Прокурор Диканського району Андрій Колотій опротестував це рішення. Проте на наступній сесії депутати не підтримали протест прокурора, і він був змушений звернутися до суду. 18 грудня цього року в Диканському районному суді відбулося слухання адміністративної справи за позовом прокурора Диканського району до Диканської районної ради.
“Інвестор не прийде, якщо не матиме гарантій”
Ініціатором розробки Тимчасового порядку продажу зазначеної земельної ділянки, яке стало своєрідним яблуком розбрату, виступила Диканська райдержадміністрація.
– Згідно зі “Стратегічним планом розвитку Диканського району до 2010 року” розвиток туризму є одним із пріоритетних напрямків розбудови районної економіки. Проте на сьогоднішній день у Диканьці немає жодного нормального готелю, – розповідає голова Диканської РДА Любов Лелюк. – Єдине, що зараз ми можемо запропонувати туристам, які до нас приїздять, – проживання в кількох приватних будинках. Цього явно недостатньо. Тому існує нагальна потреба зведення сучасного готельно-ресторанного комплексу. Для будівництва саме такого комплексу ми й планували продати земельну ділянку біля Диканьки. Спеціально для цього був розроблений інвестиційний проект вартістю близько 20 мільйонів гривень. Але зрозуміло, що жоден інвестор не вкладатиме гроші в проект, якщо не матиме гарантій, що завтра в нього не відберуть земельну ділянку. А від цього можна застрахуватися лише шляхом купівлі землі.
Любов Лелюк повідомила, що у Диканському районі визначено більше тридцяти так званих інвестиційних ділянок, які знаходяться на території сільських рад району й Диканської селищної ради. За кожною з них – конкретна інвестиційна програма. Ділянка, про яку йдеться, за словами голови Диканської РДА, – найперспективніша: вона розташована біля автомагістралі, навпроти відомої Тріумфальної арки, на в'їзді в селище. Не випадково саме тут вирішили почати реалізацію програми залучення інвестицій у район. Був підготовлений проект землеустрою по цій земельній ділянці, погоджене відведення землі. Весь підготовчий процес тривав близько двох років і вже наближався до завершення. Але через те, що на вищому державному рівні не було прийняте положення про проведення земельних аукціонів (а продавати землю в нашій країні можна лише таким чином), справа зайшла в глухий кут.
У “Програмі соціально-економічного розвитку району на 2008 рік”, яку депутати районної ради затвердили 18 грудня 2007 року, зазначено: “Для продажу шляхом проведення земельних торгів підготовлено одну земельну ділянку площею 2,6 га під розміщення готельного комплексу”. Райдержадміністрація, готуючи ділянку до торгів, за словами її голови Любові Лелюк, заборгувала державі близько 134 тисяч на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки. Відшкодувати ці гроші планували за рахунок покупця.
Любов Лелюк зазначила, що в разі продажу згаданої земельної ділянки бюджет Диканської селищної ради отримав би близько 2,3 млн гривень (із розрахунку 102 грн за 1м2 площі), тобто 90 відсотків від вирученої суми. На її думку, ніяким іншим шляхом не можна отримати таку значну суму на ремонт селищних доріг, комунікацій, освітлення вулиць тощо.
Чому районний прокурор і
депутати не дійшли згоди
Прокурор Диканського району Андрій Колотій вважає, що продаж земель – не єдиний шлях поповнення місцевих бюджетів, тим більше, що земля – не відновлюваний товар, тож прибуток від її продажу хоч і буде суттєвим, проте одноразовим. Натомість довгострокова оренда, на його думку, вигідна, в першу чергу – для інвестора: згідно із земельним законодавством, під час продажу орендованої ним земельної ділянки він матиме переважне право на її придбання. А поки орендуватиме, сплачуватиме гроші за оренду, стабільно поповнюючи місцевий бюджет “живими” грошима.
Андрій Колотій, пояснюючи причини опротестування ним рішення 23 сесії п'ятого скликання Диканської райради про Тимчасовий порядок продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,6 га, зазначив, що відповідно до вимог Земельного кодексу України порядок продажу землі визначається законом. Органом державної влади, уповноваженим на прийняття законів, є виключно Верховна Рада України. Іншими словами, до повноважень Диканської районної ради не належить прийняття рішень щодо встановлення порядку продажу земельних ділянок на території Диканського району:
– Але райдержадміністрація вирішила обійти цю законодавчу норму. На попередніх сесіях районної ради вже розглядалася пропозиція затвердити Тимчасовий порядок продажу земельних ділянок на території району без зазначення, яких саме. Проте депутати її не підтримали. Після цього на сесію райради було винесене питання про затвердження Тимчасового порядку продажу визначеної земельної ділянки – тієї, що знаходиться навпроти Тріумфальної арки при в'їзді в Диканьку. Його обговорення тривало довго, але зрештою позитивне рішення ухвалили… Я вважав і вважаю, що прийняте на 23 сесії п'ятого скликання Диканської районної ради рішення не відповідає вимогам чинного українського законодавства. Через те і подав позов до суду, щоб домогтися скасування цього рішення.
Позицію прокурора району підтримала і частина депутатів районної ради. Серед них – депутат райради від Партії регіонів В'ячеслав Марченко:
– Наша райдержадміністрація хоче продати земельну ділянку, що знаходиться поблизу траси Полтава–Гадяч, але робити це можна лише згідно з чинним законодавством. Загалом продаж землі не забороняється, але ж іще не розроблена відповідна процедура проведення торгів. Наша Диканська райдержадміністрація, користуючись тим, що українське земельне законодавство недосконале, вирішила сама розробити і домогтися затвердження Тимчасового порядку продажу конкретної земельної ділянки. Цього разу для прийняття рішення про затвердження Тимчасового порядку продажу земельної ділянки не вистачило голосів кількох депутатів, яких не було у сесійній залі під час обговорення цього питання. Тоді їх доставили на сесію ледве не силоміць, і документ був прийнятий. Я і мої колеги виступили проти цього, бо якщо таким чином вдасться продати одну земельну ділянку, продаватимуть й інші, щоразу отримуючи потрібні рішення сесій райради.
Голова Диканської райдержадміністрації не хоче, щоб землю здавали в оренду, бо, мовляв, гроші йтимуть у Київ. Але ж вони повертатимуться нам у вигляді субвенцій, які нараховують у залежності від обсягів відрахувань до держбюджету. Так, якщо продаватимемо землю, гроші лишатимуться на місці. Але такі “вливання” в бюджет селищної ради будуть одноразовими, натомість не впливатимуть на бюджет району в цілому.
З протестом прокурора голова Диканської РДА Любов Лелюк загалом погодилася:
– Але мораторій на продаж землі перекрив нам – і не тільки нам! – кисень. Ми витрачали час, гроші на оформлення документації, сподіваючись на залучення інвестицій у район, заборгували державі гроші й лишилися ні з чим. Ми мали щось робити… Саме тому був розроблений Тимчасовий порядок продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,6 га – тієї самої, яку готували до аукціону протягом двох років. Я підписала цей регуляторний акт, і питання про його затвердження було винесене на розгляд чергової сесії районної ради. Як голова райдержадміністрації, я усвідомлювала, що чиню неправильно з точки зору дотримання закону, але сидіти склавши руки і чекати невідомо чого не могла. Тим більше, що в містах, зокрема Полтаві, земельні торги відбуваються вже давно, і ніхто не звинувачує їхніх організаторів у незаконності, бо їх проведення і кінцевий результат – продаж землі – є потребою часу.
У районі ширяться чутки, що Диканська РДА лобіює інтереси конкретного покупця, готового заплатити певну кругленьку суму за цю земельну ділянку. Але Любов Лелюк категорично відкидає подібні звинувачення:
– Поміркуйте
самі: ніякий інвестор не
буде чекати стільки часу, тим більше, що продаж земельної ділянки в будь-якому разі проводитиметься шляхом публічного аукціону, в якому зможе брати участь будь-хто. До того ж, якби ми мали когось конкретного на увазі, не збільшували б ціну продажу землі вдвічі, а ми це зробили, щоб її вигідніше продати…
В усьому винна правова колізія?
За інформацією Головного управління Держкомзему в Полтавській області, ситуація, що склалася навколо земельної ділянки площею 2,6 га, розташованої на в'їзді в Диканьку, є типовою не тільки для нашої області, а й для країни в цілому. Вона породжена, з одного боку, економічною доцільністю і необхідністю продажу вільних від забудови земельних ділянок для впровадження інвестиційних проектів, з іншого – правовою колізією. Відповідно до Земельного кодексу України, що набув чинності у 2002 році, порядок проведення земельних торгів (аукціонів) визначається законом. Норми порядку проведення торгів були передбачені в проектах Закону України “Про ринок земель”, але внаслідок політичних баталій, які не вщухають в українському парламенті, цей закон і досі не прийнятий. Кабінет Міністрів України спробував врегулювати цю проблему шляхом прийняття відповідної постанови стосовно порядку проведення земельних торгів (аукціонів). Але такі спроби не дали результату з огляду на подання Президента України Віктора Ющенка та прийняття відповідного Рішення Конституційного Суду України про визнання деяких положень постанови неконституційними…
Від редакції. Як повідомив прокурор Диканського району Андрій Колотій, 18 грудня цього року Диканський районний суд виніс рішення про визнання рішення 23 сесії п'ятого скликання Диканської райради від 27 серпня 2008 року “Про Тимчасовий порядок продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,6 га, що розташована за межами населених пунктів (за околицею селища Диканька, по праву сторону автотраси Полтава – Гадяч, 27-й кілометр) на території Диканського району, на земельному аукціоні під будівництво готельного комплексу” незаконним.
Дотримання законності є основою будь-якої правової держави. Тож якщо ми прагнемо збудувати саме таку країну, маємо або дотримуватися законів, або змінювати їх у відповідності до вимог сьогодення, але лише законним шляхом.
“Зоря Полтавщини”, 1 стор.,24_12_08
“Інвестор не прийде, якщо не матиме гарантій”
Ініціатором розробки Тимчасового порядку продажу зазначеної земельної ділянки, яке стало своєрідним яблуком розбрату, виступила Диканська райдержадміністрація.
– Згідно зі “Стратегічним планом розвитку Диканського району до 2010 року” розвиток туризму є одним із пріоритетних напрямків розбудови районної економіки. Проте на сьогоднішній день у Диканьці немає жодного нормального готелю, – розповідає голова Диканської РДА Любов Лелюк. – Єдине, що зараз ми можемо запропонувати туристам, які до нас приїздять, – проживання в кількох приватних будинках. Цього явно недостатньо. Тому існує нагальна потреба зведення сучасного готельно-ресторанного комплексу. Для будівництва саме такого комплексу ми й планували продати земельну ділянку біля Диканьки. Спеціально для цього був розроблений інвестиційний проект вартістю близько 20 мільйонів гривень. Але зрозуміло, що жоден інвестор не вкладатиме гроші в проект, якщо не матиме гарантій, що завтра в нього не відберуть земельну ділянку. А від цього можна застрахуватися лише шляхом купівлі землі.
Любов Лелюк повідомила, що у Диканському районі визначено більше тридцяти так званих інвестиційних ділянок, які знаходяться на території сільських рад району й Диканської селищної ради. За кожною з них – конкретна інвестиційна програма. Ділянка, про яку йдеться, за словами голови Диканської РДА, – найперспективніша: вона розташована біля автомагістралі, навпроти відомої Тріумфальної арки, на в'їзді в селище. Не випадково саме тут вирішили почати реалізацію програми залучення інвестицій у район. Був підготовлений проект землеустрою по цій земельній ділянці, погоджене відведення землі. Весь підготовчий процес тривав близько двох років і вже наближався до завершення. Але через те, що на вищому державному рівні не було прийняте положення про проведення земельних аукціонів (а продавати землю в нашій країні можна лише таким чином), справа зайшла в глухий кут.
У “Програмі соціально-економічного розвитку району на 2008 рік”, яку депутати районної ради затвердили 18 грудня 2007 року, зазначено: “Для продажу шляхом проведення земельних торгів підготовлено одну земельну ділянку площею 2,6 га під розміщення готельного комплексу”. Райдержадміністрація, готуючи ділянку до торгів, за словами її голови Любові Лелюк, заборгувала державі близько 134 тисяч на відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки. Відшкодувати ці гроші планували за рахунок покупця.
Любов Лелюк зазначила, що в разі продажу згаданої земельної ділянки бюджет Диканської селищної ради отримав би близько 2,3 млн гривень (із розрахунку 102 грн за 1м2 площі), тобто 90 відсотків від вирученої суми. На її думку, ніяким іншим шляхом не можна отримати таку значну суму на ремонт селищних доріг, комунікацій, освітлення вулиць тощо.
Чому районний прокурор і
депутати не дійшли згоди
Прокурор Диканського району Андрій Колотій вважає, що продаж земель – не єдиний шлях поповнення місцевих бюджетів, тим більше, що земля – не відновлюваний товар, тож прибуток від її продажу хоч і буде суттєвим, проте одноразовим. Натомість довгострокова оренда, на його думку, вигідна, в першу чергу – для інвестора: згідно із земельним законодавством, під час продажу орендованої ним земельної ділянки він матиме переважне право на її придбання. А поки орендуватиме, сплачуватиме гроші за оренду, стабільно поповнюючи місцевий бюджет “живими” грошима.
Андрій Колотій, пояснюючи причини опротестування ним рішення 23 сесії п'ятого скликання Диканської райради про Тимчасовий порядок продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,6 га, зазначив, що відповідно до вимог Земельного кодексу України порядок продажу землі визначається законом. Органом державної влади, уповноваженим на прийняття законів, є виключно Верховна Рада України. Іншими словами, до повноважень Диканської районної ради не належить прийняття рішень щодо встановлення порядку продажу земельних ділянок на території Диканського району:
– Але райдержадміністрація вирішила обійти цю законодавчу норму. На попередніх сесіях районної ради вже розглядалася пропозиція затвердити Тимчасовий порядок продажу земельних ділянок на території району без зазначення, яких саме. Проте депутати її не підтримали. Після цього на сесію райради було винесене питання про затвердження Тимчасового порядку продажу визначеної земельної ділянки – тієї, що знаходиться навпроти Тріумфальної арки при в'їзді в Диканьку. Його обговорення тривало довго, але зрештою позитивне рішення ухвалили… Я вважав і вважаю, що прийняте на 23 сесії п'ятого скликання Диканської районної ради рішення не відповідає вимогам чинного українського законодавства. Через те і подав позов до суду, щоб домогтися скасування цього рішення.
Позицію прокурора району підтримала і частина депутатів районної ради. Серед них – депутат райради від Партії регіонів В'ячеслав Марченко:
– Наша райдержадміністрація хоче продати земельну ділянку, що знаходиться поблизу траси Полтава–Гадяч, але робити це можна лише згідно з чинним законодавством. Загалом продаж землі не забороняється, але ж іще не розроблена відповідна процедура проведення торгів. Наша Диканська райдержадміністрація, користуючись тим, що українське земельне законодавство недосконале, вирішила сама розробити і домогтися затвердження Тимчасового порядку продажу конкретної земельної ділянки. Цього разу для прийняття рішення про затвердження Тимчасового порядку продажу земельної ділянки не вистачило голосів кількох депутатів, яких не було у сесійній залі під час обговорення цього питання. Тоді їх доставили на сесію ледве не силоміць, і документ був прийнятий. Я і мої колеги виступили проти цього, бо якщо таким чином вдасться продати одну земельну ділянку, продаватимуть й інші, щоразу отримуючи потрібні рішення сесій райради.
Голова Диканської райдержадміністрації не хоче, щоб землю здавали в оренду, бо, мовляв, гроші йтимуть у Київ. Але ж вони повертатимуться нам у вигляді субвенцій, які нараховують у залежності від обсягів відрахувань до держбюджету. Так, якщо продаватимемо землю, гроші лишатимуться на місці. Але такі “вливання” в бюджет селищної ради будуть одноразовими, натомість не впливатимуть на бюджет району в цілому.
З протестом прокурора голова Диканської РДА Любов Лелюк загалом погодилася:
– Але мораторій на продаж землі перекрив нам – і не тільки нам! – кисень. Ми витрачали час, гроші на оформлення документації, сподіваючись на залучення інвестицій у район, заборгували державі гроші й лишилися ні з чим. Ми мали щось робити… Саме тому був розроблений Тимчасовий порядок продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,6 га – тієї самої, яку готували до аукціону протягом двох років. Я підписала цей регуляторний акт, і питання про його затвердження було винесене на розгляд чергової сесії районної ради. Як голова райдержадміністрації, я усвідомлювала, що чиню неправильно з точки зору дотримання закону, але сидіти склавши руки і чекати невідомо чого не могла. Тим більше, що в містах, зокрема Полтаві, земельні торги відбуваються вже давно, і ніхто не звинувачує їхніх організаторів у незаконності, бо їх проведення і кінцевий результат – продаж землі – є потребою часу.
У районі ширяться чутки, що Диканська РДА лобіює інтереси конкретного покупця, готового заплатити певну кругленьку суму за цю земельну ділянку. Але Любов Лелюк категорично відкидає подібні звинувачення:
– Поміркуйте
самі: ніякий інвестор не
буде чекати стільки часу, тим більше, що продаж земельної ділянки в будь-якому разі проводитиметься шляхом публічного аукціону, в якому зможе брати участь будь-хто. До того ж, якби ми мали когось конкретного на увазі, не збільшували б ціну продажу землі вдвічі, а ми це зробили, щоб її вигідніше продати…
В усьому винна правова колізія?
За інформацією Головного управління Держкомзему в Полтавській області, ситуація, що склалася навколо земельної ділянки площею 2,6 га, розташованої на в'їзді в Диканьку, є типовою не тільки для нашої області, а й для країни в цілому. Вона породжена, з одного боку, економічною доцільністю і необхідністю продажу вільних від забудови земельних ділянок для впровадження інвестиційних проектів, з іншого – правовою колізією. Відповідно до Земельного кодексу України, що набув чинності у 2002 році, порядок проведення земельних торгів (аукціонів) визначається законом. Норми порядку проведення торгів були передбачені в проектах Закону України “Про ринок земель”, але внаслідок політичних баталій, які не вщухають в українському парламенті, цей закон і досі не прийнятий. Кабінет Міністрів України спробував врегулювати цю проблему шляхом прийняття відповідної постанови стосовно порядку проведення земельних торгів (аукціонів). Але такі спроби не дали результату з огляду на подання Президента України Віктора Ющенка та прийняття відповідного Рішення Конституційного Суду України про визнання деяких положень постанови неконституційними…
Від редакції. Як повідомив прокурор Диканського району Андрій Колотій, 18 грудня цього року Диканський районний суд виніс рішення про визнання рішення 23 сесії п'ятого скликання Диканської райради від 27 серпня 2008 року “Про Тимчасовий порядок продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,6 га, що розташована за межами населених пунктів (за околицею селища Диканька, по праву сторону автотраси Полтава – Гадяч, 27-й кілометр) на території Диканського району, на земельному аукціоні під будівництво готельного комплексу” незаконним.
Дотримання законності є основою будь-якої правової держави. Тож якщо ми прагнемо збудувати саме таку країну, маємо або дотримуватися законів, або змінювати їх у відповідності до вимог сьогодення, але лише законним шляхом.
“Зоря Полтавщини”, 1 стор.,24_12_08
Рубрика: 
