На початку листопада маестро ніби повернувся у свій 75-й серпень із ювілейним концертом. Звичайно ж, його вітали колеги, представники влади, друзі, шанувальники, але неперевершеним був лише його дарунок – його пісні, які хор співав ніби шепотом, його барвиста й солодка в кольорах і гірка у душевному щемі "Калина".
– Наче на небесах побувала… – сказала, щойно завершився концерт, жінка у сусідньому ряду.
А як іще розповісти про те, як співає "Калина"? Кажуть, співає душею Григорія Левченка – і то правда. І тому "калинян" так люблять слухати не лише полтавці, а й французи, бельгійці, поляки, австрійці, швейцарці, росіяни. Спеціально на цей вечір до Полтави приїхали побратим маестро із Австрії Ганс Замхабер із кількома бургомістрами, колишні "калиняни" з Ізраїлю, земляки маестро із Пирятинського району, а з ними – і фольклорний колектив "Древо". Майже всі пісні, які прозвучали в концерті, створені Григорієм Семеновичем – адаптовані для його хору, аранжовані, написані на слова Тараса Шевченка.
Гарно сказала про маестро заступник міського голови Лариса Семеняга: колись у Полтаві кожен особисто знав Івана Котляревського, а сьогодні кожен полтавець особисто знає Григорія Левченка. Ювілейний концерт лише зміцнив це відчуття, додавши до нього калинових барв любові.