Характерною рисою цьогорічної виставки було сподівання не тільки торгових представників, а й підприємств-виробників – до того ж і приватної, і державної форм власності – на налагодження контактів саме з приватними компаніями – потенційними замовниками.
– На жаль, сподіватися на держбюджет не доводиться, – переконаний генеральний директор дочірнього підприємства НАК “Надра України” Полтавського нафтогазового регіонального геологічного підприємства “Полтава РГП” Петро Голуб. – Хоча держава в першу чергу, на моє розуміння, повинна бути зацікавлена розвивати геологічну розвідку, бо це – та основа, яка дасть можливість збільшити видобуток вуглеводнів. Це ж аксіома: щоб галузь розвивалася збалансовано, розвіданий приріст запасу повинен удвічі перевищувати видобуток. В Україні достатньо відритих родовищ і запасів, але треба провести їх дорозвідування. Вартість робіт становить приблизно 5 мільярдів гривень. Та оскільки державне фінансування мізерне, ми вимушені шукати приватні підприємства, які мають потребу в геологічних дослідженнях і здатні їх профінансувати.
З цією ж метою ще одне державне підприємство – Полтавська експедиція з геофізичних досліджень у свердловинах – нагадує, що виконує комплекс геофізичних робіт, від проведення інструментального контролю за проходкою стволів нафтогазових свердловин до оцінки продуктивності пластів та підрахунку запасів. Свідчить про це не тільки розповідь представників підприємства, а й виставковий стенд з написом: “Полтавська експедиція готова співпрацювати на взаємовигідних умовах та надати цінну геологофізичну і технічну інформацію”. Саме комерційна діяльність утримує геофізиків на плаву останні роки.
ВАТ “Укрнафта” і його дочірня структура Полтавське нафтогазодобувне управління рекламували розробки науково-дослідного проектного інституту ВАТ “Укрнафта” (засоби автоматизації й засоби для інтенсифікації видобутку нафти й газу, обладнання для підземного й капітального ремонтів свердловин, хімічні препарати для освоєння свердловин і видобутку) й готові реалізовувати споживачам газ і нафтопродукти.
Ще один структурний підрозділ “Укрнафти” – державне підприємство “Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” державної спеціалізованої протифонтанної служби – привертав увагу відвідувачів яскравими фотографіями – фактичними свідченнями подвигів його працівників під час ліквідації палаючих нафтових і газових фонтанів, наслідків надзвичайних техногенних і природних ситуацій, рятування людей. Восени цього року СВАРЧ відзначить 40 років своєї діяльності.
– Час не стоїть на місці. Вдосконалюються обладнання, методи боротьби з нафтогазоводопроявами. На виставці ми демонструємо наші можливості, – зазначає командир протифонтанного загону Вадим Таран.
У пошуках нових контактів уперше приїхали на полтавську виставку представники ВАТ “Дрогобицький машинобудівний завод”, пропонуючи широкий спектр газорозподільного та нафтопромислового обладнання, київські партнери чеського представництва американської фірми “Swagelok” – виробника компонентів для трубних з’єднань.
Традиційно на цій виставці можна було ознайомитися з досягненнями СП “Полтавська газонафтова компанія” й ГПУ “Полтавагазвидобування”. Особливо ретельно цією можливістю користувалися студенти профільних вузів і факультетів. Самі ж підприємства у даному випадку не переслідували комерційних цілей. Фахівцям СП “ПГНК” цікаво було поспілкуватися з колегами й перевірити знання студентів, для яких влаштували вікторину. А спеціалісти ГПУ “Полтавагазвидобування”, за словами начальника технічного відділу Руслана Синельника, мали намір ознайомитися з новинками на ринку обладнання, оскільки в процесі розвідки й освоєння надр, облаштування й розробки газових, газоконденсатних і нафтоконденсатних родовищ управління послідовно займається модернізацією і реконструкцією установок для видобування вуглеводнів.
Треба думати, що спеціалістам у нафтогазодобувній галузі виставка “Нафта. Газ. Сервіс-2009” була цікавою і корисною. Це одна з трьох спеціалізованих у галузі виставок, що відбуваються в Україні. П’ятий рік поспіль влаштовує її виставковий центр “ТіС”. Йому надають підтримку облдержадміністрація, Полтавська міськрада, НАК “Нафтогаз України”, технічний комітет України зі стандартизації “Нафтогаз нормування” (ТК 138). До речі, в її рамках не тільки демонструють досягнення й прагнуть комерційних успіхів. Традиційно фахівці ще й збираються за “круглим столом”, щоб поговорити про проблеми насущні.
Фахову розмову активно підтримали голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, заступник голови облдержадміністрації Сергій Ясинський, начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Тарас Ткаченко. Йшлося передусім про те, що Полтавщина протягом 2008 року наростила на 6 відсотків обсяги видобутку газу – в основному за рахунок результатів роботи компаній недержавної форми власності. Сергій Ясинський підкреслив, що, з одного боку, це свідчить про сприятливий для приватних підприємств клімат роботи в області, а з іншого – змушує ставити питання: а в яких же умовах працюють державні компанії? Оскільки Україна вимушена імпортувати газ, логічно припустити, що держава повинна розвивати власний видобуток й підтримувати підприємства, які його забезпечують.
На жаль, представники останніх констатували протилежні факти. Їм не продовжують ліцензій на експлуатацію родовищ, які вже облаштовані й дають продукцію, прокуратура виносить приписи про незаконну роботу без ліцензій. У таку пастку потрапило, зокрема, ГПУ “Полтавагазвидобування”. Якщо газопромисловому управлінню виконати приписи й припинити роботу на семи родовищах, то це означає щодоби втрачати один мільйон кубічних метрів газу, близько 190 тонн газового конденсату й 16 тонн нафти.
У державі немає програми збільшення приросту розвіданих запасів вуглеводнів за рахунок проведення геологорозвідувальних робіт з фінансуванням із державного бюджету. Пошукове й розвідувальне буріння державою майже не фінансується. Геологорозвідувальні підприємства ледве животіють. Видобувники проводять дуже дорогі геологорозвідувальні роботи власним коштом. Ще однією суттєвою перепоною в роботі стає складна процедура оформлення права користування земельними ділянками: процес відведення земельної ділянки під промислові об’єкти фактично триває 20 – 22 місяці. Серед інших проблем, які заганяють галузь у глухий кут і стримують її розвиток, – податкове навантаження; ускладнені стосунки підприємств з місцевими радами, які могли б поліпшитися, якби частину податків держава залишала у регіонах, де підприємства проводять свою діяльність; встановлена державою нижче собівартості ціна на газ, видобутий державними підприємствами.
Як підсумував Валерій Асадчев, керівництво області неодноразово порушувало ці питання перед урядом, РНБО й все-таки домагатиметься вирішення проблем. Але це, на переконання голови облдержадміністрації, буде складно зробити без принципового рішення – щоб ціну на газ формував ринок.
Зоря Полтавщини, Вівторок, 24 лютого 2009 р., 2 стор.
– На жаль, сподіватися на держбюджет не доводиться, – переконаний генеральний директор дочірнього підприємства НАК “Надра України” Полтавського нафтогазового регіонального геологічного підприємства “Полтава РГП” Петро Голуб. – Хоча держава в першу чергу, на моє розуміння, повинна бути зацікавлена розвивати геологічну розвідку, бо це – та основа, яка дасть можливість збільшити видобуток вуглеводнів. Це ж аксіома: щоб галузь розвивалася збалансовано, розвіданий приріст запасу повинен удвічі перевищувати видобуток. В Україні достатньо відритих родовищ і запасів, але треба провести їх дорозвідування. Вартість робіт становить приблизно 5 мільярдів гривень. Та оскільки державне фінансування мізерне, ми вимушені шукати приватні підприємства, які мають потребу в геологічних дослідженнях і здатні їх профінансувати.
З цією ж метою ще одне державне підприємство – Полтавська експедиція з геофізичних досліджень у свердловинах – нагадує, що виконує комплекс геофізичних робіт, від проведення інструментального контролю за проходкою стволів нафтогазових свердловин до оцінки продуктивності пластів та підрахунку запасів. Свідчить про це не тільки розповідь представників підприємства, а й виставковий стенд з написом: “Полтавська експедиція готова співпрацювати на взаємовигідних умовах та надати цінну геологофізичну і технічну інформацію”. Саме комерційна діяльність утримує геофізиків на плаву останні роки.
ВАТ “Укрнафта” і його дочірня структура Полтавське нафтогазодобувне управління рекламували розробки науково-дослідного проектного інституту ВАТ “Укрнафта” (засоби автоматизації й засоби для інтенсифікації видобутку нафти й газу, обладнання для підземного й капітального ремонтів свердловин, хімічні препарати для освоєння свердловин і видобутку) й готові реалізовувати споживачам газ і нафтопродукти.
Ще один структурний підрозділ “Укрнафти” – державне підприємство “Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” державної спеціалізованої протифонтанної служби – привертав увагу відвідувачів яскравими фотографіями – фактичними свідченнями подвигів його працівників під час ліквідації палаючих нафтових і газових фонтанів, наслідків надзвичайних техногенних і природних ситуацій, рятування людей. Восени цього року СВАРЧ відзначить 40 років своєї діяльності.
– Час не стоїть на місці. Вдосконалюються обладнання, методи боротьби з нафтогазоводопроявами. На виставці ми демонструємо наші можливості, – зазначає командир протифонтанного загону Вадим Таран.
У пошуках нових контактів уперше приїхали на полтавську виставку представники ВАТ “Дрогобицький машинобудівний завод”, пропонуючи широкий спектр газорозподільного та нафтопромислового обладнання, київські партнери чеського представництва американської фірми “Swagelok” – виробника компонентів для трубних з’єднань.
Традиційно на цій виставці можна було ознайомитися з досягненнями СП “Полтавська газонафтова компанія” й ГПУ “Полтавагазвидобування”. Особливо ретельно цією можливістю користувалися студенти профільних вузів і факультетів. Самі ж підприємства у даному випадку не переслідували комерційних цілей. Фахівцям СП “ПГНК” цікаво було поспілкуватися з колегами й перевірити знання студентів, для яких влаштували вікторину. А спеціалісти ГПУ “Полтавагазвидобування”, за словами начальника технічного відділу Руслана Синельника, мали намір ознайомитися з новинками на ринку обладнання, оскільки в процесі розвідки й освоєння надр, облаштування й розробки газових, газоконденсатних і нафтоконденсатних родовищ управління послідовно займається модернізацією і реконструкцією установок для видобування вуглеводнів.
Треба думати, що спеціалістам у нафтогазодобувній галузі виставка “Нафта. Газ. Сервіс-2009” була цікавою і корисною. Це одна з трьох спеціалізованих у галузі виставок, що відбуваються в Україні. П’ятий рік поспіль влаштовує її виставковий центр “ТіС”. Йому надають підтримку облдержадміністрація, Полтавська міськрада, НАК “Нафтогаз України”, технічний комітет України зі стандартизації “Нафтогаз нормування” (ТК 138). До речі, в її рамках не тільки демонструють досягнення й прагнуть комерційних успіхів. Традиційно фахівці ще й збираються за “круглим столом”, щоб поговорити про проблеми насущні.
Фахову розмову активно підтримали голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, заступник голови облдержадміністрації Сергій Ясинський, начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Тарас Ткаченко. Йшлося передусім про те, що Полтавщина протягом 2008 року наростила на 6 відсотків обсяги видобутку газу – в основному за рахунок результатів роботи компаній недержавної форми власності. Сергій Ясинський підкреслив, що, з одного боку, це свідчить про сприятливий для приватних підприємств клімат роботи в області, а з іншого – змушує ставити питання: а в яких же умовах працюють державні компанії? Оскільки Україна вимушена імпортувати газ, логічно припустити, що держава повинна розвивати власний видобуток й підтримувати підприємства, які його забезпечують.
На жаль, представники останніх констатували протилежні факти. Їм не продовжують ліцензій на експлуатацію родовищ, які вже облаштовані й дають продукцію, прокуратура виносить приписи про незаконну роботу без ліцензій. У таку пастку потрапило, зокрема, ГПУ “Полтавагазвидобування”. Якщо газопромисловому управлінню виконати приписи й припинити роботу на семи родовищах, то це означає щодоби втрачати один мільйон кубічних метрів газу, близько 190 тонн газового конденсату й 16 тонн нафти.
У державі немає програми збільшення приросту розвіданих запасів вуглеводнів за рахунок проведення геологорозвідувальних робіт з фінансуванням із державного бюджету. Пошукове й розвідувальне буріння державою майже не фінансується. Геологорозвідувальні підприємства ледве животіють. Видобувники проводять дуже дорогі геологорозвідувальні роботи власним коштом. Ще однією суттєвою перепоною в роботі стає складна процедура оформлення права користування земельними ділянками: процес відведення земельної ділянки під промислові об’єкти фактично триває 20 – 22 місяці. Серед інших проблем, які заганяють галузь у глухий кут і стримують її розвиток, – податкове навантаження; ускладнені стосунки підприємств з місцевими радами, які могли б поліпшитися, якби частину податків держава залишала у регіонах, де підприємства проводять свою діяльність; встановлена державою нижче собівартості ціна на газ, видобутий державними підприємствами.
Як підсумував Валерій Асадчев, керівництво області неодноразово порушувало ці питання перед урядом, РНБО й все-таки домагатиметься вирішення проблем. Але це, на переконання голови облдержадміністрації, буде складно зробити без принципового рішення – щоб ціну на газ формував ринок.
Зоря Полтавщини, Вівторок, 24 лютого 2009 р., 2 стор.