Її сторінки демонструвалися на великому екрані – "бігли" рядки документів, свідчень очевидців, назв районів, сіл, хуторів і – прізвища, прізвища… Часто чи не половину сторінки займало одне й те ж прізвище, а до нього великою родиною тулилися прості українські імена.
– Це багатодітні, багатородинні сім'ї… Саме проти них була спрямована акція винищення – геноцид проти українського народу… Звідти витоки й нашого сьогодення, – ділиться своїми роздумами голова облдержадміністрації Валерій Асадчев, називаючи уже проблеми нинішнього дня.  
Єпископ Полтавський і Кременчуцький (УПЦ КП) Федір зазначив, що церква завжди підтримувала ініціативу Президента і підносила молитву за душі невинно знищених, заморених голодом співвітчизників.
Звучить "Молитва за невинно убієнних голодом" Катерини Мотрич, яку зворушливо читає перед іконами методист ПОІППО Валентина Чирка, а їй акомпанують реквіємні мелодії камерного оркестру обласної філармонії під керуванням Володимира Годунова.
Трагедійно-скорботна, болюча атмосфера заходу в його кульмінаційні моменти уже не давала спокійно розповісти ні про роботу над книгою її упорядникові, керівнику проекту Олександрові Білоуську, ні свідкові Голодомору із села Тростянець Полтавського району Йосипові Кольваху. Тож разом із ними зі сльозами на очах під мелодію "Засвіти свічу" учасники заходу тримали запалені свічечки, аби тими вогниками зігріти душі заморених страшною мученицькою смертю земляків.