Про правила гри того часу футболісти мали дуже невиразне уявлення, й тому часто застосовували недозволені прийоми. Підніжки, удари ліктями, штовханина були звичним явищем на футбольному полі. Але, незва-жаючи ні на що, футбол у Полтаві набував усе більшої і більшої популярності.
У 1914 році на перші позиції вийшла футбольна команда "Сокіл" з однойменного гімнастичного товариства, яке, як уже було сказано, заснували наприкінці 1909 року. На її базі в 1914 році вперше сформували збірну футбольну команду Полтави. Свій перший матч вона зіграла 26 травня 1914 року на Сінній площі проти відомої харківської команди "Унітас". Дебют виявився вдалим. Наші земляки мали беззаперечну перевагу і заслужено перемогли – 4:1. Днем раніше гості поступилися і самому "Соколу" – 2:3.
"25-го и 26-го мая состоялось состязание полтавской футбольной команды "Сокол" с харьковской командою "Унитас". Первый день, при большом стечении публики, играла команда полтавского "Сокола" с харьковской командой "Унитас". Победил "Сокол" – 3:2.
Второй день, ввиду отъезда вечером харьковской команды, пришлось перенести матч на 3 часа дня, вместо назначенных по афишам 5 1/2 часа. Об этом были разнесены по городу летучки.
К назначенному времени полил дождь, и предварительная тренировка происходила под дождем. Затем в 4 часа дня прояснилось, и матч состоялся при небольшом количестве публики, которая начала стекаться лишь к 5 часам, т.е. к концу игры. Играла команда "Сборная
г. Полтавы" (в которой было около 90% "соколов") с той же харьковской командой "Унитас". Еще лучшая победа – 4:1 – осталась за "соколами".
В июне, июле, августе и сентябре предполагается также разыгрывать футбольные матчи с командами соседних городов.
"Полтавский день", 28 мая 1914 г. № 306".
Вихід на міжнародну арену
У червні 1914 року відбулася чергова зустріч між командами сусідніх губерній. Цього разу вперше на матчеві зустрічі з полтавським "Соколом" і збірною міста в Полтаву прибула команда харківських "соколів".
"Футбол в Полтаве. 8-го и 9-го июня состоялся второй, после майского, матч на спортивном поле общества "Сокол", разыгранный между Полтавским и Харьковским обществами "Сокол". Первый день играла харьковская команда с командой Полтавского общества "Сокол". Последняя в начале же забила гол, но в результате пришлось уступить: Харьков победил – 2:1.
Второй день играла с той же харьковской командой полтавская сборная. Последней заметно не везло, и она осталась побежденной – 4:2.
Ожидавшийся наплыв публики в первый день был прерван полившимся дождем, и игра с опозданием, при досадном настроении, началась при небольшом стечении зрителей, на грязном, мокром поле. Второй день погода благоприят-
ствовала, как нельзя лучше, но будний день, отсутствие афиш и лишь одни летучки не могли оповестить широкую интересующуюся публику, и ее было очень немного. Однако сбор покрыл расходы по устройству матча и по приезду в Полтаву харьковской команды.
Касаясь технической стороны дела, можно сказать, что харьковская команда дала впечатление хорошего класса игры, согласованной и осмотрительной, среди же наших команд имеются отдельные прекрасные силы, но мало стренированные и согласованные, и им проиграть достойной команде и поучиться было не стыдно, тем более, что харьковские "соколы" и на всеславянских состязаниях в Праге заняли далеко превосходящее место перед полтавскими.
"Полтавский вестник", 12 июня 1914 г. № 3440".
З футбольного звіту стає зрозумілим, що вже на п'ятому році свого розвитку полтавський футбол вийшов на міжнародну арену. Полтавський "Сокіл" уперше взяв участь в офіційному міжнародному турнірі. На жаль, у звіті не вказано, з якими командами грали полтавці й результати зустрічей, але зафіксовано сам факт виходу полтавського футболу на міжнародну арену.
Перемагала благодійність
При гімнастичному товаристві "Сокіл" існувала і друга футбольна команда, яка була, так би мовити, резервом для першої. Наявність пристойної спортивної бази, двох команд засвідчує про те, що керівництво товариства приділяло значну увагу розвитку популярної гри, а його футбольна інфраструктура була найбільш розвиненою з-поміж інших полтавських команд.
13 липня 1914 року футбольна команда "Сокіл-2" першою в нашій губернії виїздила за межі свого міста на матч із командою іншого населеного пункту. То була гра у селищі Білики. У складі білицької місцевої команди виступали учні й студенти Харкова, Петербурга та Полтави. Господарі гостинно зустріли прибулих футболістів, але в грі поступилися з рахунком 0:3.
Слід зазначити, що товариство "Сокіл" проводило безліч змагань із благодійною метою. 30 та 31 серпня 1914 року відбулися футбольні матчі з харківським "Соколом", кошти від яких поповнили Фонд сімей воїнів.
У липні-серпні 1915 року було влаштовано цикл змагань із багатьох видів спорту з
відрахуванням 15 процентів чистого прибутку на користь сімей запасних нижчих чинів.
2 серпня змагання завершилися футбольним матчем між полтавським "Соколом" та кременчуцькою командою "Маяк-1".
На спортивному полі товариства "Сокіл" сотні глядачів стали свідками захоплюючих змагань із п'ятиборства, бігу на різні дистанції, стрибків із шестом, стрибків у довжину та висоту, штовхання ядра, французької боротьби.
Доброчинність у спортивному товаристві "Сокіл" була добре організована і мала системний характер. У розпорядженні товариства було кілька спортивних майданчиків, призначених для занять різними видами спорту. Тому й не дивно, що при такій чудовій, як на той час, матеріально-технічній базі футбольна команда вийшла у Полтаві на провідні позиції.
У складі кращої полтавської футбольної команди дореволюційного періоду виступали відомі футболісти того часу: Стуре, Желиховський, Курбатов, Дяченко, Коблицький, брати Твердохлібови, Андрусенко та інші.
Якщо ж оцінювати взагалі полтавський футбол дореволюційного періоду, то можна з упевненістю констатувати, що він прижився і почав набирати сили, поступово переходячи до формату не смішної, а дійсно народної гри. До футболу почали залучатися широкі верстви населення.
(Далі буде).