Підрядна організація – фірма «Талєкріс», – яка виконувала асфальтування, запевняла, що сучасні технології із застосуванням модифікованого асфальту дозволяють укладати його за будь-яких умов, давши гарантію, що асфальтове покриття простоїть без ремонту десять років.
Але вже минулої весни помітили, як в одному місці асфальт почав розпадатися на дрібний гранвідсів. Підрядники запевнили, що таке сталося тільки на невеличкій ділянці, яка була пробною при застосуванні нової технології. Влітку минулого року ремонтники швиденько все виправили. Та вже в січні нинішнього року на модифікованому покритті з’явилися вибоїни.
Тепер підрядники всю вину перекладають на субпідрядників – шляхове ремонтно-будівельне управління, яке й повинне відповідати за якість укладеного асфальту. Останні не відмовляються й готові поставити тимчасові так звані пломби з холодного асфальтобетону, щоб зупинити подальшу руйнацію, а навесні, коли запрацює асфальтобетонний завод, усе зроблять як слід.
Залізничники, в чиєму відомстві перебуває міст, визнають, що він уже давно застарів. То що ж можна чекати від дефектної споруди? Тоді виникає запитання – навіщо було давати гарантії? Утім, від таких дебатів кременчужанам анітрохи не легше, адже грошей на будівництво нового моста нинішній державний бюджет узагалі не передбачив.
Зоря Полтавщини, П’ятниця, 6 лютого 2009 р., 3 стор.