В цієї скромної жінки – лірична, тонка натура. Хоч вона й не пише вірші, проте душею відчуває поезію природи, її неповторну красу. Вона розкривається для неї в ніжному пуп'янку, в яскравому сполосі квітки, в таємничій зелені трави. Вона захоплюється квітами. Але вирощує їх не для продажу, а щоб примножувати красу, розфарбувати сіру буденність яскравими барвами…
А поЧалосЯ її захоплення квітами 23 роки тому із двох цибулин гіпеаструму. Купуючи їх у квітковому магазині, молода жінка навіть не уявляла, що це – початок великої любові до квітів, яку нестиме через усе життя. Але саме так і сталося.
Ольга Василівна любить усі квітуючі рослини. На подвір'ї навколо її будинку, що знаходиться в Мильцях Полтавського району, з ранньої весни й до пізньої осені буяє квіткове царство. Як тільки зійде сніг, з-під землі, зігрітої першими сонячними променями, пробиваються стрілочки тюльпанів. Між ними господиня завбачливо посадила фіалки. Коли відцвітають первоцвіти, настає пора чорнобривців, красольки. Влітку різнокольорово зацвітають висаджені на клумби пеларгонії (в народі їх називають калачиками), лілії, гладіолуси, яких у Ольги Василівни багато.
Особливе місце в квітнику Ольги Падалки належить хризантемам. Їх вирощує як бордюрну й контейнерну культури. Аж до самих морозів подвір'я прикрашають різнокольорові кущики "сонячної квітки" (так цю рослину називають у Китаї). А коли встановлюються постійні холоди, хризантеми переносять у дім. Барвисті композиції цих квітів надають приміщенню неповторної краси і навіть пізньої осені дарують відчуття весни. Найліпше хризантеми почуваються при температурі +18оС. Поливати їх Ольга Василівна радить як у піддон, так і безпосередньо в грунт.
Поруч із хризантемами ростуть кущики морозцю, який восени теж не квапиться в'янути. Від цього, мабуть, – і назва. Серед сірих акварелей пізньої осені його простенькі яскраво-фіолетові й бузкові квіти виглядають особливо привабливо.
Жоржини – це ще одне захоплення Ольги Падалки. Хоч їх у неї й небагато, але в невеличкому квітнику коло хати їм уже тісно, тож цього року господиня планує збільшити його територію за рахунок частини городу. Тим більше, що очікується чимале "поповнення": в "Інтерфлорі" замовила бульби понад 20 нових сортів. Найбільше Ользі Василівні подобаються жоржини з широкими великими пелюстками. А от голкоподібні не вирощує – на її думку, вони не такі декоративні, як сорти з великими квітами.
Ольга Василівна живе серед квітів не тільки влітку, але й у холодну пору року. Взимку підвіконня в її будинку і робочому кабінеті заставлені вазонами, з яких щороку з'являються квіти надзвичайної краси – вишукані гіпеаструми, яких у цієї жінки близько десяти різновидів. Полум'яні, ніжно-рожеві, кремові, білі зі смужками суцвіття привертають увагу, зачаровують, полонять. Багато колег Ольги Падалки не змогли встояти перед красою цієї південноамериканської квітки: на підвіконнях у багатьох кабінетах академії зараз, у зимову пору, розпускаються загадкові й прекрасні гіпеаструми. Ольга Василівна вирощує й дарує бажаючим вирощений власноруч посадковий матеріал та квіти. Ділиться вона зі своїми колегами і секретами догляду за рослинами. Усі разом і цибулини нових сортів замовляють в "Інтер-флорі".
– Гіпеаструми можна розмножувати й "дітками", але з ними багато мороки, та й зацвітають вони лише через три-чотири роки, – говорить Ольга Василівна. – Однак маю кілька вирощених власноруч рослин, які вже квітнуть.
Після того, як квіти відцвітуть, вона обрізає в гіпеаструмів листя і ставить вазони під вікно. Навесні цибулини висаджує надвір, занурюючи їх у грунт на дві третини. Протягом літа вони ростуть і набираються сил, причому деякі виростають до 10 см у діаметрі й більше. Восени, перед настанням холодів, знову висаджує їх у горщики, поміщає у погріб і залишає там аж до Нового року. Взимку вазони заносить у тепле приміщення і ставить на підвіконня. Через кілька тижнів з'являються квіткові стрілки.Захоплення Ольги Василівни поділяють її діти – Олена й В'ячеслав. Вони теж працюють в аграрній академії. Квіти любить уся їхня родина.
Частину своїх кімнатних улюбленців, зокрема гіпеаструми з пуп'янками, Ольга Падалка привозить на роботу:
– Вранці й увечері ставні в нас удома закриті, через те рослинам темно. Та й ми на роботі, тож немає можливості спостерігати за тим, як розкриваються квіти. На роботі ж і ми насолоджуємося прекрасним видовищем, і наші колеги, – пояснила жінка.
Вона зізналася, що хоч і любить зиму, проте з нетерпінням чекає весни, а з нею – й можливості вирощувати квіти, створювати з них неповторні композиції. Вона може відмовити собі багато в чому заради того, щоб придбати якийсь особливий сорт – чи то клематисів, чи жоржин, чи лілій.
Довгими зимовими вечорами Ольга Василівна іноді бере в руки голку з ниткою, п'яльця й вишиває. Тонкощам старовинного українського ремесла її в дитинстві навчила мама. Раніше сідала за вишивання частіше, нині ж за клопотами на це майже не лишається часу. Проте весільний рушник своїй доньці вишила власноруч.
Будь-яка справа, за яку береться Ольга Василівна, їй вдається, бо ж до всього вона ставиться з душею: й до виховання дітей, і до роботи, й до вирощування квітів. Як тільки зійде сонце, вона вже у квітнику: поливає квіти і розмовляє з ними. Від цього, говорить, вони краще ростуть і цвітуть пишніше. Загалом в Ольги Падалки добре росте все, що садить: і городина, й декоративні рослини. Розсаду овочевих культур жінка вирощує сама. Всю городину її дружна родина отримує з власних грядок – свіжу зелень, екологічно чисті овочі.
…Спілкуючись із Ольгою Василівною, мимоволі згадала відомий вислів: "Краса врятує світ". Так і є, особливо якщо ця краса народжена в глибині люблячого материнського серця.
А поЧалосЯ її захоплення квітами 23 роки тому із двох цибулин гіпеаструму. Купуючи їх у квітковому магазині, молода жінка навіть не уявляла, що це – початок великої любові до квітів, яку нестиме через усе життя. Але саме так і сталося.
Ольга Василівна любить усі квітуючі рослини. На подвір'ї навколо її будинку, що знаходиться в Мильцях Полтавського району, з ранньої весни й до пізньої осені буяє квіткове царство. Як тільки зійде сніг, з-під землі, зігрітої першими сонячними променями, пробиваються стрілочки тюльпанів. Між ними господиня завбачливо посадила фіалки. Коли відцвітають первоцвіти, настає пора чорнобривців, красольки. Влітку різнокольорово зацвітають висаджені на клумби пеларгонії (в народі їх називають калачиками), лілії, гладіолуси, яких у Ольги Василівни багато.
Особливе місце в квітнику Ольги Падалки належить хризантемам. Їх вирощує як бордюрну й контейнерну культури. Аж до самих морозів подвір'я прикрашають різнокольорові кущики "сонячної квітки" (так цю рослину називають у Китаї). А коли встановлюються постійні холоди, хризантеми переносять у дім. Барвисті композиції цих квітів надають приміщенню неповторної краси і навіть пізньої осені дарують відчуття весни. Найліпше хризантеми почуваються при температурі +18оС. Поливати їх Ольга Василівна радить як у піддон, так і безпосередньо в грунт.
Поруч із хризантемами ростуть кущики морозцю, який восени теж не квапиться в'янути. Від цього, мабуть, – і назва. Серед сірих акварелей пізньої осені його простенькі яскраво-фіолетові й бузкові квіти виглядають особливо привабливо.
Жоржини – це ще одне захоплення Ольги Падалки. Хоч їх у неї й небагато, але в невеличкому квітнику коло хати їм уже тісно, тож цього року господиня планує збільшити його територію за рахунок частини городу. Тим більше, що очікується чимале "поповнення": в "Інтерфлорі" замовила бульби понад 20 нових сортів. Найбільше Ользі Василівні подобаються жоржини з широкими великими пелюстками. А от голкоподібні не вирощує – на її думку, вони не такі декоративні, як сорти з великими квітами.
Ольга Василівна живе серед квітів не тільки влітку, але й у холодну пору року. Взимку підвіконня в її будинку і робочому кабінеті заставлені вазонами, з яких щороку з'являються квіти надзвичайної краси – вишукані гіпеаструми, яких у цієї жінки близько десяти різновидів. Полум'яні, ніжно-рожеві, кремові, білі зі смужками суцвіття привертають увагу, зачаровують, полонять. Багато колег Ольги Падалки не змогли встояти перед красою цієї південноамериканської квітки: на підвіконнях у багатьох кабінетах академії зараз, у зимову пору, розпускаються загадкові й прекрасні гіпеаструми. Ольга Василівна вирощує й дарує бажаючим вирощений власноруч посадковий матеріал та квіти. Ділиться вона зі своїми колегами і секретами догляду за рослинами. Усі разом і цибулини нових сортів замовляють в "Інтер-флорі".
– Гіпеаструми можна розмножувати й "дітками", але з ними багато мороки, та й зацвітають вони лише через три-чотири роки, – говорить Ольга Василівна. – Однак маю кілька вирощених власноруч рослин, які вже квітнуть.
Після того, як квіти відцвітуть, вона обрізає в гіпеаструмів листя і ставить вазони під вікно. Навесні цибулини висаджує надвір, занурюючи їх у грунт на дві третини. Протягом літа вони ростуть і набираються сил, причому деякі виростають до 10 см у діаметрі й більше. Восени, перед настанням холодів, знову висаджує їх у горщики, поміщає у погріб і залишає там аж до Нового року. Взимку вазони заносить у тепле приміщення і ставить на підвіконня. Через кілька тижнів з'являються квіткові стрілки.Захоплення Ольги Василівни поділяють її діти – Олена й В'ячеслав. Вони теж працюють в аграрній академії. Квіти любить уся їхня родина.
Частину своїх кімнатних улюбленців, зокрема гіпеаструми з пуп'янками, Ольга Падалка привозить на роботу:
– Вранці й увечері ставні в нас удома закриті, через те рослинам темно. Та й ми на роботі, тож немає можливості спостерігати за тим, як розкриваються квіти. На роботі ж і ми насолоджуємося прекрасним видовищем, і наші колеги, – пояснила жінка.
Вона зізналася, що хоч і любить зиму, проте з нетерпінням чекає весни, а з нею – й можливості вирощувати квіти, створювати з них неповторні композиції. Вона може відмовити собі багато в чому заради того, щоб придбати якийсь особливий сорт – чи то клематисів, чи жоржин, чи лілій.
Довгими зимовими вечорами Ольга Василівна іноді бере в руки голку з ниткою, п'яльця й вишиває. Тонкощам старовинного українського ремесла її в дитинстві навчила мама. Раніше сідала за вишивання частіше, нині ж за клопотами на це майже не лишається часу. Проте весільний рушник своїй доньці вишила власноруч.
Будь-яка справа, за яку береться Ольга Василівна, їй вдається, бо ж до всього вона ставиться з душею: й до виховання дітей, і до роботи, й до вирощування квітів. Як тільки зійде сонце, вона вже у квітнику: поливає квіти і розмовляє з ними. Від цього, говорить, вони краще ростуть і цвітуть пишніше. Загалом в Ольги Падалки добре росте все, що садить: і городина, й декоративні рослини. Розсаду овочевих культур жінка вирощує сама. Всю городину її дружна родина отримує з власних грядок – свіжу зелень, екологічно чисті овочі.
…Спілкуючись із Ольгою Василівною, мимоволі згадала відомий вислів: "Краса врятує світ". Так і є, особливо якщо ця краса народжена в глибині люблячого материнського серця.
Рубрика: 
