– Ще 18 лютого, – розповідає Опішнянський селищний голова Олег Кужим, – не маючи відповідної ліцензії, до нас звернувся голова правління історико-пошукової громадської організації "Історична Полтавщина" Олександр Ломакін із проханням надати дозвіл на проведення робіт із перепоховання загиблих у Великій Вітчизняній війні воїнів.
Виконавчий комітет селищної ради відмовив цій організації у проведенні таких робіт, мотивуючи рішення недопущенням вчинення наруги над братськими могилами, меморіальними комплексами, похованнями воїнів Великої Вітчизняної війни.
А 30 квітня на засіданні обласної комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій серед інших заслухано й питання про звернення громадської історико-пошукової організації "Історична Полтавщина" щодо можливості фінансування робіт із перепоховання радянських воїнів та будівництва меморіалу в селищі Опішня. Голова організації Олександр  Ломакін розповідав: "На території Зіньківського району громадською організацією виявлені поховання солдатів штрафного батальйону, що загинули в березні 1943 року, їхні останки зберігаються у двох промислових погребах. Взагалі на території району знаходиться більше 40 могил радянських воїнів, які не доглядаються, занедбані, завалені сміттям. Спочатку пропонувалося влаштувати збірний військовий цвинтар міжрайонного значення у селищі Опішня, але рішенням виконкому Опішнянської селищної ради від 18.02.2009 року №89 історико-пошуковій громадській організації відмовлено у проведенні робіт з ексгумації та перепоховання. Тому зараз розглядається пропозиція про влаштування такого цвинтаря в селі Малі Будища Зіньківського району. Це питання розглядалося на сесії сільської ради і було вирішено позитивно. Для виконання робіт з ексгумації та перепоховання необхідно близько 34 тисяч гривень. Пропонується також облаштування меморіалу, в перспективі – створення музею солдата".
18 травня на ім'я голови селищної ради надходить повторне звернення від цієї організації, і виконком знову відмовляє.
Ігноруючи рішення виконкому, лопату все ж загнали у найдорожче – пам'ять, на якій виховувалося не одне покоління людей. Селищний голова щодо правомірності таких дій надіслав запити до відповідних служб.
…Боцвівське кладовище, що на вулиці Ватутіна в Опішні.  Забачивши селищного голову та правоохоронця, місцеві мешканки Лідія Шеркевич та Анастасія Радченко розповіли про наболіле:
– Сусід, їдучи з городу додому, поцікавився, хто  порпається біля поховання. А чоловіки, які розкопували могили, кажуть, що є дозвіл. Якби не він, то копачі й далі "працювали" б, а так їм довелося закидати недокопане. Хоча надгробок і огорожа все ж були розорені.
…І раніше, й нині, йдучи поминальними чи  пасхальними днями до могил своїх рідних, опішняни обов'язково ставили і на солдатські могилки квіти, залишали крашанки, фарбували хрести та надгробки, наводили лад навколо. Так веліла совість, підказувало серце, це було по-людськи. Яке враження, коли прийдуть в черговий раз,  справлять на них "розбомблені" надгробки біля братських могил?
На території Опішнянської селищної ради розміщено два меморіали, 17 поховань часів Великої Вітчизняної війни, з них – 15 братських могил, 2 одиночні могили, всього поховано 394 людини, імена сорока з них не встановлено. Всі могили доглядаються. Чи варто турбувати вічний спочинок полеглих солдатів? Опішняни  сказали – ні! Чи має право навіть ліцензована громадська організація нехтувати думкою селищної громади?
…Коли цей матеріал був готовий до друку, знову пролунав дзвінок з Опішні. Жителі вулиці Глинської  повідомили, що на їхньому кутку розрите братське поховання… А селищний голова Олег Кужим сповістив редакцію “Зорі Полтавщини” про те, що, крім безіменних, почали розкопувати й могили відомих воїнів. Люди старшого покоління з великою тривогою кажуть, що  можуть й побити хлопців-копачів…