А ще від його стабільної роботи залежить благополуччя понад сотні працівників акціонерного товариства й півтори сотні пенсіонерів. Тож, усвідомлюючи відповідальність за долю трудового колективу, керівництво спецкар’єру намагається фінансово підтримувати своїх працівників навіть у період довготривалої (майже три місяці) відпустки, яка зумовлена сезонним припиненням навігації на річках України.
– Навіть під час тимчасової зупинки виробничого процесу до служби зайнятості підуть лише ті, хто працює за тимчасовими угодами, а двом третинам постійних працівників ми виплатимо у січні відпускні, у лютому – 13-ту зарплату, а в березні вже й працювати почнемо, – каже голова правління ВАТ Сергій Городецький.
До речі, середня заробітна плата на Придніпровському спецкар’єрі становить приблизно 2,5 тисячі гривень, до того ж працівники підприємства мають повний соціальний пакет, а це означає, що й вони, і їхні діти мають можливість оздоровитися в санаторіях чи будинках відпочинку, до послуг школярів – кращі літні оздоровчі табори. Транспортом підприємства працюючих підвозять на роботу й з роботи…
Цьогорічний видобуток граніту в кар’єрі склав близько 300 тисяч тонн гранвідсіву та щебеню, який тут же подрібнюють на 4 фракції. На жаль, світова фінансово-економічна криза, яка негативно вплинула на виробництво підприємств-партнерів, призвела до того, що майже 70 тисяч кубометрів продукції залишилося на складах кар’єру, хоча, скажімо, минулого року Придніпровський спецкар’єр недовиконав заявок на 100 тисяч тонн.
Головний споживач продукції спецкар’єру, яка використовується для промислового будівництва та будівництва автодоріг, – Київ і столична область. Сергій Городецький розповідає: “Якщо торік ми відправили 214 суховантажів типу “Ріка-море”, то в нинішньому – лише 119. Однак особливої проблеми з цього не робимо, навпаки, плануємо нарощувати обсяги виробництва, адже попереду – “Євро-2012”, а це означає будівництво автодороги Решетилівка – Дніпропетровськ, окружної дороги та мостів у Києві, а отже, наша продукція буде затребувана”.
Підприємство, яке Сергій Городецький очолює майже 8 років, з липня 2005-го фактично реанімувало виробництво й отримало своє друге народження. Але так було не завжди. Пам’ятає голова правління ВАТ й інші часи, бо більш як за 20 років роботи в спецкар’єрі, куди він прийшов у 1981 році після закінчення Криворізького гірничорудного інституту, траплялося всяке: “Було навіть таке у 1980-х роках, що людям, яких звільняли з роботи в колгоспі за надмірне вживання оковитої, погрожували – підеш працювати в кар’єр. Та особливо складною була ситуація на початку 1990-х, коли на багатьох підприємствах вирізали металобрухт, демонтували виробничі лінії. Тоді за це й нам пропонували хороші гроші, але ми розуміли, що одним днем не проживеш, тож нам усе-таки вдалося зберегти виробництво й утримати робочий колектив. Однак промислова база кар’єру потребувала модернізації, а технічні документи, внаслідок неодноразової зміни підрядників, було втрачено. І тоді на допомогу прийшла районна влада. Голова райдержадміністрації Олег Решетило підключив проектні організації, і вже по виконаних роботах було розроблено проект на промбазу, а потім власними силами ми виконали реконструкцію підприємства і запустили виробництво”.
Нині робота на Придніпровському спецкар’єрі вважається престижною. А дружний, високопрофесійний, відповідальний і злагоджений колектив – то справжня гордість керівника підприємства. До речі, середній вік працюючих становить 40 років, хоча й від послуг досвідчених виробничників, якими є Іван Павлович Саєнко, Петро Петрович Зленко та інші, відмовлятися тут не збираються. У пошані в акціонерному товаристві й спорт, є свої футбольна й волейбольна команди. Є навіть заводський гудок, який кличе до роботи три зміни гірничих фахівців…
“Зоря Полтавщини”, 10_12_08, 1 стор.