– Ми п'ятий день без тепла! – пояснює нам бухгалтер агрофірми "Гоголеве" Любов Шабельник.  – А в кількох хатах немовлята, є й такі, що народилися два тижні тому. Моєму внучкові немає ще року, топимо для нього в одній кімнаті – і дровами, й плитку спеціально купили…
– Одначе далеко не всі мешканці села можуть купити обігрівач, – додають її співрозмовниці, бухгалтер Тетяна Пасічниченко та завідуюча їдальнею Зінаїда Висоцька. – Он самотня бабуся, Марія Павлівна Сльозка, у холодній хаті хвора лежить, навіть їсти приготувати ніяк. І таких – чимало.
Буквально навпроти гурту жінок працює екскаватор, кілька ремонтників лагодять газогін. Приїхали в село і начальник Шишацького управління по експлуатації газового господарства Микола Фурман та головний інженер Сергій Терещенко. Просимо пояснити, що сталося з газогоном.
– Пішов конденсат із родовища, тривають роботи по його видаленню із газопроводів низького тиску, які йдуть до помешкань… У сусідніх селах, Шарлаївці й Воронянщині, подача газу припинялася лише на добу. У Гоголевому  плануємо сьогодні завершити роботи, залишилися без газу лише кілька вулиць. Хоч загалом газ є, але тиск слабкий, ми видаляємо "пробки"…
– Що спричинило таку ситуацію?
– Я не знаю, можливо, людський фактор, може, інші причини. Ми тільки приймаємо газ із промислу, це не моя компетенція, тому нічого не можу сказати. Але факт є фактом: у газопроводі – конденсат, – говорить Микола Степанович.
Працівники бухгалтерії агрофірми і селяни, які зібралися побіля ремонтників, висловлюють свої претензії газівникам: у договорах, нагадують їм, написано, що за аварійної ситуації ті мають працювати в цілодобовому режимі.
– А нам головний інженер відповідає, що хоч ситуація й аварійна, так люди ж "не залізні"… Приїхали ремонтувати  о 9.30 і поїхали о 17-й! А ми хіба "залізні"? Чому ми повинні в холодних хатах сидіти? До того ж нас ніхто не попередив про аварію, ніхто не пояснив, наскільки вона небезпечна, яка від неї може бути загроза, що робити в цих умовах. Ні газівники, ні депутати – жоден не з'явився! Лише  генеральний директор агрофірми Віктор Миколайович Скочко їздив по селу і повідомляв, що сталося, усім переказував, щоб позакривали стояки. А мали б газівники їздити й пояснювати, що нам робити – що закривати чи що відкривати! Чи дочекаємося, доки у когось вибухне?! Бо гріються ж хто як може – і газові балони застосовують… Це все до пори до часу, а там що завгодно може статися! Нам же кажуть: а ви на дільницю звертайтеся, це вони винні!
На дільниці "Яновщина", точніше – на установці низькотемпературної сепарації газу, винними себе також не вважають. Там троє працівників, один із яких сказав, що працює тут оператором, своїх прізвищ не назвали і коментувати ситуацію відмовилися.
– У нас усе в нормі: тиск, сепарація. Я не знаю, що там сталося, – неохоче відповідав на запитання оператор. – Будуть на нас усе звалювати, а треба дивитися за своїм господарством… Ці газопроводи не продувалися років двадцять, з того часу, як їх проклали…
 По селу уже почали "гуляти" страшні чутки, хоч насправді, кажуть газівники, ніде нічого не вибухало. Зате запах газоліну, яким дихають у хатах мешканці Гоголевого, ми також відчули у фельдшерсько-акушерському пункті. Його завідуюча Ольга Шульга підтвердила, що для здоров'я це дуже шкідливо, люди скаржаться на головний біль, на підвищення артеріального тиску.
І небезпечно, і шкідливо. А найбільше непокоїть у цій ситуації відчуття
ні-ко-му-непотрібності, на що й нарікали гоголівчани. Все може бути у нашому житті – без проблем не обходиться. І щоразу прикро, якщо відповідальні особи не беруться вирішувати ті проблеми цивілізовано, у першу чергу дбаючи (як обіцяють, займаючи свої нові посади чи сідаючи у депутатські крісла) про людей, про їхній спокій і безпеку.
Зоря Полтавщини, П’ятниця, 6 лютого 2009 р., 2 стор.