Полтавська команда продемонструвала чи не найкращу гру в цьому році. Надійно граючи у захисті, господарі поля заволоділи ініціативою і досить швидко реалізували перевагу. На 12-й хвилині Маркоскі переадресував м'яч на фланг Деспотовські. А той у свою чергу зробив ювелірну передачу у штрафний майданчик, де вдалу позицію зайняв Сачко. Форвард полтавців свого шансу не упустив – 1:0. Після забитого м'яча "Ворскла" не заспокоїлася, продовжуючи небезпечно атакувати. І на 31-й хвилині Сачко відзначився вдруге – головою відправив м'яч у ворота суперників – 2:0. У кінці першої половини зустрічі ворскляни втретє могли порадувати своїх вболівальників, але Маркоскі пробив повз ворота.
Після перерви малюнок гри дещо змінився. На полі почали домінувати харків'яни. Втім, іншого виходу вони й не мали. Щоб врятувати гру, треба було забивати. І команда Маркевича невпинно йшла вперед. Та слід віддати належне оборонним редутам "Ворскли" – вони не підвели. І, по суті, окрім подачі кутових, інших гострих моментів "Металіст" не створив. Запам'ятався хіба що епізод на 83-й хвилині, коли Ганчаржик відмінно пробив штрафний у нижній кут. Долганський парирував м'яч, який все-таки потрапив у стійку воріт. Тож рахунок залишився незмінним – 2:0.
У півфінальному матчі Кубка України "Ворскла" грала таким складом: Долганський, Краснопьоров, Маркоскі (Безус, 90), Кулаков, Главіна (Єсін, 70), Цуррі, Сачко (Янузі, 84), Ярмаш, Деспотовські, Медведєв, Чеснаков.
На післяматчевій прес-конференції тренери команд поділилися своїми враженнями від гри.
Мирон Маркевич, головний тренер ФК "Металіст":
– Вітаю "Ворсклу" з виходом у фінал. Ця команда сьогодні більше хотіла виграти і виграла. У нас була територіальна перевага, але футбол – не бокс, де очки рахують, тут рахують голи… Ми відразу пропустили, і, звичайно ж, важко відігравати два м'ячі. Бажаю полтавцям успіху у фіналі.
Іван Балан, тренер ФК "Ворскла":
– Передусім вітаю Полтаву, область, усіх вболівальників, які нас підтримували. Я не скажу, що сталося щось надприродне, ми виконали свою роботу, і результат – на табло. Що ж стосується гри, думаю, вболівальникам вона сподобалася, футболісти повністю виклалися на полі, на сто відсотків. Хоча, звичайно, як і у кожному матчі, не обійшлося без недоліків. Вони свідчать про те, що нам ще є над чим працювати. Будемо налаштовуватися на фінал, а там – як доля розпорядиться.
Не приховував своїх емоцій і президент ФК "Ворскла", народний депутат України Олег Бабаєв.
– Моя мрія збулася, – з радістю повідомив він представникам ЗМІ. – Хоча весняний сезон почався нелегко. Ми програли аутсайдеру і зазнали крупної поразки від лідера. Взагалі довго не могли перемогти. Але на матч з "Металістом" налаштовувалися по-особливому. І я дуже задоволений, що ми досягли того, чого хотіли. Хоча з виходом у єврокубки загострилася низка проблем. Лава запасних у нас дуже коротка, та ще й після Кравченка немає лідера, який може гру взяти на себе. Прикладом тому є другий тайм цього матчу. Щоб успішно грати в Європі, потрібно серйозно посилювати команду. А поки що спробуємо дати справжній бій у фіналі Кубка України.
Коли тривала прес-конференція, ще був не відомий результат зустрічі другої півфінальної пари – "Шахтар" – "Динамо". На запитання журналістів – із ким "Ворскла" хотіла б зустрітися у фіналі? – Олег Мейданович відповів, що з гірниками.
– У грі з донецькою командою ми почуваємо себе комфортніше, – переконаний він. – Це не суб'єктивні причини. Просто у "Шахтаря" ми вже вигравали, тому можемо спробувати повторити успіх.
І футбольна фортуна у фіналі звела "Ворсклу" саме із "Шахтарем", який з мінімальним рахунком 1:0 переміг "Динамо". Тож тепер 31 травня у Дніпропетровську на стадіоні "Арена Дніпро" відбудеться двобій, що ввійде в історію вітчизняного футболу, а передусім – полтавського, 100-річчя якого незабаром ми відзначатимемо. А це справжній подарунок до ювілею!
Зоря Полтавщини, Вівторок, 19 травня 2009 р., 1 стор.