Острів має площу близько 120 га і належить до території регіонального ландшафтного парку “Нижньоворсклянський”.
З села Світлогірське Кобеляцького району до острова Крамарове моторним човном можна дістатися хвилин за двадцять. На перший погляд, острів безлюдний, здалеку видно густий ліс. Навіть пристані до берега не помітно – її маскували.
Разом із міліціонерами та рибінспекторами дісталися до берега. Те, що побачили, – вразило. На березі – величезна купа риби, далі – сітки, запасний мотор до човна, а за кілька метрів – помешкання, біля входу ростуть два кущі конопель. Усередині імпровізованого житла – нехитрі домашні пожитки, продукти. “Буржуйка” була ще теплою, тобто донедавна тут були люди…
– Ми з напарником пливли на човні з південного боку острова Крамарове, оглядаючи водну територію, яку прийняли під нагляд, – розповідає рибінспектор Віктор Черевко. – Раптом помітили човен, що відпливав від берега. Одразу зрозуміли, що то браконьєри, бо ті, щойно нас побачили, миттю зникли з поля зору. А на острові виявили усю їхню “інфраструктуру”. Чесно кажучи, за три роки роботи вперше виявили такий браконьєрський табір.
– Бачив багато різних губителів природи, але такого нахабного браконьєрства я не пригадую, – каже дільничний інспектор Віктор Тимцуннік. – У них, певно, гарне “прикриття”, якщо вони так вільно отаборились на острові.
– Швидше за все, браконьєри не місцеві, – вважає рибінспектор Анатолій Тумановський. – За кілька метрів по воді – Дніпропетровська область. Тому ймовірно, що хтось із мешканців сусідньої області й “промишляв” на території цього острова.
– Все вказує на те, що браконьєри живуть тут принаймні півроку, а то й більше, – переконаний начальник рибінспекції Ігор Грушевський. – Адже неподалік житла – літній душ, тобто тут жили влітку, на дереві висять санчата, що доводить перебування браконьєрів на острові й взимку.
Правоохоронці попередньо оцінили збитки більш ніж на сім тисяч гривень.
Рибінспектори разом із працівниками міліції планують чекати браконьєрів на острові. Не виключають і супротиву під час затримання.
– Можуть і стріляти, – каже Анатолій Тумановський. – Треба до всього бути готовими. За роки моєї роботи мене обстрілювали дванадцять разів.
Якщо браконьєри все-таки з’являться тут, найважче буде довести їхні злочинні дії. А якщо й доведуть, то за браконьєрство порушники закону отримають, на жаль, лише умовне покарання.
А водночас, говорять фахівці, можливо, через кілька десятків років риба справді стане делікатесом, якщо браконьєри так вільно себе почувають сьогодні.
“Зоря Полтавщини”, 3 стор., 17_12_08
З села Світлогірське Кобеляцького району до острова Крамарове моторним човном можна дістатися хвилин за двадцять. На перший погляд, острів безлюдний, здалеку видно густий ліс. Навіть пристані до берега не помітно – її маскували.
Разом із міліціонерами та рибінспекторами дісталися до берега. Те, що побачили, – вразило. На березі – величезна купа риби, далі – сітки, запасний мотор до човна, а за кілька метрів – помешкання, біля входу ростуть два кущі конопель. Усередині імпровізованого житла – нехитрі домашні пожитки, продукти. “Буржуйка” була ще теплою, тобто донедавна тут були люди…
– Ми з напарником пливли на човні з південного боку острова Крамарове, оглядаючи водну територію, яку прийняли під нагляд, – розповідає рибінспектор Віктор Черевко. – Раптом помітили човен, що відпливав від берега. Одразу зрозуміли, що то браконьєри, бо ті, щойно нас побачили, миттю зникли з поля зору. А на острові виявили усю їхню “інфраструктуру”. Чесно кажучи, за три роки роботи вперше виявили такий браконьєрський табір.
– Бачив багато різних губителів природи, але такого нахабного браконьєрства я не пригадую, – каже дільничний інспектор Віктор Тимцуннік. – У них, певно, гарне “прикриття”, якщо вони так вільно отаборились на острові.
– Швидше за все, браконьєри не місцеві, – вважає рибінспектор Анатолій Тумановський. – За кілька метрів по воді – Дніпропетровська область. Тому ймовірно, що хтось із мешканців сусідньої області й “промишляв” на території цього острова.
– Все вказує на те, що браконьєри живуть тут принаймні півроку, а то й більше, – переконаний начальник рибінспекції Ігор Грушевський. – Адже неподалік житла – літній душ, тобто тут жили влітку, на дереві висять санчата, що доводить перебування браконьєрів на острові й взимку.
Правоохоронці попередньо оцінили збитки більш ніж на сім тисяч гривень.
Рибінспектори разом із працівниками міліції планують чекати браконьєрів на острові. Не виключають і супротиву під час затримання.
– Можуть і стріляти, – каже Анатолій Тумановський. – Треба до всього бути готовими. За роки моєї роботи мене обстрілювали дванадцять разів.
Якщо браконьєри все-таки з’являться тут, найважче буде довести їхні злочинні дії. А якщо й доведуть, то за браконьєрство порушники закону отримають, на жаль, лише умовне покарання.
А водночас, говорять фахівці, можливо, через кілька десятків років риба справді стане делікатесом, якщо браконьєри так вільно себе почувають сьогодні.
“Зоря Полтавщини”, 3 стор., 17_12_08
Рубрика: 
