У цій незвичній школі найперше гості бачать вироби вихованців – казкові глиняні фігурки звірів і птахів,  веселих панночок і кінних козаків, розписні тарілі, і символ 2009 року – Бичок, зроблений із соломи. Все це разом  із яскравими малюнками, фотовернісажем, привітаннями іменинникам та переможцям різних мистецьких конкурсів створює атмосферу великої родини, де разом вчаться  і радіють успіхам друзів.  
– Зараз у нас 125 учнів. На уроках гончарства вони вивчають, зокрема, традиційні для Опішні форми народної іграшки, декоративної скульптури, побутового посуду, техніку декорування. Опанувавши народне мистецтво, діти створюють власні творчі доробки. Старшокласники виконують випускні роботи, в кожній із яких – самовираження і фантазія юного митця, – розповідає заступник директора колегіуму Олена Пиляй. – Укладені угоди з вищими навчальними закладами Полтави та області, Києва, Харкова, Львова, Одеси, де більшість наших випускників опановують фах художника, скульптора, дизайнера, кераміста, викладача. Учні стають переможцями багатьох престижних конкурсів, фестивалів і виставок. На базі колегіуму проводиться міжнародний молодіжний гончарський фестиваль, що збирає молодих митців із багатьох областей України та інших держав.
У колегіумі вчаться не лише юні опішняни. Десятикласник Дмитро Москаленко, приміром, приїхав з Шенгурів Кобеляцького району. Каже, що змалечку любив ліпити з пластиліну, й коли батьки дізналися про спеціалізовану школу, перевели його сюди.
– Мені тут подобається, відкрив у собі хист до малювання, навчився добре ліпити, гончарювати. У нас в роду не було гончарів, лише дідусь займався різьбленням. Тож я перший, – розповідає Дмитро. – У майбутньому хочу бути скульптором. На уроки до нас запрошують відомих майстрів, спілкуватися з ними дуже цікаво.
Зоря Полтавщини, 1 стор., 21_01_09