Ветерани звернулися до органів самоврядування з проханням встановити на батьківщині героя пам’ятну дошку та назвати одну з вулиць його іменем. А народився Семен Коваленко на Полтавщині – в Кременчуці. Тут він навчався на робфаці, працював на одному з механічних заводів і в пожежній частині. Потім вступив до Харківського політехнічного інституту, але попросився, щоб його перевели до військового училища морського флоту. Велику Вітчизняну війну зустрів на Півночі, де був командиром Щ-403. Під керівництвом Семена Коваленка підводний човен здійснив три успішних бойових походи. Під час четвертого, рятуючи човен і команду, сам командир ледве не загинув. Будучи пораненим, усе ж устиг віддати наказ занурюватися без нього. Подвиг Семена Коваленка покладено в основу сюжету відомого радянського фільму “Командир щасливої “Щуки”.
Ентузіастам-пошуковцям знадобилося багато часу й терпіння, щоб установити, як насправді загинув легендарний капітан. Його, як з’ясувалося, пораненого в ногу, підняли на борт фашистського тральщика й відправили до табору військовополонених. Там Семену Коваленку ампутували ногу. На допитах він не видав жодної військової таємниці, а в одному з концтаборів під Парижем командира Щ-403 розстріляли.
2006 року Фонд відродження Українського Чорноморського флоту та міжнародна національно-патріотична оборонно-спортивна організація “Сотниківський кіш” українського козацтва з нагоди 400-річчя Українського підводного флоту посмертно нагородили Семена Коваленка почесною відзнакою “Зірка командора”. Нагороду передали родині капітан-лейтенанта, яка й донині мешкає в Кременчуці.
Міська влада Кременчука з глибоким розумінням сприйняла прохання ветеранів-підводників. Відтепер у місті одна з вулиць носитиме ім’я легендарного героя-моряка, а на приміщенні Кременчуцької ЗОШ №1 встановлено меморіальну дошку на честь героя-підводника.
16 лютого з нагоди 100-річного ювілею Семена Коваленка працівники міського краєзнавчого музею провели тематичний вечір пам’яті героя-кременчужанина.
“Зоря Полтавщини”, 2 стор., 20_02_09