У липні 1709 року при підтримці шведів спробував зробити Україну незалежною державою, за що в російську історію був вписаний як зрадник та відлучений від церкви.
Нині оборонцю козацької автономії минає 370 років. З цієї нагоди у Полтаві відбулася низка заходів. У державному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка пройшло засідання “круглого столу” “Гетьман України Іван Мазепа: виправданий історією”.
Щоб подолати усталені стереотипи, учасники “круглого столу” наводили історичні факти, відкидаючи будь-яке упереджене ставлення до особи гетьмана Івана Мазепи.
***
У Полтавському краєзнавчому музеї пройшло урочисте засідання ради Українського козацтва в Полтавській області. У ньому взяли участь голова обласної державної адміністрації Валерій Асадчев, заступник голови обласної ради Петро Ворона, заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Сергій Соловей, єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір, представники громадськості, козацтва.
Валерій Асадчев повідомив, що пам'ятник Івану Мазепі планують спорудити 27 червня на Соборному майдані обласного центру.
– Тож на Івановій горі, – сказав він, – буде два Івани – Котляревський і Мазепа. І новий пам'ятник стане справжньою окрасою Полтави. Нині закінчується збір коштів, спорудження постаменту, роботи, пов'язані з благоустроєм території.
– Постать Івана Мазепи унікальна, – підкреслив Петро Ворона. – Ми повинні знати свою історичну спадщину, прищеплювати козацькі традиції, вчитися на уроках минулого, щоб у сучасній Україні перемагали не особисті інтереси, а патріотизм.
Єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір наголошував, що Мазепа з дитинства вихований як церковна, глибоко віруюча людина. Його мати та сестра були черницями. Сам же гетьман посприяв будівництву в Україні багатьох храмів. Стосовно анафеми Мазепі, то єпископ Федір сказав, що відлучення від церкви будівничого храмів і оборонця віри православної відбулося з політичних питань. Отож анафема незаконна, неканонічна і суперечить істині. Тому знімати її немає потреби, бо нема чого знімати.
На заході презентовано три різнопланових видання, об'єднаних тематикою героїчної доби козаччини. Дві книги полтавських авторів вийшли за фінансової підтримки головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації. Лубенчанка Ольга Хало присвятила 300-річчю воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи та укладення україно-шведського союзу збірку історичних поем "Золота підкова України". В історико-пригодницькому романі Володимира Ковпака "Тінь гетьмана" йдеться про боротьбу українського народу за незалежність у період 1705–1711 років. Вийшла друком і збірка праць видатного українського історика Олександра Оглоблина "Гетьман Іван Мазепа та його доба". У книзі вміщені одна з найкращих монографій про гетьмана Івана Мазепу, доповнена пізнішими примітками автора, а також статті, присвячені Мазепинській добі.
***
У Полтавському музичному училищі ім. М.В. Лисенка відбувся літературно-мистецький вечір за участю відомого співака, неодноразового учасника всеукраїнського фестивалю "Мазепа-фест", кобзаря Тараса Компаніченка.
Низку заходів, приурочених до 370-річчя Івана Мазепи, продовжили урочистий мітинг та покладання квітів до пам'ятника українським козакам, полеглим за волю України.
Зоря Полтавщини, Вівторок, 24 березня 2009 р., 1 стор.
Нині оборонцю козацької автономії минає 370 років. З цієї нагоди у Полтаві відбулася низка заходів. У державному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка пройшло засідання “круглого столу” “Гетьман України Іван Мазепа: виправданий історією”.
Щоб подолати усталені стереотипи, учасники “круглого столу” наводили історичні факти, відкидаючи будь-яке упереджене ставлення до особи гетьмана Івана Мазепи.
***
У Полтавському краєзнавчому музеї пройшло урочисте засідання ради Українського козацтва в Полтавській області. У ньому взяли участь голова обласної державної адміністрації Валерій Асадчев, заступник голови обласної ради Петро Ворона, заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Сергій Соловей, єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ КП Федір, представники громадськості, козацтва.
Валерій Асадчев повідомив, що пам'ятник Івану Мазепі планують спорудити 27 червня на Соборному майдані обласного центру.
– Тож на Івановій горі, – сказав він, – буде два Івани – Котляревський і Мазепа. І новий пам'ятник стане справжньою окрасою Полтави. Нині закінчується збір коштів, спорудження постаменту, роботи, пов'язані з благоустроєм території.
– Постать Івана Мазепи унікальна, – підкреслив Петро Ворона. – Ми повинні знати свою історичну спадщину, прищеплювати козацькі традиції, вчитися на уроках минулого, щоб у сучасній Україні перемагали не особисті інтереси, а патріотизм.
Єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір наголошував, що Мазепа з дитинства вихований як церковна, глибоко віруюча людина. Його мати та сестра були черницями. Сам же гетьман посприяв будівництву в Україні багатьох храмів. Стосовно анафеми Мазепі, то єпископ Федір сказав, що відлучення від церкви будівничого храмів і оборонця віри православної відбулося з політичних питань. Отож анафема незаконна, неканонічна і суперечить істині. Тому знімати її немає потреби, бо нема чого знімати.
На заході презентовано три різнопланових видання, об'єднаних тематикою героїчної доби козаччини. Дві книги полтавських авторів вийшли за фінансової підтримки головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації. Лубенчанка Ольга Хало присвятила 300-річчю воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи та укладення україно-шведського союзу збірку історичних поем "Золота підкова України". В історико-пригодницькому романі Володимира Ковпака "Тінь гетьмана" йдеться про боротьбу українського народу за незалежність у період 1705–1711 років. Вийшла друком і збірка праць видатного українського історика Олександра Оглоблина "Гетьман Іван Мазепа та його доба". У книзі вміщені одна з найкращих монографій про гетьмана Івана Мазепу, доповнена пізнішими примітками автора, а також статті, присвячені Мазепинській добі.
***
У Полтавському музичному училищі ім. М.В. Лисенка відбувся літературно-мистецький вечір за участю відомого співака, неодноразового учасника всеукраїнського фестивалю "Мазепа-фест", кобзаря Тараса Компаніченка.
Низку заходів, приурочених до 370-річчя Івана Мазепи, продовжили урочистий мітинг та покладання квітів до пам'ятника українським козакам, полеглим за волю України.
Зоря Полтавщини, Вівторок, 24 березня 2009 р., 1 стор.
Рубрика: 
