Отримавши ключі від щойно відремонтованого приміщення, Оксана Прибутько розпочала збір експонатів. Під час обходу осель односельчан з’ясувалося, що багато родин ще й донині зберігають у батьківських скринях дорогоцінний скарб – господарські речі: прядки, веретена, гребінки, вишивані сорочки та рушники. Нащадки талановитих майстринь передали їх до сільського музею, щоб якомога довше жила пам’ять про народні традиції рідного краю. Один із рушників є справжньою реліквією, бо “прожив” уже ціле століття. Усі рушники нині зібрано в одному з куточків музею. Тут можна побачити як побутові, так і обрядові зразки народної вишивки. Тож коли школярі вивчають творчість Андрія Малишка, їх обов’язково приводять саме сюди. Адже “Пісня про рушник” ніде не звучатиме так природно й колоритно, як біля того джерела, що надихнуло автора на такий всесвітньо відомий твір.
Зоря Полтавщини, Вівторок, 17 березня 2009 р., стор. 8
Зоря Полтавщини, Вівторок, 17 березня 2009 р., стор. 8
Рубрика: 
