гарячими" враженнями від вступної кампанії з Міносвіти. Висновків чекатиме вся країна.
“Зоря Полтавщини”, 13 стор., 7_08_09
Екзамен тепер – не обов'язок,
а право
Ще не дуже давно екзамени при вступі в інститут чи технікум були неминучим випробуванням знань претендентів на студентський квиток. Скільки безсонних ночей проведено над підручниками, скільки проштудійовано іншої літератури, щоб постати перед світлі очі членів вступної комісії й не завалитися! І в найвигадливіших фантазіях ніхто не міг припустити, що екзамен може стати не обов'язком, а правом. Однак нині не уві сні, а наяву Міносвіти замінило екзамени системою незалежного зовнішнього оцінювання. Відтак живе спілкування абітурієнта і викладачів раптом стало минулим, поступившись місцем знеособленому конкурсу сертифікатів. Щоправда, за певним винятком.
Залишилися вступні іспити (або творчий конкурс) на творчі спеціальності: оцінка зі співу в сертифікаті все-таки не дасть уяви про талант. І в останні дні липня, коли тривали екзамени на такі спеціальності, як образотворче мистецтво, архітектура, журналістика, декоративно-прикладне мистецтво, хореографія, музичне мистецтво, а також фізичне виховання, Полтавський педуніверситет нагадував вулик – таланти торували собі дорогу в майбутнє. У підсумку до уваги бралися й результати випробувань, і бали в сертифікаті.
Водночас для бажаючих стати "акулами пера" в педуніверситеті вирішили зараховувати як творче випробування публікації.
– Журналісти – це наша гордість! – захоплено розповідає ректор Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко. – Для них ми запровадили пільгу: тих, хто має чимало публікацій у періодиці, можемо зарахувати без вступних випробувань – творчого іспиту.
Та навіть іспит не відлякує майбутніх газетярів і телевізійників. Ліцензований обсяг на цю спеціальність – 25 контрактних місць, бюджетних немає, а поданих заяв станом на 27 липня було 165.
Окрім творчих, за словами членів приймальних комісій, право здавати екзамени цього року мали громадяни України, які закінчили школу за межами України, комісовані військовослужбовці та, за бажанням, інваліди І і ІІ груп.
Якщо екзамен наочно засвідчує рівень знань абітурієнта, то чи відповідає цій меті тестування, що цього року запроваджене як обов'язкове? У стінах вищих навчальних закладів чути різні думки. Зокрема, й таку, що бали в сертифікатах не є свідченням реальних знань і здібностей абітурієнтів. Адже не варто скидати з рахунків при тестуванні ні елементу везіння (вгадав – не вгадав), ні якості підготовки тестових завдань.
Як фахівець у галузі української філології, Микола Степаненко поділився своїми думками про завдання, підготовлені Українським центром оцінювання якості освіти для незалежного тестування:
– Загалом позитивно оцінюючи, скажу про одне: завдання мають бути максимально логізованими, не допускати альтернативних відповідей. А якщо вже таке можливо – обов'язково слід враховувати це при оцінюванні. Варто поліпшити творчі завдання. Багато тестів мають репродуктивний характер. На підсумковий контроль треба виносити грунтовні проблеми, прагнути системного структурування.
Перший семестр реально виявить переваги й недоліки нововведення: рівень підготовки новоспечених студентів – переможців конкурсу сертифікатів – свідчитиме сам за себе. Щоправда, це стосуватиметься переважно груп із контрактною формою навчання. Високі бали для "бюджету" виявилися не такими вже й потрібними.
"Пільговиків зараховують
поза конкурсом"
НапередоднІ вступної кампанії раптом стало відомо, що держава при вступі на "бюджет" надала преференції пільговикам.
– Вступники пільгових категорій мали право на вступ поза конкурсом. До числа пільговиків належать діти-сироти та діти, які залишились без батьківського піклування, віком від 18 до 23 років; інваліди І та ІІ груп і діти-інваліди віком до 18 років; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; діти загиблих військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, члени сімей загиблих шахтарів, гірничорятувальників; учасники міжнародних олімпіад, призери ІІІ й ІV етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад, – говорить відповідальний секретар приймальної комісії Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Людмила Давиденко. – Цим абітурієнтам для вступу достатньо було мати в сертифікаті з кожного профільного предмета 124 бали, і тоді випускники шкіл із вищими балами їм – не суперники. Навіть медалі як перевага бралися до уваги лише в конкурсі сертифікатів абітурієнтів, які вступали на загальних умовах.
З огляду на те, що кількість місць державної форми навчання обмежена, багатьох у ці дні чекає розчарування. Тим більше, що платна освіта, надто ж у період кризи, не всім по кишені.
Та водночас розчарування може чатувати й на виші.
Чи вистачить вузам
абітурієнтів?
Як І в попереднІ роки, найпопулярнішими у молодіжному середовищі залишаються гуманітарні й економічні спеціальності. Традиційно це – історія, психологія, англійська філологія. Та водночас викладачі радо відзначають виникнення інтересу й до точних наук.
– Нинішнього року абітурієнти йдуть і на ті спеціальності, які раніше користувалися меншим попитом: на математику, фізику, – розповідає відповідальний секретар приймальної комісії Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка Роман Сітарчук.
Абітурієнтів аграрної академії та ПолтНТ
У приваблюють процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва, будівництво, нафтогазова справа. Значним попитом користуються такі напрями підготовки, як комп'ютерні науки, комп'ютерна інженерія, телекомунікації.
– Державі потрібні інженерні кадри, бо інженерія – це перспектива розвитку промисловості й економіки країни. Радує, що є бажаючі працювати саме у таких галузях, бо в останні роки з'явилось забагато спеціалістів у економічній сфері. Технічні спеціальності, на жаль, людей цікавлять менше, – говорить ректор Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка доктор економічних наук, професор Володимир Онищенко.
Незбалансованість фахової підготовки в Україні залишається актуальною проблемою. Чи змінять щось оптимістичні тенденції? Визначити напевно у значному напливі абітурієнтів їхні фахові симпатії в процесі вступної кампанії було неможливо.
Буквально в перші дні вступної кампанії до приймальної комісії педуніверситету від абітурієнтів надходило до 500 заяв щодня – станом на кінець липня цей вуз отримав більше 3000 заяв. Полтавська державна аграрна академія прийняла більше 2,5 тисячі заяв, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка – більше 6500 заяв. За словами відповідальних секретарів приймальних комісій, це більше, ніж торік. Наприклад, в техуніверситеті – на півтори тисячі, в аграрній академії – на тисячу. Враховуючи кількість поданих заяв, бажаючих вчитися значно більше, ніж місць: наприклад, в ПДАА ліцензований обсяг місць – 930, з них 365 – бюджетні, в ПолтНТУ – відповідно 2342 та 593. Неважко підрахувати, що на одне місце претендують мінімум двоє- троє. Але реального конкурсу в період вступної кампанії нам не назвали.
– Бо не можна визначити конкурс. У цьому році не встановлювали ніяких обмежень при подачі заяв, і абітурієнти цим користувалися – писали одночасно стільки заяв, скільки кому заманеться. Але це просто абсурдно. Треба все-таки змінювати умови прийому документів, обмежити кількість подання заяв, – говорить головний спеціаліст відділу вищих навчальних закладів управління освіти й науки облдержадміністрації Валентина Пащенко.
Оскільки вчитися одночасно на п'яти, десяти, двадцяти спеціальностя
х нереально, логічно припустити, що абітурієнт стане студентом в одному, максимум – двох інститутах, обравши все-таки ту спеціальність, до якої лежить душа. Решта його заяв, поданих для підстрахування, буде анульована. А скільки їх, таких?.. І що саме оберуть нинішні абітурієнти?
Чи не єдиним свідченням серйозності вибору абітурієнтом спеціальності можна вважати подання разом із заявою оригіналу сертифіката, а не його копії. Наприклад, у ПДАА з-понад 2,5 тисячі сертифікатів лише 534 – оригінали.
Цікавою є географія вступної кампанії для полтавських вузів. Студентами прагнуть стати не лише місцеві діти. Сюди їдуть із Західної України, Черкаської, Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Харківської, Сумської, Чернігівської і Київської областей, з Криму. Хоча чим- чим, а вищими навчальними закладами Україна не обділена.
– Думаю, такий наплив з інших областей в першу чергу пов'язаний з цінами на навчання, – припускає Роман Сітарчук.
Цьогорічним контрактникам за рік навчання в названих вище вузах доведеться викласти від 5100 до 9900 грн. Навчання на заочному відділенні обійдеться в 3000–3500 грн на рік.
Втім, із Інтернету дізнаємося, що ціни приблизно такі ж й в інших регіонах країни. Можливо, у Полтаві приваблює те, що техуніверситет, педуніверситет і аграрна академія обіцяють майже стовідсоткове працевлаштування "бюджетників", по можливості – й контрактників, а до того ж два останніх виші – ще й "цільовиків", які отримують від регіональних управлінь направлення на роботу в сільській місцевості – відповідно до замовлення, що формується в залежності від потреби регіону. Скажімо, у цьому році квота цільових направлень в аграрній академії становить 274. Станом на 24 липня заяв із цільовими направленнями надійшло 440.
– Конкурс цільових прийомів має бути не менше 1,5 особи на місце, зараз у нас ця цифра становить 1,6, – розповідає відповідальний секретар приймальної комісії ПДАА Олег Мороз.
Отже, не виникає сумнівів, що не залишаться незайнятими місця державного замовлення, а також цільового призначення – будь-якої спеціальності. Що ж до кількості студентів-контрактників та їхнього вибору вузів і спеціальностей, то відомими вони стануть, напевно, вже після "усушки-утруски".
А тим часом у фахівців вищих навчальних закладів є можливість поділитися "гарячими" враженнями від вступної кампанії з Міносвіти. Висновків чекатиме вся країна.
“Зоря Полтавщини”, 13 стор., 7_08_09
Рубрика: 
