За словами завідувача міського відділу охорони здоров'я Валерія Литвиненка, така система склалася не через те, що в Кременчуці не бажають оптимізувати мережу. Все, що можна було скоротити, вже скорочено. Тільки за останні чотири роки із штатного розкладу зникло 800 ставок. Справа зовсім в іншому. Формульний розрахунок зрівняв усі міста та райони, не враховуючи істотних нюансів. Зокрема, Кременчук завжди мав значно розгалуженішу мережу, ніж інші міста та райони, зважаючи на потужний промисловий потенціал і значно гіршу екологічну ситуацію. Але на це чомусь ніхто не хоче зважати, наголошує Валерій Миколайович.
Варто зазначити, що нині мережа охорони здоров'я Кременчука налічує 14 лікарняних закладів, які фінансуються з місцевого бюджету, зокрема, п'ять міських лікарень на 870 ліжок, дитяча лікарня на 275 ліжок, пологовий будинок на 176 ліжок, міська автозаводська поліклініка, три стоматологічні поліклініки, дитяча стоматологічна поліклініка, станція швидкої медичної допомоги, центр здоров'я, а також вісім закладів, які фінансуються з обласного бюджету. Це – госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни, протитуберкульозний, онкологічний, психоневрологічний, наркологічний, шкірно-венерологічний, лікарсько-фізкультурний диспансери й станція переливання крові. Ліжковий фонд міста – 1321 одиниця, разом із обласним – 1846.
Бюджет медицини нинішнього року значно збільшився – до 89 млн грн, забезпечуючи її потреби на 87 відсотків. Водночас левову частку цих коштів (76 млн грн) буде спрямовано на виплату зарплати. На ліки та харчування пацієнтів залишається мізер. Зокрема, на харчування одного дорослого пацієнта за добу припадає всього 10 копійок, дитини – 50. Незадовільна якість такого харчування вже стала предметом серйозної стурбованості фахівців міської санітарно-
епідеміологічної станції. Із раціону хворих уже давно вилучили м'ясо та інші калорійні продукти.
Ситуація з медикаментами не краща. На одне "ліжко-місце" у день передбачено ліків на 10 копійок (минулого року було 50), для інвалідів війни – 2 гривні (було 4), для дітей – 50 копійок (було – 1,40 грн). Тож отримати невідкладну безплатну допомогу кременчужани можуть тільки протягом першої доби. Крім того, усім необхідним забезпечені травмпункти дитячої та третьої лікарень, кабінет невідкладної допомоги в одній із стоматполіклінік. За все інше хворим доведеться платити, хоча законодавчо це повністю суперечить вимогам Конституції України. Втім, подібна некоректність у стосунках держави та її громадян останніх уже давно не дивує. Переважна більшість із них розуміє, що медична допомога не може бути безплатною, але не можуть збагнути, чому тоді платні послуги з чітко встановленими тарифами і прозорою схемою використання замінили на тіньові благодійні пожертвування.
Під час нещодавнього соціологічного дослідження науковцями Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського 57% респондентів із числа мешканців Кременчука висловили незадоволення діяльністю місцевих медичних закладів. Насамперед їх обурюють принизливі так звані добровільні пожертвування за власною заявою. Зокрема, молоді батьки не можуть зрозуміти, чому за "доброзичливе ставлення до матері та дитини" (під таким гаслом працює міський пологовий будинок) вони мають у примусовому порядку заплатити 500 грн, у той час як мінімальна зарплата в Україні становить 605 грн? Чому примусовому? Бо інакше, мовляв, не видадуть довідку про народження дитини. Про це нам розповіли численні пацієнти. За такою ж схемою надають медичні послуги й у інших бюджетних медичних установах Кременчука. Разом із тим кременчужанам дуже б хотілося почути чи прочитати інформацію про те, яке економічне обгрунтування має той чи інший розмір благодійної допомоги, на які рахунки надходять ці кошти, скільки їх назбирали та на які цілі спрямували.
Валерій Литвиненко стверджує, що з такої інформації не робить ніякої таємниці, адже всі добровільні пожертвування проходять через каси й мають строгу звітність. Тільки минулого року лікувальні установи отримали позабюджетних коштів на загальну суму 11 млн 457 тис. гривень. Із них
6 млн 190 тис. становлять добровільні благодійні внески пацієнтів і їхніх родичів. Ще 4 млн 900 тис. отримано від надання платних послуг, а решту надходжень – від оренди приміщень, реалізації майна тощо. Усі ці кошти витрачено на першочергові потреби лікарень: медикаменти, продукти харчування, пально-мастильні матеріали, ремонт обладнання.
Прокоментувати інший моральний бік цього непростого питання він відмовився, зробивши акцент на тому, що медичних працівників загнали в такий глухий кут, що діватися просто нікуди, тому їм і доводиться диктувати пацієнтам свої умови.
З іншого боку, незабаром кременчужани можуть зіткнутися зі ще серйознішою проблемою – їм просто ні до кого буде звертатися. Про це нещодавно заявив голова постійної депутатської комісії Кременчуцької міської ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров'я, материнства та дитинства Віктор Калашнік. На його думку, якщо держава кардинально не змінить підходів до медичної галузі, на неї чекає кадрова яма: через невисоку заробітну плату та низьку престижність професії лікаря у нашій країні. За його словами, найбільш складною є ситуація з молодшими медичними працівниками, серед яких 40 відсотків – люди пенсійного віку. Серед лікарів пенсіонерів – 26 відсотків, серед середнього медичного персоналу – 13%. Досить невтішною є ситуація з педіатрами. При наявності 179 ставок заповненими є тільки 129. А зважаючи, що середній вік педіатрів нині становить 49 років, зовсім скоро їх стане ще менше.
Подібних проблем у медичній галузі Кременчука, як і в цілому в Україні, чимало. Тож, незважаючи на фінансові складнощі, міська влада докладає всіх зусиль, щоб покращити матеріально-технічну базу закладів охорони здоров'я. Серед її стратегічних напрямів – охорона материнства і дитинства; доступність лікарської допомоги для всіх верств населення міста; виконання міських програм з охорони здоров'я; підвищення ефективності роботи ліжкового фонду стаціонарів; економніше споживання паливно-
енергетичних ресурсів. Торік на потреби галузі охорони здоров'я після перегляду міського бюджету за шість та дев'ять місяців міська рада додатково виділила понад сім мільйонів гривень.
Тож цього року на базі пологового будинку Кременчука має з'явитися перший в області перинатальний центр для виходжування новонароджених малюків з різними патологіями. Онкологічний диспансер буде переведено до іншого, облаштованішого, приміщення.
Зоря Полтавщини, Вівторок, 17 березня 2009 р., стор. 2.
Варто зазначити, що нині мережа охорони здоров'я Кременчука налічує 14 лікарняних закладів, які фінансуються з місцевого бюджету, зокрема, п'ять міських лікарень на 870 ліжок, дитяча лікарня на 275 ліжок, пологовий будинок на 176 ліжок, міська автозаводська поліклініка, три стоматологічні поліклініки, дитяча стоматологічна поліклініка, станція швидкої медичної допомоги, центр здоров'я, а також вісім закладів, які фінансуються з обласного бюджету. Це – госпіталь інвалідів Великої Вітчизняної війни, протитуберкульозний, онкологічний, психоневрологічний, наркологічний, шкірно-венерологічний, лікарсько-фізкультурний диспансери й станція переливання крові. Ліжковий фонд міста – 1321 одиниця, разом із обласним – 1846.
Бюджет медицини нинішнього року значно збільшився – до 89 млн грн, забезпечуючи її потреби на 87 відсотків. Водночас левову частку цих коштів (76 млн грн) буде спрямовано на виплату зарплати. На ліки та харчування пацієнтів залишається мізер. Зокрема, на харчування одного дорослого пацієнта за добу припадає всього 10 копійок, дитини – 50. Незадовільна якість такого харчування вже стала предметом серйозної стурбованості фахівців міської санітарно-
епідеміологічної станції. Із раціону хворих уже давно вилучили м'ясо та інші калорійні продукти.
Ситуація з медикаментами не краща. На одне "ліжко-місце" у день передбачено ліків на 10 копійок (минулого року було 50), для інвалідів війни – 2 гривні (було 4), для дітей – 50 копійок (було – 1,40 грн). Тож отримати невідкладну безплатну допомогу кременчужани можуть тільки протягом першої доби. Крім того, усім необхідним забезпечені травмпункти дитячої та третьої лікарень, кабінет невідкладної допомоги в одній із стоматполіклінік. За все інше хворим доведеться платити, хоча законодавчо це повністю суперечить вимогам Конституції України. Втім, подібна некоректність у стосунках держави та її громадян останніх уже давно не дивує. Переважна більшість із них розуміє, що медична допомога не може бути безплатною, але не можуть збагнути, чому тоді платні послуги з чітко встановленими тарифами і прозорою схемою використання замінили на тіньові благодійні пожертвування.
Під час нещодавнього соціологічного дослідження науковцями Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського 57% респондентів із числа мешканців Кременчука висловили незадоволення діяльністю місцевих медичних закладів. Насамперед їх обурюють принизливі так звані добровільні пожертвування за власною заявою. Зокрема, молоді батьки не можуть зрозуміти, чому за "доброзичливе ставлення до матері та дитини" (під таким гаслом працює міський пологовий будинок) вони мають у примусовому порядку заплатити 500 грн, у той час як мінімальна зарплата в Україні становить 605 грн? Чому примусовому? Бо інакше, мовляв, не видадуть довідку про народження дитини. Про це нам розповіли численні пацієнти. За такою ж схемою надають медичні послуги й у інших бюджетних медичних установах Кременчука. Разом із тим кременчужанам дуже б хотілося почути чи прочитати інформацію про те, яке економічне обгрунтування має той чи інший розмір благодійної допомоги, на які рахунки надходять ці кошти, скільки їх назбирали та на які цілі спрямували.
Валерій Литвиненко стверджує, що з такої інформації не робить ніякої таємниці, адже всі добровільні пожертвування проходять через каси й мають строгу звітність. Тільки минулого року лікувальні установи отримали позабюджетних коштів на загальну суму 11 млн 457 тис. гривень. Із них
6 млн 190 тис. становлять добровільні благодійні внески пацієнтів і їхніх родичів. Ще 4 млн 900 тис. отримано від надання платних послуг, а решту надходжень – від оренди приміщень, реалізації майна тощо. Усі ці кошти витрачено на першочергові потреби лікарень: медикаменти, продукти харчування, пально-мастильні матеріали, ремонт обладнання.
Прокоментувати інший моральний бік цього непростого питання він відмовився, зробивши акцент на тому, що медичних працівників загнали в такий глухий кут, що діватися просто нікуди, тому їм і доводиться диктувати пацієнтам свої умови.
З іншого боку, незабаром кременчужани можуть зіткнутися зі ще серйознішою проблемою – їм просто ні до кого буде звертатися. Про це нещодавно заявив голова постійної депутатської комісії Кременчуцької міської ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров'я, материнства та дитинства Віктор Калашнік. На його думку, якщо держава кардинально не змінить підходів до медичної галузі, на неї чекає кадрова яма: через невисоку заробітну плату та низьку престижність професії лікаря у нашій країні. За його словами, найбільш складною є ситуація з молодшими медичними працівниками, серед яких 40 відсотків – люди пенсійного віку. Серед лікарів пенсіонерів – 26 відсотків, серед середнього медичного персоналу – 13%. Досить невтішною є ситуація з педіатрами. При наявності 179 ставок заповненими є тільки 129. А зважаючи, що середній вік педіатрів нині становить 49 років, зовсім скоро їх стане ще менше.
Подібних проблем у медичній галузі Кременчука, як і в цілому в Україні, чимало. Тож, незважаючи на фінансові складнощі, міська влада докладає всіх зусиль, щоб покращити матеріально-технічну базу закладів охорони здоров'я. Серед її стратегічних напрямів – охорона материнства і дитинства; доступність лікарської допомоги для всіх верств населення міста; виконання міських програм з охорони здоров'я; підвищення ефективності роботи ліжкового фонду стаціонарів; економніше споживання паливно-
енергетичних ресурсів. Торік на потреби галузі охорони здоров'я після перегляду міського бюджету за шість та дев'ять місяців міська рада додатково виділила понад сім мільйонів гривень.
Тож цього року на базі пологового будинку Кременчука має з'явитися перший в області перинатальний центр для виходжування новонароджених малюків з різними патологіями. Онкологічний диспансер буде переведено до іншого, облаштованішого, приміщення.
Зоря Полтавщини, Вівторок, 17 березня 2009 р., стор. 2.
Рубрика: 
