***
За кілька годин до прибуття Президента України до Гоголевого у заповіднику-музеї Миколи Гоголя ще тривали останні приготування. Основну матеріальну і технічну допомогу організаторам урочистостей упродовж тривалої підготовки надавало місцеве сільгосппідприємство – ТОВ “Агрофірма ім. Довженка”.
Поступово збираються люди. Дехто нарікає, мовляв, селянам заборонили приходити до музею, коли приїде Президент (бо посівна). Але, вочевидь, цікавість узяла гору, і ближче до часу прибуття VIP-гостей зібралося чимало місцевих мешканців. “Нечасто у нас такі події відбуваються. А швидше – раз у житті”, – гомоніли між собою люди.
Три гелікоптери, на якому прилетіли Президент України та особи, що його супроводжували до Гоголевого, не забарилися. Біля трапа гелікоптера Віктора Ющенка зустрічали голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, голова обласної ради Олександр Удовіченко, керівники правоохоронних органів області. Дівчата піднесли традиційний коровай від полтавського гостинного краю. Віктор Ющенко поцілував коровай. А потім розцілував і полтавських дівчат, вбраних у національні костюми.
Біля входу в заповідник-музей Віктор Ющенко, побачивши, скільки людей на нього чекає, підійшов до натовпу і запросив селян на територію садиби. Дорогою Президент розповів, що у заповіднику-музеї він удруге. Вперше побував тут, коли ще працював головою Національного банку України.
Гостей у садибі зустріли композицією, що звучала вперше, – це молитва Гоголя із музичним супроводом. Працівники заповідника-музею М. В. Гоголя в московських архівах віднайшли текст молитви, яку читав Гоголь. Спеціально до ювілейної дати саме тут її виконав хор Гадяцького училища культури.
Гості поклали квіти до пам’ятника Миколі Гоголю і дружно узялися за лопати, які для них завбачливо приготували організатори заходу. Президент України та інші гості посадили біля пам’ятника письменникові кущі калини на згадку про визначну подію. При цьому Віктор Ющенко кілька разів повторював: “Подивіться, яка тут земля! Який прекрасний чорнозем!”
Під час екскурсії музеєм Віктор Ющенко звертав увагу на зв’язок Гоголя з Україною, з рідним селом, із іншими відомими класиками українського слова, зокрема Тарасом Шевченком. А також цікавився предметами старовини, зібраними у музеї. Розглядав портрети Гоголя різних художників і не раз, вдивляючись у картини, де Гоголь зображений у вишиванці, говорив своїм колегам: “Все-таки він наш. Він – українець”.
Голова облдержадміністрації Валерій Асадчев розповів Главі Держави, як область готувалася до ювілею і що ще належить зробити. Найголовніше – це, на думку Валерія Асадчева, будівництво родинної церкви Гоголів-Яновських, що була на території садиби, але яку потім, в пору більшовицького безбожництва, розібрали на господарські потреби. Президенту показали проектну пропозицію по відбудові церкви Різдва Пресвятої Богородиці, ескіз якої виготовлений за старими малюнками та описами. Схоже, ідея відтворення церкви припала Президентові до душі. А ще полтавці прагнуть повністю відтворити дворянську садибу Гоголів-Яновських, якою вона була у XVIII столітті. Для цього треба звести ще 16 будов на території садиби. І закінчити ремонт Будинку культури, що знаходиться на території заповідника. Для цього треба не менше 4-х мільйонів гривень.
Тут же господарі та гості обмінялися подарунками. Полтавщина подарувала Президенту України вишитий рушник із зображенням Миколи Гоголя роботи майстра народної творчості Григорія Кисіля, решетилівський гобелен, а також альбом художніх фотографій і гравюр, що належать до творчості Гоголя, “Гоголь на родине”. Ця книга була видана з нагоди 100-річчя з дня народження Миколи Гоголя тогочасним відомим полтавським фотографом Йосипом Хмелевським. До 200-річного ювілею письменника з ініціативи голови Полтавської облдержадміністрації її перевидали. Світ побачили 200 примірників унікального фотозібрання.
У свою чергу Глава Держави подарував музею кілька срібних ювілейних монет, випущених НБУ до 200-річчя Миколи Гоголя. А також залишив автограф у книзі “Національні лідери України” – іміджевому виданні, що побачило світ минулого року, куди занесене ім’я і Миколи Гоголя, а також згадується заповідник-музей у селі Гоголевому Шишацького району.
Після екскурсії музеєм Віктор Ющенко направився до могили, де поховані батьки Миколи Гоголя. Поклав квіти та обдивився те місце на старому кладовищі, де залишилася тільки могила Василя та Марії Гоголів-Яновських і тепер планується будівництво церкви. Потім столичні гості вирушили до Миргорода, де на них чекала низка святкових заходів.
До речі, працівники заповідника-музею Миколи Гоголя чекали від Глави Держави звістки про надання музею статусу Національного, адже це їм обіцяли раніше члени Всеукраїнського оргкомітету із підготовки та відзначення 200-річчя з дня народження письменника. Як нам повідомили представники облдержадміністрації, цей статус музей незабаром може отримати. Віктор Ющенко дав розпорядження Міністерству культури України підготувати необхідні документи. А ще в облдержадміністрації повідомили, що є ініціатива членів обласного оргкомітету з підготовки та відзначення
200-річчя з дня народження М.В.Гоголя про перейменування Шишацького району в Гоголівський, а селу Гоголевому повернути його колишню назву – Василівка.
***
На прес-конференції, що відбулася у Миргороді, Президент України Віктор Ющенко продовжив розмову про всесвітнє значення великого письменника й сина української землі Миколи Гоголя, зокрема наголосивши, що своїм приїздом на Полтавщину він хотів продемонструвати високе ставлення української держави до славної річниці – двохсотріччя від дня народження нашого видатного земляка, котрий у своїй творчості випередив час, розбудив патріотичні настрої та почуття у душах багатьох своїх сучасників і нащадків.
Зустріч із журналістами відбувалася 1 квітня, тож і не дивно, що Президента запитали, чи розіграв його хтось сьогодні. Він охоче відповів, що рано-вранці його розіграла дружина, загадково повідомивши: "У нас щось буде…" Всі зрозуміли, про що йшлося, але, як зізнався Віктор Андрійович, він не встиг як слід осмислити новину, коли ж дружина і пояснила йому, що це – першоквітневий жарт.
Одначе того дня було не до жартів, адже стало відомо, що Верховна Рада прийняла рішення про призначення виборів Президента України на 25 жовтня.
– Моя відповідь проста: це рішення незаконне, це рішення неконституційне – безумовно, це рішення політичне. Ті гравці, які його ініціювали, і далі продовжують свою гру, яка заключається не в тому, щоб законним шляхом рухати країну, а в тому, щоб 47 мільйонів людей змушувати дивитися крізь їхню партійну доцільність – як жити, як облаштовувати країну, в тому числі українську владу, – прокоментував Віктор Ющенко. – Деяким персонам вигідно вибори мати навіть не в жовтні, бо до жовтня вони все програють, а сьогодні, ввечері, будь-якою ціною, бо це їхня персональна доцільність. Я, як Президент, хочу сказати твердо і ясно: вибори в Україні будуть проведені у строки, які передбачені Конституцією України, у законній площині. Все решта – політичні манівці від політиків, котрі не дбають про Україну, а дбають про себе.
Далі розмова торкнулася проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України", запропонованого Президентом. Віктор Ющенко коротко проаналізував проблеми молодої держави, які накопичилися за 17 років її незалежності, та прокоментував свої ініціативи. Він сподівається на підтримку в суспільстві й у парламенті запропонованих ним конституційних змін, які назвав останніми кроками, що ліквідують залишки адміністративного тоталітарного устрою в конституційному ладі України. І вони повинні будуватися на традиціях демократичних країн, вивірених часом. Глава Держави зазначив, що досі таких змін ніхто не пропонував, що вони передбачають відмову від значного обсягу повноважень, якими зараз володіє Президент. На
самперед йдеться про право брати участь у формуванні місцевої і центральної виконавчої влади.
Віктор Ющенко наголосив, що основний пріоритет пропонованих змін – децентралізація владних повноважень, починаючи від Президента. Запропоновані ним зміни мають на меті створити стабільну систему роботи державної влади, що має вивести країну з перманентної політичної кризи, яка існує протягом багатьох років через надмірну концентрацію і дублювання владних повноважень.
– Нині політичні сили, які приходять в український парламент в особі двох-трьох людей, по суті, можуть робити парасольку над усією системою не лише виконавчої влади, а й над іншими інститутами держави, – сказав Віктор Ющенко.
Як приклад він навів прецеденти політичного тиску парламенту на Національний банк, Фонд держмайна, систему органів прокуратури та судову владу.
Йшлося також про двопалатний парламент. За словами Президента України, верхня палата має забезпечити стабільну роботу державних інституцій і позбавити її політичного забарвлення, а нижня палата – формувати виконавчу владу, приймати закони і займатися політичною діяльністю.
– Постає запитання: як зробити так, щоб усі інститути влади стали взаємозбалансованими і водночас представляли єдину українську владу? Пропозиція складається з дуже ясних дев'яти-десяти кроків, які нам треба зробити, щоб нарешті вирішити одвічну проблему конфлікту влади, що триває в Україні багато років. Питання не в персонах, питання в процесах, – наголосив Президент.
Віктор Ющенко закликав журналістів до співпраці з тим, щоб вони донесли до суспільства суть кожної його пропозиції, і найближчим часом тема внесення змін до Конституції України стане предметом широкої розмови на прес-конференції Президента.
Як відомо, Нацбанк випустив срібну ювілейну монету, присвячену 200-річчю Миколи Гоголя у серії "Видатні особистості України". На запитання про те, як Президент сприйняв зображеного у вишиванці письменника, Віктор Ющенко повернувся до розмови про світову велич Миколи Гоголя, котрий пишався своїм українством і вболівав за долю рідної держави.
До речі, у залі, де проходила розмова, висів великий дивовижний портрет "Гоголь народився", створений талановитим художником, лауреатом Національної премії України імені Т.Г.Шевченка Сергієм Якутовичем. Тут, на цій землі, народився геніальний мислитель, творець, провидець, котрий у день свого 200-річчя став ближчим і зрозумілішим своїм нащадкам. Він на те сподівався, незадовго до смерті зазначаючи: "Я знаю, що моє ім'я після мене буде щасливішим за мене, і нащадки тих же земляків моїх, може, з очима, вологими від сліз, проголосять примирення з моєю тінню"…“Зоря Полтавщини”