Депутати проголосували спочатку за вилучення трьох питань (про дві обласні програми – підтримки й розвитку обласного комунального підприємства “Кіновідеопрокат” і розвитку інформаційної сфери, книговидання й книгорозповсюдження – як недопрацьовані та про затвердження переліку об’єктів, що фінансуються у 2008 році за рахунок субвенцій з держбюджету обласному бюджету на проведення комплексу робіт із створення пам’ятників Івану Мазепі та Карлу ХІІ, ремонту та реставрації історико-культурного заповідника “Поле Полтавської битви” через дублювання його розгляду як складової іншого питання порядку денного), а потім – за внесення 22 додаткових питань. Загалом було вирішено розглянути 46 питань.
Вів пленарне засідання голова обласної ради Олександр Удовіченко (ПР), участь у роботі сесії брали голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, народний депутат України Микола Кульчинський (НУНС), інші запрошені.
Заходи щодо мінімізації негативного впливу загальнодержавної економічної кризи на соціально-економічний розвиток Полтавської області стали темою доповіді Валерія Асадчева. Голова облдержадміністрації проаналізував загальний кризовий стан економіки держави, зазначивши, що обвал ринку нерухомості в США призвів до зменшення обсягів споживання української металургійної продукції, інші кризові чинники породжені самою Україною через її неготовність реагувати на такі явища. Від’ємний платіжний баланс вітчизняної економіки (імпорт перевищив експорт), нерозвинутий внутрішній ринок, дефіцит за цих умов валюти, коливання курсу долара стали підгрунтям для кризових явищ у країні. Погіршила ситуацію надмірна соціальна спрямованість держбюджету, хоча економіка не забезпечила відповідних доходів. Дефіцит бюджету становить 17 млрд грн. Покрити його не вдалося.
За словами доповідача, першою в країні кризу відчула Полтавщина. Вже більше року Кременчуцький нафтопереробний завод, який забезпечував 40 відсотків загального валового продукту області, завантажений на третину від своїх потужностей. Причину цього Валерій Асадчев вбачає у тому, що Росія – постачальник нафти на завод, яка є співвласником підприємства, втратила інтерес до Кременчуцького НПЗ після того, як Україна провела судову акцію, відстояла право власності на 18 відсотків спірних акцій і у підсумку стала основним власником підприємства. Але тепер завод виявився непотрібним і Україні. “То чи це світова криза? Думаю, що внутрішня”, – підкреслив керівник виконавчої гілки влади області. Внутрішніми причинами пояснює він і кризові явища в дорожньому будівництві, яке зупинене, хоча розвиток саме цієї індустрії рятував від криз не одну країну в світі; в галузі вітчизняного пасажирського вагонобудування (держава і Укрзалізниця заборгували Крюківському вагонобудівному заводу понад півмільярда гривень); в сільському господарстві, яке позбавлене коштів через втрату світових ринків зерна, постійні інтервенції імпортного м’яса. Загальний масштаб кризи невідомий, стверджує Валерій Асадчев, ніхто не може спрогнозувати, як далі розвиватиметься економіка України. Але треба бути готовими до того, що чимало соціальних програм не працюватимуть, бо інакше в кризові періоди не буває, наголосив доповідач. Він переконаний: щоб вибратися з кризового стану, Україні треба розпочинати масштабні реформи. Однією з них Валерій Асадчев вважає реформу комунальних підприємств, яку можна провести в межах області.
На переконання доповідача, вплив загальнодержавної кризи на економіку області можна пом’якшити, якщо приймати грамотні рішення, спрямовані на підтримку й розвиток реального сектора економіки. На розгляд депутатів облдержадміністрація запропонувала низку антикризових заходів, зокрема: забезпечити постійний моніторинг ситуації в банківській системі, стану відшкодування ПДВ підприємствам області; зобов’язати головних розпорядників бюджетних коштів розробити конкретні заходи щодо забезпечення режиму економії, скорочення витрат на комунальні послуги, енергоносії, транспорт, зв’язок, представницькі витрати та відрядження; внести на розгляд сесії обласну програму “Збережемо енергоресурси Полтавщини”; спрямувати кошти бюджетів розвитку місцевих бюджетів на об’єкти готовністю не менше 50 відсотків; вжити заходів, спрямованих на викриття та припинення зловживань з боку посадових осіб органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, керівників сільгосппідприємств при розподілі земельних та майнових паїв, розкраданні, незаконному або нецільовому використанні коштів; забезпечити зайнятість громадян; прийняти низку звернень до органів державної влади та інші.
При обговоренні питання депутат Олександр Масенко (КПУ) пригадав цьогорічний звіт голови облдержадміністрації й поцікавився, чому ж у звіті не звучали кризові проблеми, які, виявляється, в державі й області накопичувалися давно? Чому ж обласні фахівці з економіки, зокрема й голова облдержадміністрації, якщо розуміли небезпеку, яка насувається, досі не порушували цих питань? На що Валерій Асадчев відповів, що в області ситуація у бюджетній, соціальній галузях контрольована, спад виробництва об’єктивний і виконавча влада готова вирішувати питання, які виникнуть у першому кварталі наступного року, подальший хід подій залежатиме від розвитку економіки й від того, чи будуть приймати на всіх рівнях виважені рішення.
Депутат Василь Сільчук (КПУ) стурбований тим, що з кризи, яка виникла в Україні через негаразди у світовій фінансово-банківській системі й помилки української влади, країну збираються рятувати за рахунок простих громадян. У своїй відповіді Валерій Асадчев вдався до історичних аналогій: “Це ви, коли керувала ваша партія, знищували простих громадян внаслідок тих криз, які були при вас, і правду ви ніколи не казали, а ми кажемо правду: не буває такого, щоб криза когось зачепила, а когось – ні”.
Олександр Масенко зауважив, що голова облдержадміністрації не дав вичерпної відповіді на запитання Василя Сільчука, і оцінив заходи, що пропонують прийняти, як демагогію, зокрема й тому, що простих людей на підприємствах скорочують, а жодного заступника голови облдержадміністрації не скоротили.
Голова фракції БЮТ Дмитро Хрістов підтримав антикризові заходи і виступив на захист соціального спрямування бюджету уряду Тимошенко.
Депутат Юрій Цомартов (СПУ) звернув увагу на те, що 19 пунктів пропонованих до затвердження заходів передбачають контроль, моніторинг, але не містять справжніх дієвих заходів, про які йшлося у доповіді. Керівник депутатської фракції СПУ в облраді Віктор Іноземцев підтримав пропозицію щодо раціонального використання кожної копійки, що прозвучала в доповіді, і запропонував доповнити пакет заходів пунктом про введення на Полтавщині на період фінансово-економічної кризи мораторію на спорудження пам’ятників, завдяки чому вдасться не тільки зекономити кошти, а й уникнути політичних дискусій і протистоянь.
У свою чергу Валерій Асадчев пояснив, що пакет заходів справді не містить усіх необхідних пунктів, бо вносили в нього тільки компромісні заходи. Насправді ж область реально вже відстоює інтереси підприємств на державному рівні. Що ж до пам’ятників, то голова облдержадміністрації вважає, що не треба суто технічне питання про затвердження об’єктів для фінансування з держбюджету політизувати: якщо область не використає ці кошти на пам’ятники, за іншим призначенням використати їх не зможе й поверне у держбюджет.
Депутати затвердили заходи щодо мінімізації негативного впливу загальнодержавної економічної кризи на соціально-економічний розвиток Полтавської області.
Наступним рішенням, без зауважень і запитань, було затверджено звіт начальника головного фінансового управління облдержадміністрації Володимира Шапошніченка про виконання обласного бюджету за 9 місяців 2008 року. Зате внесення змін до показників бюджету на 2008 рік виявилося надзвичайно дискусійним. Першим, хоча й невеликим, каменем спотикання стало питання про використання 560 тис. грн, які не були використані за признач
енням на будівництво басейну при ліцеї-інтернаті ім. А.С.Макаренка у селі Ковалівка Полтавського району. Дві пропозиції передбачали використати їх на будівництво спортивно-оздоровчого комплексу в Полтаві (в одній – мова про названу суму, в іншій – про її збільшення до 1 млн грн, що пропонував Іван Близнюк (НУНС). За третім варіантом (Юрія Шляхового (БЮТ) кошти пропонувалося внести до статутного фонду обласного підприємства “Полтававодоканал”, аби воно у свою чергу використало їх на реконструкцію мереж ЖЕП “Будівельник”. Депутат Валерій Пархоменко (ПР) уточнив, що ці кошти у разі невикористання перейдуть на наступний рік. У результаті голосування жодна поправка не набрала більшості голосів. Вже пізніше депутати іще раз повернуться до історії невикористання грошей, що передбачалися на будівництво басейну в Ковалівському ліцеї. Загальна кошторисна вартість будівництва – 12 млн грн. У бюджеті цього року було виділено на пропозицію адміністрації 1,3 млн грн, але жодної копійки не було використано. Не знімаючи відповідальності з депутатського корпусу за те, що не вивчили досконало, чи потрібен в селі великий басейн, Олександр Удовіченко зауважив, що такі пропозиції у бюджеті, поданому облдержадміністрацією, свідчать про недостатню підготовку цього документа і про те, що облрада повинна мати фахівців, які могли б досконало проаналізувати документи, що депутатам подають на розгляд і пропонують за них голосувати.
Наступні дві пропоновані поправки стали причиною тривалих словесних баталій депутатів: на спорудження пам’ятників Івану Мазепі й Карлу ХІІ пропонувалося використати по 25 тис. грн – на проектування кожного, 1,5 млн грн – на будівництво першого і 150 тис. грн – на будівництво другого. Кошти виділяються як субвенція держбюджету обласному бюджету. Олександр Удовіченко нагадав, що на початку року депутати розглядали питання субвенцій, крім цієї, бо тоді її не подала на розгляд облдержадміністрація, не узгодивши об’єкти з облрадою й Полтавською міською радою. Остання зрештою дала погодження. Тепер облдержадміністрація винесла це питання на розгляд депутатів облради.
Намагаючись переконати депутатів проголосувати за спорудження пам’ятників, Валерій Асадчев ще раз наголосив на тому, що це суто технічне питання, і якщо за нього не проголосувати, то і цих коштів область не зможе використати на інші цілі, й наступного року Полтавщина не отримає з держбюджету на об’єкти культурного призначення субвенцію в сумі 15 млн грн.
Народний депутат України Микола Кульчинський підтвердив, що Валерій Асадчев дуже точно пояснив технічну складову питання, але зазначив, що є ще й ідейне наповнення. Івана Мазепу він ставить в один ряд з великими державними діячами, тож рішення про спорудження пам’ятника, на його думку, стане історичним. Підтримали пропозицію Миколи Кульчинського про доцільність встановлення пам’ятників Дмитро Хрістов, Іван Близнюк. Такої ж думки й депутат Олег Пустовгар (НУНС). Депутати Олександр Коваль (ПР), Григорій Вернигора (ПР) висловили контраргументи щодо доцільності спорудження пам’ятників названим історичним діячам. Депутат Надія Мякушко (СПУ) висловилася за те, щоб державну субвенцію залишити в області й дати нащадкам можливість вибирати, яким пам’ятникам вклонятися. Василь Сільчук, Олександр Масенко були радикальними у несприйнятті постатей Івана Мазепи й Карла ХІІ, висловилися категорично проти встановлення пам’ятників. Олександр Масенко також запропонував голосувати за питання підняттям руки. Але ця пропозиція не була підтримана депутатським загалом. Коли ж дійшла черга до голосування самого питання, то більшість депутатів висловилися проти спорудження пам’ятників за рахунок державної субвенції.
Голова облдержадміністрації відразу після голосування всіх поправок до бюджету, прямо з трибуни, прокоментував це рішення депутатського корпусу, протиставивши відмову депутатів від спорудження пам’ятників за рахунок субвенції їхній згоді з іншою поправкою – виділити кошти на створення при обласній раді органу економічного й фінансового моніторингу, тобто “збільшення кількості управлінців”, що, на думку керівника виконавчої влади, під час кризи неприпустимо. Відразу по тому Валерій Асадчев залишив сесійну залу.
“Мова йде про те, що сьогодні на рівні районів та й на рівні області побудована така схема, що, по суті, депутат вимушений голосувати за все, що йому надасть виконавча влада, – зазначив голова постійної комісії з питань бюджету, підприємництва та управління майном Володимир Гришко (СПУ). – Вважаю це неправильним. По суті, виконавча влада сама себе контролює. Щоб контролювати її, нам потрібен інструмент. Це повинні бути спеціалісти, які можуть дати оцінку будь-якому звітові чи діям…” Під час обговорення за створення такого управління висловився Олександр Масенко, проти – фракція НСНУ, від імені якої таку заяву зробив депутат Іван Близнюк. Свою точку зору з даного питання висловлювали Олег Пустовгар, Віктор Іноземцев, Надія Мякушко. У результаті більшість депутатів все ж таки проголосували за створення управління економічного та фінансового моніторингу при обласній раді. На це виділили рішенням сесії 87 тис. грн.
У ході сесії депутати заслухали звіт начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександра Сеня про хід виконання програми створення сприятливих умов для стабілізації розвитку тваринництва, прийняли обласну програму підвищення рівня забезпечення продуктами власного виробництва будинків-інтернатів системи соціального захисту населення облдержадміністрації на 2009–2011 роки. В обговоренні обласної цільової Програми підтримки кредитування індивідуального житлового будівництва на селі у Полтавській області “Власний дім” на 2009–2011 роки брали участь Надія Мякушко, Юрій Цомартов, Анатолій Шкарбан (БЮТ). Висловлювалися пропозиції направити її на доопрацювання. Але після обміну думками програму було прийнято із поправками.
На сесії також ухвалено низку інших рішень.
Народні обранці проголосували за прийняття звернення до Верховної Ради України щодо стану справ в агропромисловому комплексі. Ухвалили також звернення до Кабінету Міністрів України щодо цін на сільськогосподарську продукцію та з приводу внесення змін до Земельного кодексу України.
Депутати погодили депутатські запити Валерія Пархоменка та Олега Пустовгара.
У “різному” Олександр Масенко пропонував створити комісію щодо законності заборони трансляції деяких російських каналів в українському медіа-просторі. Опонуючи йому, Олег Пустовгар запевняв, що створення такої комісії вже є незаконним. Надія Мякушко поінформувала присутніх про ситуацію в Гадяцькому дитячому будинку, звідки внаслідок реорганізації було звільнено понад 15 працівників. Дмитро Хрістов вніс пропозицію надалі перед проведенням сесій обласної ради організовувати “круглі столи” за участю представників різних фракцій, де можна було б емоційно обговорювати питання майбутнього порядку денного. А на самих пленарних засіданнях бути толерантнішими.
Після завершення роботи сесії голова обласної ради Олександр Удовіченко дав інтерв’ю представникам ЗМІ.
– Робота сесії була напруженою. Але, на мою думку, конструктивною. Стосовно питання щодо фінансування за кошти державної субвенції будівництва пам’ятників гетьману України Івану Мазепі та шведському королю Карлу XII, то його я б не політизував. Не стояло питання бути чи не бути цим пам’ятникам. Просто існує процедура формування субвенції із державного бюджету. На початку року позицію обласної ради, коли ця субвенція формувалася, було проігноровано. Взагалі це питання співпраці між обласною радою і облдержадміністрацією. Тепер нас поставили перед фактом, що ми не хочемо використовувати кошти субвенції. Думаю, це не зовсім коректно з боку керівництва облдержадміністрації. І це не перший приклад, коли обласна державна адміністрація одноосібно приймає рішення, які повинні бути узгодженими з органами місцевого самоврядування
. Інший приклад. Довго тривали перипетії стосовно підписання тристоронньої угоди між НАК “Нафтогаз України”, обласною радою і облдержадміністрацією. Вони завершилися підписанням двосторонньої угоди, яка передбачає надання 5 млн грн замість 15 млн.
Ті тристоронні угоди, які підписувалися упродовж багатьох років, завжди виконувалися. Коли ж ми намагалися відстоювати свою позицію, облдержадміністрація пішла на компромісне рішення – отримала невелику суму цих коштів. З одного боку, це прагматично, а з іншого – ігнорування місцевих громад, де сьогодні руйнуються дороги, забруднюється навколишнє середовище. Так працювати з облдержадміністрацією ми не домовлялися. І сподіваюся, в обласній раді, яка представляє інтереси усіх територіальних громад, вистачить виваженості і здорового глузду не вдаватися до крайнощів, а прагматично відстоювати інтереси.
– Олександре Васильовичу, ваша думка стосовно антикризових заходів?
– На рівні області ми не зможемо змусити банківські установи пролонгувати кредити. Це треба робити на державному рівні. Національний банк України має розробити схеми “підживлення” фінансовими ресурсами банківських установ, які мають на балансі ці кредити. Хоча, з іншого боку, сьогодні ми працюємо з банківськими установами. Ми переконуємо банкірів враховувати ситуацію, в яку потрапили їхні клієнти, котрі взяли кредити.
Втім не можна на світову кризу списувати усе. І боротися з її наслідками із позиції кожного підприємства, району, області, думаю, це не зовсім конструктивно. Більше уваги треба насамперед звертати на те, як ми можемо конкретними справами пом’якшити ті негаразди, які можуть виникати у зв’язку із загальнодержавними проблемами. Це – наш вплив на те, як звільнених людей зустрінуть у центрах зайнятості, яким чином можна відпрацювати форми працевлаштування, наприклад, проведення громадських робіт. Саме цим ми повинні опікуватися у першу чергу.
Зоря Полтавщини, 1-3 стор., П’ятниця, 28 листопада 2008 р.