Підтримка роботи ВАТ “Рівнеазот” здійснюється за рахунок зекономленого іншими споживачами газу… Підприємства Болграда (Одеська область) перейшли на режим жорсткої економії газу; дослідне господарство імені Олександра Суворова, що спеціалізується на вирощенні саджанців винограду, вирішило відстрочити прищепну кампанію; приміщення шкіл і лікувально-профілактичних установ працюють при мінімальному обігріві; з метою економії газу закриваються сільські дитячі садки… Спад тиску в газових магістралях Севастополя змусив на деякий час зупинити роботу трьох найбільших котелень міста, проблеми з теплопостачанням відчули близько 150 тисяч севастопольців… Найбільші підприємства Львівщини почали працювати на мазуті… У п’яти районах Запоріжжя гаряча вода буде подаватися за графіком… На Луганщині поставлено завдання обгрунтувати економічність переходу котелень на альтернативні джерела палива… Дніпропетровщина на 20 відсотків зменшила споживання газу…
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008–2009 роках… Голова Національної комісії регулювання електроенергетики Валерій Кальченко спростовує повідомлення про плани підвищити ціну на газ для населення більш як на 70 відсотків, що з’явилися у деяких ЗМІ…
Днями під час всеукраїнської селекторної наради з головами облдержадміністрацій заступник глави Секретаріату Президента України Роман Безсмертний зазначив, що ситуація із забезпеченням газом українських споживачів залишається складною, головне завдання – не допустити, щоб мерзло населення. Отже, пріоритет у газозабезпеченні повинен надаватися теплоенергетичним підприємствам, а також іншим, які забезпечують життєдіяльність населення, – хлібозаводам тощо. Якщо у навчальних закладах температура нижча за норму, потрібно продовжувати канікули. Промислові підприємства треба обмежувати в постачанні газу.
Полтавська область теж несе на собі тягар газових проблем, але порівняно з іншими регіонами поки що тримає удар стійкіше: не закриваються дитячі садки й вимушено не продовжуються канікули школярів.
– У нас немає заборгованості за газ, бо ми завбачливо внесли передоплату, розрахувавшись таким чином за період до 1 лютого. Негазифіковані школи забезпечені вугіллям на весь опалювальний сезон, – говорить начальник головного управління освіти і науки облдержадміністрації Володимир Мирошниченко. – Тож ми 12 січня розпочали навчання у новому 2009 році. Що буде в лютому – побачимо. Якщо нас чекає шалений стрибок цін на газ і опалення, то будуть переглядатися бюджети.
У закладах охорони здоров’я на теренах області теж поки що на сполох не б’ють.
– Боргів за газ лікарні не мають. Намагаємося підтримувати температуру на рівні 20 – 22 градусів тепла, комфортну для пацієнтів, – запевняє начальник відділу технагляду за капітальним ремонтом головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Галина Дем’янець.
Отже, немає й проблем із тиском газу. Підтверджують це не тільки в Полтаві, а й у віддалених районах, наприклад, у Семенівському, газифікованому на 25 відсотків, у Чорнухинському, де рівень газифікації становить 70 відсотків.
– Хіба що тепер треба трохи змінити режим роботи котла, щоб нагріти будинок, – зазначає голова Семенівської районної ради Валерій Книш. – Але різниця не значна.
Однак ставлення до газифікації в людей все ж змінюється. Якщо ще відносно недавно мрією мешканців багатьох населених пунктів Полтавщини та й представників органів місцевої влади було підведення газу до села, до хати, до бюджетного закладу, то тепер опалення газом уже не розглядають як таке, якому немає альтернативи. Витрати є чи не найголовнішим чинником, що змушує задуматися – а чи варто?.. Обмежені можливості бюджетних програм стають на заваді газифікації за рахунок бюджетних коштів.
– Нам вдалося допомогти мешканцям сіл Василівка й Греблі, залучивши кошти обласного фонду “Власний дім”. Газифікацію ще чотирьох сіл намагаємося підтримати за допомогою кредитної програми. Але ж вартість газифікації нині нереальна! Щоб у село Тройняки підвести газ, кожен двір має вкласти 22 тисячі гривень! Хай половина суми – це вартість матеріалів і роботи, а інша половина набігає за узгодження з підписами, яких безліч, за те, що, бачте, зварювання потрібне не звичайне, а через муфти і т.д., – розповідає Валерій Книш.
Тож вирішили у Семенівському районі запроваджувати енергозберігаючі технології. За підтримку в цій справі дякують голові постійної комісії облради з питань бюджету, підприємництва та управління майном, голові ради з питань ефективного використання енергетичних ресурсів при обласній раді Володимиру Гришку й члену цієї ради Петру Крайсвітньому. Нині семенівці цікавляться СВЧ-панелями. А на практиці вже оцінили опалення брикетами із спресованої сировини (ось і цього року в школу с.Вільне, де пічне опалення, як благодійну допомогу привезли на цей опалювальний сезон дві тонни брикетів з подрібненої і спресованої соняшникової лузги). І надумали збудувати заводик із виробництва таких брикетів для задоволення потреб району. Тут вам і енергозбереження, і розвиток вітчизняного виробництва з усіма позитивними наслідками… Розраховували на фінансову підтримку Національної агенції з енергетичного розвитку, сподівалися на підтримку області. Але на рівні облдержадміністрації проект визнали… неперспективним, про що недавно повідомили листом, розповідає голова Семенівської районної ради.
У Чорнухах переваги альтернативних джерел опалення змогли обрахувати досить предметно. До речі, теж завдяки співпраці з радою з питань ефективного використання енергетичних ресурсів при Полтавській обласній раді. Чорнухинська селищна рада прийняла на свій баланс квартальну котельню й днями вирішила підвищити тариф на опалення одного квадратного метра для бюджетних установ із 14,48 грн до 36 грн. Якби музей Сковороди опалювався від котельні, то довелося б виділяти з бюджету тільки на цю потребу на місяць 7200 грн, та оскільки восени музей обладнали пілетним котлом чеського виробництва (пілети – спресовані гранули з відходів деревини), то на 7 місяців виділено 8 тисяч гривень, розповідає голова районної ради Микола Кривчун. За його словами, цією технологією зацікавилися в районі й побутові споживачі.
Та поки що це одиничні приклади, й для значної частини споживачів області, особливо в містах, джерелом тепла лишається газ. Тож не дивно, що про проблеми газопостачання говорять не тільки з екрана телевізора, а й у транспорті, в перукарнях, у гостях і вдома.
Яка ж реальна ситуація на Полтавщині?
– Можу запевнити, що в магістралях середнього тиску, які в зоні дії ВАТ “Полтавагаз”, тиск не зменшено, – зазначає керівник прес-служби ВАТ “Полтавагаз” Олександр Бородай. – Але досі оплата за газ споживачів була не меншою, а інколи – більшою за сто відсотків. І підприємство з цих коштів на вимогу ДК “Газ України” робило стопроцентну передоплату за газ, що буде виділено споживачам у наступному місяці. Тепер же рівень оплати споживачами знизився до 94 – 95 відсотків. Ось що викликає тривогу.
У ВАТ “Полтаваобленерго” зауважують, що Кременчуцька ТЕЦ стабільно подає тепло кременчужанам завдяки вчасно прийнятому рішенню зменшити споживання газу й частково перевести ТЕЦ на мазут.
Картину в цілому характеризує начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Тарас Ткаченко:
– Газопостачання області стабільне. Тиск у газових мережах середнього й низького тиску підтримується на рівні, який дає можливість функціонувати підприємствам комунальної теплоенергетики й забезпечувати газом населення. Зазвичай Полтавщина споживає щодоби близько 12 мільйонів кубічних метрів газу. З них близько
двох мільйонів припадає на промисловість, 2,1 – 2,2 мільйона йде на потреби підприємств комунальної теплоенергетики. Решта споживається населенням, бюджетними установами. У цій складній ситуації із забезпеченням газом у країні й, зокрема, на Полтавщині треба мобілізуватися, щоб зменшити споживання газу. Ви знаєте, що Україна в цілому споживає 270 мільйонів кубічних метрів газу на добу, 30 мільйонів треба зекономити.
– Тарасе Юрійовичу, якої економії й за рахунок чого досягла Полтавська область?
– Найбільшим споживачем газу Полтавської області є Кременчуцька ТЕЦ, яка споживає більше 2 мільйонів кубічних метрів газу за добу й забезпечує теплом близько 75 відсотків населення Кременчука. За технологією вона може працювати як на газі, так і на мазуті. Тому її переведено на комбінований режим роботи – п’ятдесят на п’ятдесят: тепер вона використовує один мільйон кубометрів газу й 750 – 800 тонн мазуту. Весь мазут поставляється з Кременчуцького нафтопереробного заводу по мазутопроводу. Є домовленість із НПЗ, що завод стовідсотково забезпечує потребу ТЕЦ і тільки залишки реалізують іншим споживачам.
Скоротила споживання газу промисловість Полтавської області. Відповідно до окремого доручення першого віце-прем’єр-міністра Олександра Турчинова в області затверджено графік переведення підприємств на резервні види палива. Підприємства, які в цьому графіку, – ХК “АвтоКрАЗ” і концерн “Крюківський вагонобудівний завод”, працюють у межах технологічної броні, тобто споживають газ не більше визначеної норми. Крім того, Полтавський олійно-екстракційний завод “Кернел Груп” частково переведено на опалення лушпинням соняшнику – за рахунок цього він вивільняє 20 тисяч кубометрів газу на добу. На 30 відсотків скорочено газопостачання Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Менше споживають газу й інші великі промислові підприємства, адже більшість працює в скороченому режимі – тобто через об’єктивну причину. Якщо порівняти січень 2009 року і січень 2006 року – температурні показники періодів схожі, то загальне споживання газу промисловістю зменшено вдвічі. Непокоїть те, що коли після свят промисловість запрацює, передусім промисловість Кременчука, то в тому регіоні ми відчуємо падіння тиску.
Нині Полтавська область щодоби споживає на 1,2 мільйона кубічних метрів природного газу менше. Але населення погіршення якості послуг газопостачання й теплопостачання не відчуло. Цього не можна було допустити зокрема й тому, що є моральний фактор: 35 відсотків газу власного видобутку Україні дає Полтавщина.
– Чи використовує Полтавщина власний газ?
– З 12 – 13 мільйонів кубічних метрів природного газу, який видобуває щодоби найбільше газопромислове підприємство “Полтавагазвидобування”, лише 1,2 мільйона йдуть на потреби області. Інший газ надходить у загальну мережу для потреб всієї України. Газотранспортна мережа області побудована таким чином, що газ місцевих родовищ, які розташовані в Новосанжарському, Гадяцькому, Лохвицькому, Машівському районах, ми не можемо подати, скажімо, на Кременчук. Газом власного видобутку забезпечується Полтава – з Копилівського родовища, а це приблизно 200 тисяч кубічних метрів. Внаслідок цього ми не відчуваємо ніяких проблем з газозабезпеченням, у першу чергу підприємств комунальної теплоенергетики, за що треба подякувати газопромисловому управлінню.
– Якщо вирішення проблеми з газопостачанням в Україні затягнеться, які заходи вживатимуться на Полтавщині?
– Хочу підкреслити, що на сьогодні всі категорії споживачів області забезпечені природним газом. Але якщо ситуація з постачанням “Газпромом” газу не буде вирішена кардинально, то, безумовно, будуть прийняті заходи задля обмеження газопостачання й у нашій області. Ви ж бачите, що в східних областях підприємства-гіганти стоять. Ми цього не допустили, всі з газом. Але якщо тиск у мережах падатиме, то в першу чергу підтримаємо підприємства комунальної теплоенергетики і населення й обмежимо газопостачання промислових підприємств.
– У НАК “Нафтогаз України” й в ДК “Газ України” жорстко ставлять питання про розрахунки за газ. Як розраховується Полтавщина?
– Для нашої області питання розрахунків за енергоносії теж актуальне. Полтавщина, як і раніше, тримає марку однієї з найкращих по розрахунках, але загальна заборгованість усіх споживачів досягла 70 мільйонів гривень. У порівнянні з іншими областями це небагато. Й треба, звичайно, брати до уваги, що в зимовий період завжди виникає касовий розрив: люди платять за тепло протягом року, а весь газ закуповується за чотири місяці. Через те щосезонно маємо провали в оплаті, найбільший припадає на лютий- березень. Та борг залишається боргом. Рівень розрахунків нині становить приблизно 89 відсотків: на 90 відсотків розраховується населення, на 88 відсотків – підприємства комунальної теплоенергетики. Проблему вивчатиме обласна комісія з питань розрахунків за енергоносії.
– Чи вивчається фахово питання, як можна зменшити споживання газу в області не тимчасово, а принципово, застосовуючи нові технології?
– Україна надзвичайно енергозалежна, ємність ВВП – найвища в світі. У структурі енергозалежності значно переважає природний газ. Тож завдання полягає не тільки в тому, щоб диверсифікувати джерела постачання природного газу, а й у тому, щоб змінити структуру енергетичного балансу: зменшити споживання природного газу й збільшити споживання електроенергії, бо потужності енергогенеруючих компаній України дозволяють повною мірою забезпечити електроенергією споживачів, більше того, й експортувати електроенергію. Відповідна енергетична стратегія України до 2030 року введена в дію Указом Президента України, рішенням РНБО прописана процедура. В області укладена рамкова угода між облдержадміністрацією і підприємством, яке встановлює електроопалення. Розглядаємо кілька проектів переведення як житлового фонду, так і бюджетних установ, на електроопалення – у Полтаві, Лубнах і Лубенському районі. Але є величезна проблема: розподільчі електричні мережі не витримають збільшеного навантаження. На превеликий жаль, в інвестиційних коштах, закладених у тарифи на електроенергію, не передбачено реконструкцію розподільчих мереж. Тому проблема переведення на електроопалення в державі повинна вирішуватися комплексно. Треба реконструювати мережі, будувати підстанції, ставити потужніші трансформатори, розбудовувати всю інфраструктуру. І тільки тоді можна говорити про масове переведення на електроопалення. А поки що, коли ми розглядаємо, чи можливо ввести електроопалення у Полтаві й Кременчуці, стикаємося з банальною проблемою – немає резерву потужностей. Однак відповідна робота в області проводиться.
На загальноукраїнському фоні становище Полтавщини виглядає кращим. Природні багатства, грамотні управлінські рішення, а тепер ще й потепління допомагають підтримувати життєдіяльність регіону в непростий час. В оптимістів є очевидні підстави назвати перший місяць 2009 року для Полтавської області благополучним. Якби й лютий порадував м’якою погодою – й не тільки в природі, а й у політиці та економіці…
Зоря Полтавщини, 1-3 стор., 21_01_09
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування функціонування газотранспортної системи України та забезпечення газом споживачів у 2008–2009 роках… Голова Національної комісії регулювання електроенергетики Валерій Кальченко спростовує повідомлення про плани підвищити ціну на газ для населення більш як на 70 відсотків, що з’явилися у деяких ЗМІ…
Днями під час всеукраїнської селекторної наради з головами облдержадміністрацій заступник глави Секретаріату Президента України Роман Безсмертний зазначив, що ситуація із забезпеченням газом українських споживачів залишається складною, головне завдання – не допустити, щоб мерзло населення. Отже, пріоритет у газозабезпеченні повинен надаватися теплоенергетичним підприємствам, а також іншим, які забезпечують життєдіяльність населення, – хлібозаводам тощо. Якщо у навчальних закладах температура нижча за норму, потрібно продовжувати канікули. Промислові підприємства треба обмежувати в постачанні газу.
Полтавська область теж несе на собі тягар газових проблем, але порівняно з іншими регіонами поки що тримає удар стійкіше: не закриваються дитячі садки й вимушено не продовжуються канікули школярів.
– У нас немає заборгованості за газ, бо ми завбачливо внесли передоплату, розрахувавшись таким чином за період до 1 лютого. Негазифіковані школи забезпечені вугіллям на весь опалювальний сезон, – говорить начальник головного управління освіти і науки облдержадміністрації Володимир Мирошниченко. – Тож ми 12 січня розпочали навчання у новому 2009 році. Що буде в лютому – побачимо. Якщо нас чекає шалений стрибок цін на газ і опалення, то будуть переглядатися бюджети.
У закладах охорони здоров’я на теренах області теж поки що на сполох не б’ють.
– Боргів за газ лікарні не мають. Намагаємося підтримувати температуру на рівні 20 – 22 градусів тепла, комфортну для пацієнтів, – запевняє начальник відділу технагляду за капітальним ремонтом головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Галина Дем’янець.
Отже, немає й проблем із тиском газу. Підтверджують це не тільки в Полтаві, а й у віддалених районах, наприклад, у Семенівському, газифікованому на 25 відсотків, у Чорнухинському, де рівень газифікації становить 70 відсотків.
– Хіба що тепер треба трохи змінити режим роботи котла, щоб нагріти будинок, – зазначає голова Семенівської районної ради Валерій Книш. – Але різниця не значна.
Однак ставлення до газифікації в людей все ж змінюється. Якщо ще відносно недавно мрією мешканців багатьох населених пунктів Полтавщини та й представників органів місцевої влади було підведення газу до села, до хати, до бюджетного закладу, то тепер опалення газом уже не розглядають як таке, якому немає альтернативи. Витрати є чи не найголовнішим чинником, що змушує задуматися – а чи варто?.. Обмежені можливості бюджетних програм стають на заваді газифікації за рахунок бюджетних коштів.
– Нам вдалося допомогти мешканцям сіл Василівка й Греблі, залучивши кошти обласного фонду “Власний дім”. Газифікацію ще чотирьох сіл намагаємося підтримати за допомогою кредитної програми. Але ж вартість газифікації нині нереальна! Щоб у село Тройняки підвести газ, кожен двір має вкласти 22 тисячі гривень! Хай половина суми – це вартість матеріалів і роботи, а інша половина набігає за узгодження з підписами, яких безліч, за те, що, бачте, зварювання потрібне не звичайне, а через муфти і т.д., – розповідає Валерій Книш.
Тож вирішили у Семенівському районі запроваджувати енергозберігаючі технології. За підтримку в цій справі дякують голові постійної комісії облради з питань бюджету, підприємництва та управління майном, голові ради з питань ефективного використання енергетичних ресурсів при обласній раді Володимиру Гришку й члену цієї ради Петру Крайсвітньому. Нині семенівці цікавляться СВЧ-панелями. А на практиці вже оцінили опалення брикетами із спресованої сировини (ось і цього року в школу с.Вільне, де пічне опалення, як благодійну допомогу привезли на цей опалювальний сезон дві тонни брикетів з подрібненої і спресованої соняшникової лузги). І надумали збудувати заводик із виробництва таких брикетів для задоволення потреб району. Тут вам і енергозбереження, і розвиток вітчизняного виробництва з усіма позитивними наслідками… Розраховували на фінансову підтримку Національної агенції з енергетичного розвитку, сподівалися на підтримку області. Але на рівні облдержадміністрації проект визнали… неперспективним, про що недавно повідомили листом, розповідає голова Семенівської районної ради.
У Чорнухах переваги альтернативних джерел опалення змогли обрахувати досить предметно. До речі, теж завдяки співпраці з радою з питань ефективного використання енергетичних ресурсів при Полтавській обласній раді. Чорнухинська селищна рада прийняла на свій баланс квартальну котельню й днями вирішила підвищити тариф на опалення одного квадратного метра для бюджетних установ із 14,48 грн до 36 грн. Якби музей Сковороди опалювався від котельні, то довелося б виділяти з бюджету тільки на цю потребу на місяць 7200 грн, та оскільки восени музей обладнали пілетним котлом чеського виробництва (пілети – спресовані гранули з відходів деревини), то на 7 місяців виділено 8 тисяч гривень, розповідає голова районної ради Микола Кривчун. За його словами, цією технологією зацікавилися в районі й побутові споживачі.
Та поки що це одиничні приклади, й для значної частини споживачів області, особливо в містах, джерелом тепла лишається газ. Тож не дивно, що про проблеми газопостачання говорять не тільки з екрана телевізора, а й у транспорті, в перукарнях, у гостях і вдома.
Яка ж реальна ситуація на Полтавщині?
– Можу запевнити, що в магістралях середнього тиску, які в зоні дії ВАТ “Полтавагаз”, тиск не зменшено, – зазначає керівник прес-служби ВАТ “Полтавагаз” Олександр Бородай. – Але досі оплата за газ споживачів була не меншою, а інколи – більшою за сто відсотків. І підприємство з цих коштів на вимогу ДК “Газ України” робило стопроцентну передоплату за газ, що буде виділено споживачам у наступному місяці. Тепер же рівень оплати споживачами знизився до 94 – 95 відсотків. Ось що викликає тривогу.
У ВАТ “Полтаваобленерго” зауважують, що Кременчуцька ТЕЦ стабільно подає тепло кременчужанам завдяки вчасно прийнятому рішенню зменшити споживання газу й частково перевести ТЕЦ на мазут.
Картину в цілому характеризує начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації Тарас Ткаченко:
– Газопостачання області стабільне. Тиск у газових мережах середнього й низького тиску підтримується на рівні, який дає можливість функціонувати підприємствам комунальної теплоенергетики й забезпечувати газом населення. Зазвичай Полтавщина споживає щодоби близько 12 мільйонів кубічних метрів газу. З них близько
двох мільйонів припадає на промисловість, 2,1 – 2,2 мільйона йде на потреби підприємств комунальної теплоенергетики. Решта споживається населенням, бюджетними установами. У цій складній ситуації із забезпеченням газом у країні й, зокрема, на Полтавщині треба мобілізуватися, щоб зменшити споживання газу. Ви знаєте, що Україна в цілому споживає 270 мільйонів кубічних метрів газу на добу, 30 мільйонів треба зекономити.
– Тарасе Юрійовичу, якої економії й за рахунок чого досягла Полтавська область?
– Найбільшим споживачем газу Полтавської області є Кременчуцька ТЕЦ, яка споживає більше 2 мільйонів кубічних метрів газу за добу й забезпечує теплом близько 75 відсотків населення Кременчука. За технологією вона може працювати як на газі, так і на мазуті. Тому її переведено на комбінований режим роботи – п’ятдесят на п’ятдесят: тепер вона використовує один мільйон кубометрів газу й 750 – 800 тонн мазуту. Весь мазут поставляється з Кременчуцького нафтопереробного заводу по мазутопроводу. Є домовленість із НПЗ, що завод стовідсотково забезпечує потребу ТЕЦ і тільки залишки реалізують іншим споживачам.
Скоротила споживання газу промисловість Полтавської області. Відповідно до окремого доручення першого віце-прем’єр-міністра Олександра Турчинова в області затверджено графік переведення підприємств на резервні види палива. Підприємства, які в цьому графіку, – ХК “АвтоКрАЗ” і концерн “Крюківський вагонобудівний завод”, працюють у межах технологічної броні, тобто споживають газ не більше визначеної норми. Крім того, Полтавський олійно-екстракційний завод “Кернел Груп” частково переведено на опалення лушпинням соняшнику – за рахунок цього він вивільняє 20 тисяч кубометрів газу на добу. На 30 відсотків скорочено газопостачання Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Менше споживають газу й інші великі промислові підприємства, адже більшість працює в скороченому режимі – тобто через об’єктивну причину. Якщо порівняти січень 2009 року і січень 2006 року – температурні показники періодів схожі, то загальне споживання газу промисловістю зменшено вдвічі. Непокоїть те, що коли після свят промисловість запрацює, передусім промисловість Кременчука, то в тому регіоні ми відчуємо падіння тиску.
Нині Полтавська область щодоби споживає на 1,2 мільйона кубічних метрів природного газу менше. Але населення погіршення якості послуг газопостачання й теплопостачання не відчуло. Цього не можна було допустити зокрема й тому, що є моральний фактор: 35 відсотків газу власного видобутку Україні дає Полтавщина.
– Чи використовує Полтавщина власний газ?
– З 12 – 13 мільйонів кубічних метрів природного газу, який видобуває щодоби найбільше газопромислове підприємство “Полтавагазвидобування”, лише 1,2 мільйона йдуть на потреби області. Інший газ надходить у загальну мережу для потреб всієї України. Газотранспортна мережа області побудована таким чином, що газ місцевих родовищ, які розташовані в Новосанжарському, Гадяцькому, Лохвицькому, Машівському районах, ми не можемо подати, скажімо, на Кременчук. Газом власного видобутку забезпечується Полтава – з Копилівського родовища, а це приблизно 200 тисяч кубічних метрів. Внаслідок цього ми не відчуваємо ніяких проблем з газозабезпеченням, у першу чергу підприємств комунальної теплоенергетики, за що треба подякувати газопромисловому управлінню.
– Якщо вирішення проблеми з газопостачанням в Україні затягнеться, які заходи вживатимуться на Полтавщині?
– Хочу підкреслити, що на сьогодні всі категорії споживачів області забезпечені природним газом. Але якщо ситуація з постачанням “Газпромом” газу не буде вирішена кардинально, то, безумовно, будуть прийняті заходи задля обмеження газопостачання й у нашій області. Ви ж бачите, що в східних областях підприємства-гіганти стоять. Ми цього не допустили, всі з газом. Але якщо тиск у мережах падатиме, то в першу чергу підтримаємо підприємства комунальної теплоенергетики і населення й обмежимо газопостачання промислових підприємств.
– У НАК “Нафтогаз України” й в ДК “Газ України” жорстко ставлять питання про розрахунки за газ. Як розраховується Полтавщина?
– Для нашої області питання розрахунків за енергоносії теж актуальне. Полтавщина, як і раніше, тримає марку однієї з найкращих по розрахунках, але загальна заборгованість усіх споживачів досягла 70 мільйонів гривень. У порівнянні з іншими областями це небагато. Й треба, звичайно, брати до уваги, що в зимовий період завжди виникає касовий розрив: люди платять за тепло протягом року, а весь газ закуповується за чотири місяці. Через те щосезонно маємо провали в оплаті, найбільший припадає на лютий- березень. Та борг залишається боргом. Рівень розрахунків нині становить приблизно 89 відсотків: на 90 відсотків розраховується населення, на 88 відсотків – підприємства комунальної теплоенергетики. Проблему вивчатиме обласна комісія з питань розрахунків за енергоносії.
– Чи вивчається фахово питання, як можна зменшити споживання газу в області не тимчасово, а принципово, застосовуючи нові технології?
– Україна надзвичайно енергозалежна, ємність ВВП – найвища в світі. У структурі енергозалежності значно переважає природний газ. Тож завдання полягає не тільки в тому, щоб диверсифікувати джерела постачання природного газу, а й у тому, щоб змінити структуру енергетичного балансу: зменшити споживання природного газу й збільшити споживання електроенергії, бо потужності енергогенеруючих компаній України дозволяють повною мірою забезпечити електроенергією споживачів, більше того, й експортувати електроенергію. Відповідна енергетична стратегія України до 2030 року введена в дію Указом Президента України, рішенням РНБО прописана процедура. В області укладена рамкова угода між облдержадміністрацією і підприємством, яке встановлює електроопалення. Розглядаємо кілька проектів переведення як житлового фонду, так і бюджетних установ, на електроопалення – у Полтаві, Лубнах і Лубенському районі. Але є величезна проблема: розподільчі електричні мережі не витримають збільшеного навантаження. На превеликий жаль, в інвестиційних коштах, закладених у тарифи на електроенергію, не передбачено реконструкцію розподільчих мереж. Тому проблема переведення на електроопалення в державі повинна вирішуватися комплексно. Треба реконструювати мережі, будувати підстанції, ставити потужніші трансформатори, розбудовувати всю інфраструктуру. І тільки тоді можна говорити про масове переведення на електроопалення. А поки що, коли ми розглядаємо, чи можливо ввести електроопалення у Полтаві й Кременчуці, стикаємося з банальною проблемою – немає резерву потужностей. Однак відповідна робота в області проводиться.
На загальноукраїнському фоні становище Полтавщини виглядає кращим. Природні багатства, грамотні управлінські рішення, а тепер ще й потепління допомагають підтримувати життєдіяльність регіону в непростий час. В оптимістів є очевидні підстави назвати перший місяць 2009 року для Полтавської області благополучним. Якби й лютий порадував м’якою погодою – й не тільки в природі, а й у політиці та економіці…
Зоря Полтавщини, 1-3 стор., 21_01_09
Рубрика: 
