У 2006 році Л.А. Непийпа, не чекаючи закінчення терміну дії договорів оренди, змусив нас укласти з ним нові договори оренди земельних і майнових паїв терміном ще на п'ять і десять років. Людям, які не хотіли цього робити, пригрозили, що не виплатять орендну плату і зарплату (тим, хто працює в СТОВ "Світоч"). Для підпису нам давали чисті бланки договорів. Вже потім туди без нашого відома повносили суму орендної плати та термін її виплати (до 1 квітня наступного року).
Нині тиск і свавілля по відношенню до нас із боку орендаря
Л.А. Непийпи і підвладних йому людей продовжується. Тепер нас змушують підписувати додаткові угоди до договору оренди земельних паїв, в яких знову йдеться про подовження терміну оренди. Нам обіцяють, що тим, хто продовжить договори оренди на десять років, за 2008 рік виплатять орендну плату в розмірі 5 відсотків, або 700 грн чи 700 кг зерна, якщо на 5 років – то 3 відсотки, чи 505 грн відповідно, якщо на 3 роки – 1,5 відсотка. Натомість сказали, що ті, хто не підпише угоду, взагалі не отримають нічого. А ми не хочемо продовжувати договори оренди з орендарем Л.А. Непийпою, який майже задарма користується нашими майновими паями на суму чотири мільйони гривень. Цей горе-господар забрав собі нашу найкращу техніку, інша ж, що лишилася, перетворилася на металобрухт. Поголів'я ВРХ, свиней, овець за його господарювання було зведено до мінімуму, а кошти від продажу решти худоби зникли невідомо де. Порожні приміщення ферм (наше майно) поступово розбираються. Серце болить на все це дивитися…
Більшість із нас – пенсіонери, котрі працювали на землі, яка тепер з року в рік засівається лише кукурудзою й соняшником. Ми своїми руками будували усе те, що нині руйнується на наших очах під керівництвом Л.А. Непийпи, якого ми за п'ять років бачили лише двічі.
Демидівська сільська громада не бажає далі терпіти цього невмілого керівника, продовжувати з ним безкінечні орендні відносини і спостерігати, як знищується наше майно, як виснажується наша дорога земелька. Тож просимо "Зорю Полтавщини" допомогти нам захистити свої законні права та соціальні інтереси…"
Під цим листом, адресованим нашій газеті, який друкуємо майже без скорочень, стоїть 98 підписів зневірених і доведених до відчаю мешканців кількох сіл Демидівської сільської ради. На зустріч із кореспондентом "Зорі Полтавщини", що відбулася 21 жовтня у Демидівці, зібралося близько двадцяти чоловік – переважно літніх людей. Селяни показали порожні бланки додаткових угод, які їм настійно "рекомендували" підписувати. Потім підійшла одна жінка і розповіла, що в конторі СТОВ "Світоч" (генеральний директор якого –
Л.А. Непийпа) їй сказали: за те, що підписала колективний лист-скаргу, платити за обробіток городу вона повинна по 8 гривень за сотку (фермери-одноосібники беруть за таку ж роботу по 6 гривень за сотку).
Зрештою, для розв'язання конфліктної ситуації, що склалася між СТОВ "Світоч" і орендодавцями (всього товариство на території Демидівської сільради орендує 442 паї загальною площею 1467 га), через тиждень вирішили зібрати ще одну сходку. На неї запросили керівника СТОВ "Світоч" – Леоніда Непийпу, а також представників районної влади, прокуратури, засобів масової інформації. У визначений день в Демидівці зібралося більше сотні орендодавців із кількох сіл Демидівської сільської ради. Проте пан Непийпа на зустріч не з'явився. Натомість поспілкуватися із орендодавцями прийшли один зі співзасновників СТОВ "Світоч" Володимир Вовк та виконавчий директор цього ж товариства Віктор Городянин.
Протягом кількох годин до Віктора Городянина (із Володимиром Вовком орендодавці спілкуватися відмовилися, попросивши його залишити приміщення, в якому відбувалася сходка) зверталися зі своїми наболілими питаннями обурені селяни. Виконавчий директор СТОВ "Світоч" намагався пояснити присутнім, що в додатковій угоді, яка й стала каталізатором конфлікту, змінюється лише один пункт, в якому йдеться про суму орендної плати. Однак про пункт, в якому йдеться про термін дії договору, він навіть не згадав. Проте саме через цей ключовий пункт селяни відмовилися підписувати угоду.
Віктор Городянин так і не зміг пояснити людям, чому частині з них вже протягом тривалого часу не видають їхні примірники договорів оренди земельної частки, чому майже ніхто з орендодавців СТОВ "Світоч" досі не отримав ні копійки орендної плати за 2008 рік, чому немає чіткого прейскуранту цін на оранку й інші додаткові послуги, чому за оренду майнових паїв у минулому році їм виплатили жалюгідні копійки – від 17 до 40 грн.
Виконавчий директор СТОВ "Світоч" заявив, що ніякої проблеми буцімто немає: мовляв, якщо когось в угоді не влаштовує пункт про термін дії договору, він може на нього взагалі не зважати (постає запитання: а для чого ж його тоді було включати в угоду?). Сходку, на його думку, зініціювали ті, хто захотів розірвати договори оренди земельних часток із Л.А. Непийпою й укласти їх із іншим орендарем. Ось у цьому Віктор Городянин виявився правий: селяни справді хочуть це зробити, позаяк їх більше не задовольняють ні методи господарювання Л.А. Непийпи, ні розмір оплати за оренду земельних та майнових паїв.
Мешканка села Демидівки Ольга Башинська – інвалід II групи. Жінка ледь пересувається, але на збори таки прийшла. Вдома лишився її чоловік, ліквідатор аварії на ЧАЕС, який майже не ходить.
– Мене теж змусили підписати порожній бланк додаткової угоди, вказавши термін її дії – п'ять років. Тільки після цього отримала 700 грн. Щороку виорати город прошу сусіднього фермера, бо в господарстві (СТОВ "Світоч". – Авт.) допомоги не допросишся: то в них солярки нема, то техніка зайнята. Та й дорого беруть – значно більше, ніж фермери.
Іван Головач більше десяти років пропрацював у КСП "Демидівське" головним зоотехніком:
– Коли у 1990-х роках я прийшов працювати в це господарство, в ньому були три молочнотоварні ферми, свиноферма, птахоферма, велика вівчарня. Але в 2003 році стало особливо сутужно, і поступово поголів'я почали зменшувати. Тоді до нас і прийшов Леонід Непийпа. Ми раділи: нарешті з'явився в наших краях справжній господар. У перший рік він із нами розрахувався вчасно і повною мірою, а потім почав робити це із запізненням. Тепер ось умови нам висувають: або підписуй угоду, або нічого не отримаєш.
Іван Головач розповів, що на момент розпаювання в господарстві лише корів було більше трьохсот, а загалом великої рогатої худоби – близько 1200 голів.
Віктор Городянин ці цифри заперечує. Він запевняє, що на момент розпаювання корів було всього 183:
– На даний момент у господарстві є близько 400 голів ВРХ, із них корів – 113. Але кілька десятків корів ми були змушені здати на м'ясо через те, що вони захворіли лейкозом.
Алла Жук працює у СТОВ "Світоч" інженером з охорони праці. Свого часу вона була одним із членів майнової комісії місцевого господарства і знає, скільки й якого майна взяв в оренду у селян
Л.А. Непийпа п'ять років тому:
– У Новій Демидівці на першій молочнотоварній фермі, де утримували велику рогату худобу, розібрали сарай, телятник. Хвору худобу навесні вивезли. Обіцяли закупити здорове поголів'я, але далі обіцянок справа не пішла. Де ділися гроші від продажу корів, ми не знаємо.
На сходці орендодавців був присутній начальник управління агропромислового розвитку Решетилівської райдержадміністрації Анатолій Бутенко. Він висловив свою точку зору з приводу ситуації, що склалася у СТОВ "Світоч":
– Своє право на отримання майна згідно з законом, ви, його власники, передали майновій комісії. Але вона протягом цього часу працювала вкрай негативно і своєю бездіяльністю, по суті, дозволила розтягнути ваше майно.
Він же запропонував зібрати загальні збори орендодавців і на них обрати нову комісію, яка зробить ревізію наявного м
айна, і вже тоді пред'являти конкретні претензії.
Від Анатолія Бутенка орендодавці дізналися, що для того, щоб, згідно з Указом Президента України від 19 серпня 2008 року љ 725 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", отримувати не півтора, а три відсотки, їм пропонують укласти відповідну додаткову угоду. Під час розмови з кореспондентом "ЗП" він пояснив, що ця угода необхідна для бухгалтерських звітів товариства. Тож якщо її й підписувати, то лише після того, як з неї вилучать спірний пункт про термін дії договору.
Анатолій Бутенко повідомив, що в управління агропромислового розвитку Решетилівської РДА є суттєві зауваження до орендаря Леоніда Непийпи, зокрема щодо його ставлення до орендодавців із Демидівки й сусідніх сіл, і пообіцяв ретельно розібратися у цій справі й допомогти людям у захисті їхніх законних інтересів.
Прикро, що районна і сільська влада проблеми кількох сотень орендодавців помітила лише тоді, коли доведені до відчаю люди заговорили про намір живим ланцюгом перекрити трасу Харків–Київ, якщо не вдасться захистити власні інтереси іншим чином. Прикро, що нині на селі переважно діє принцип "орендуй – і владарюй", породжений тотальною безвідповідальністю і недосконалим законодавством. Прикро, що затуркані нинішнім економічним і політичним безладом люди, усвідомивши, що центральна і місцева влада відкараскується від них, залишаючи наодинці з їхніми проблемами, змушені скорятися й підписувати кабальні договори з надією отримати хоч кілька сотень гривень та мішок зерна сумнівної якості, щоб не лишитися взагалі без нічого…
Нині тиск і свавілля по відношенню до нас із боку орендаря
Л.А. Непийпи і підвладних йому людей продовжується. Тепер нас змушують підписувати додаткові угоди до договору оренди земельних паїв, в яких знову йдеться про подовження терміну оренди. Нам обіцяють, що тим, хто продовжить договори оренди на десять років, за 2008 рік виплатять орендну плату в розмірі 5 відсотків, або 700 грн чи 700 кг зерна, якщо на 5 років – то 3 відсотки, чи 505 грн відповідно, якщо на 3 роки – 1,5 відсотка. Натомість сказали, що ті, хто не підпише угоду, взагалі не отримають нічого. А ми не хочемо продовжувати договори оренди з орендарем Л.А. Непийпою, який майже задарма користується нашими майновими паями на суму чотири мільйони гривень. Цей горе-господар забрав собі нашу найкращу техніку, інша ж, що лишилася, перетворилася на металобрухт. Поголів'я ВРХ, свиней, овець за його господарювання було зведено до мінімуму, а кошти від продажу решти худоби зникли невідомо де. Порожні приміщення ферм (наше майно) поступово розбираються. Серце болить на все це дивитися…
Більшість із нас – пенсіонери, котрі працювали на землі, яка тепер з року в рік засівається лише кукурудзою й соняшником. Ми своїми руками будували усе те, що нині руйнується на наших очах під керівництвом Л.А. Непийпи, якого ми за п'ять років бачили лише двічі.
Демидівська сільська громада не бажає далі терпіти цього невмілого керівника, продовжувати з ним безкінечні орендні відносини і спостерігати, як знищується наше майно, як виснажується наша дорога земелька. Тож просимо "Зорю Полтавщини" допомогти нам захистити свої законні права та соціальні інтереси…"
Під цим листом, адресованим нашій газеті, який друкуємо майже без скорочень, стоїть 98 підписів зневірених і доведених до відчаю мешканців кількох сіл Демидівської сільської ради. На зустріч із кореспондентом "Зорі Полтавщини", що відбулася 21 жовтня у Демидівці, зібралося близько двадцяти чоловік – переважно літніх людей. Селяни показали порожні бланки додаткових угод, які їм настійно "рекомендували" підписувати. Потім підійшла одна жінка і розповіла, що в конторі СТОВ "Світоч" (генеральний директор якого –
Л.А. Непийпа) їй сказали: за те, що підписала колективний лист-скаргу, платити за обробіток городу вона повинна по 8 гривень за сотку (фермери-одноосібники беруть за таку ж роботу по 6 гривень за сотку).
Зрештою, для розв'язання конфліктної ситуації, що склалася між СТОВ "Світоч" і орендодавцями (всього товариство на території Демидівської сільради орендує 442 паї загальною площею 1467 га), через тиждень вирішили зібрати ще одну сходку. На неї запросили керівника СТОВ "Світоч" – Леоніда Непийпу, а також представників районної влади, прокуратури, засобів масової інформації. У визначений день в Демидівці зібралося більше сотні орендодавців із кількох сіл Демидівської сільської ради. Проте пан Непийпа на зустріч не з'явився. Натомість поспілкуватися із орендодавцями прийшли один зі співзасновників СТОВ "Світоч" Володимир Вовк та виконавчий директор цього ж товариства Віктор Городянин.
Протягом кількох годин до Віктора Городянина (із Володимиром Вовком орендодавці спілкуватися відмовилися, попросивши його залишити приміщення, в якому відбувалася сходка) зверталися зі своїми наболілими питаннями обурені селяни. Виконавчий директор СТОВ "Світоч" намагався пояснити присутнім, що в додатковій угоді, яка й стала каталізатором конфлікту, змінюється лише один пункт, в якому йдеться про суму орендної плати. Однак про пункт, в якому йдеться про термін дії договору, він навіть не згадав. Проте саме через цей ключовий пункт селяни відмовилися підписувати угоду.
Віктор Городянин так і не зміг пояснити людям, чому частині з них вже протягом тривалого часу не видають їхні примірники договорів оренди земельної частки, чому майже ніхто з орендодавців СТОВ "Світоч" досі не отримав ні копійки орендної плати за 2008 рік, чому немає чіткого прейскуранту цін на оранку й інші додаткові послуги, чому за оренду майнових паїв у минулому році їм виплатили жалюгідні копійки – від 17 до 40 грн.
Виконавчий директор СТОВ "Світоч" заявив, що ніякої проблеми буцімто немає: мовляв, якщо когось в угоді не влаштовує пункт про термін дії договору, він може на нього взагалі не зважати (постає запитання: а для чого ж його тоді було включати в угоду?). Сходку, на його думку, зініціювали ті, хто захотів розірвати договори оренди земельних часток із Л.А. Непийпою й укласти їх із іншим орендарем. Ось у цьому Віктор Городянин виявився правий: селяни справді хочуть це зробити, позаяк їх більше не задовольняють ні методи господарювання Л.А. Непийпи, ні розмір оплати за оренду земельних та майнових паїв.
Мешканка села Демидівки Ольга Башинська – інвалід II групи. Жінка ледь пересувається, але на збори таки прийшла. Вдома лишився її чоловік, ліквідатор аварії на ЧАЕС, який майже не ходить.
– Мене теж змусили підписати порожній бланк додаткової угоди, вказавши термін її дії – п'ять років. Тільки після цього отримала 700 грн. Щороку виорати город прошу сусіднього фермера, бо в господарстві (СТОВ "Світоч". – Авт.) допомоги не допросишся: то в них солярки нема, то техніка зайнята. Та й дорого беруть – значно більше, ніж фермери.
Іван Головач більше десяти років пропрацював у КСП "Демидівське" головним зоотехніком:
– Коли у 1990-х роках я прийшов працювати в це господарство, в ньому були три молочнотоварні ферми, свиноферма, птахоферма, велика вівчарня. Але в 2003 році стало особливо сутужно, і поступово поголів'я почали зменшувати. Тоді до нас і прийшов Леонід Непийпа. Ми раділи: нарешті з'явився в наших краях справжній господар. У перший рік він із нами розрахувався вчасно і повною мірою, а потім почав робити це із запізненням. Тепер ось умови нам висувають: або підписуй угоду, або нічого не отримаєш.
Іван Головач розповів, що на момент розпаювання в господарстві лише корів було більше трьохсот, а загалом великої рогатої худоби – близько 1200 голів.
Віктор Городянин ці цифри заперечує. Він запевняє, що на момент розпаювання корів було всього 183:
– На даний момент у господарстві є близько 400 голів ВРХ, із них корів – 113. Але кілька десятків корів ми були змушені здати на м'ясо через те, що вони захворіли лейкозом.
Алла Жук працює у СТОВ "Світоч" інженером з охорони праці. Свого часу вона була одним із членів майнової комісії місцевого господарства і знає, скільки й якого майна взяв в оренду у селян
Л.А. Непийпа п'ять років тому:
– У Новій Демидівці на першій молочнотоварній фермі, де утримували велику рогату худобу, розібрали сарай, телятник. Хвору худобу навесні вивезли. Обіцяли закупити здорове поголів'я, але далі обіцянок справа не пішла. Де ділися гроші від продажу корів, ми не знаємо.
На сходці орендодавців був присутній начальник управління агропромислового розвитку Решетилівської райдержадміністрації Анатолій Бутенко. Він висловив свою точку зору з приводу ситуації, що склалася у СТОВ "Світоч":
– Своє право на отримання майна згідно з законом, ви, його власники, передали майновій комісії. Але вона протягом цього часу працювала вкрай негативно і своєю бездіяльністю, по суті, дозволила розтягнути ваше майно.
Він же запропонував зібрати загальні збори орендодавців і на них обрати нову комісію, яка зробить ревізію наявного м
айна, і вже тоді пред'являти конкретні претензії.
Від Анатолія Бутенка орендодавці дізналися, що для того, щоб, згідно з Указом Президента України від 19 серпня 2008 року љ 725 "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", отримувати не півтора, а три відсотки, їм пропонують укласти відповідну додаткову угоду. Під час розмови з кореспондентом "ЗП" він пояснив, що ця угода необхідна для бухгалтерських звітів товариства. Тож якщо її й підписувати, то лише після того, як з неї вилучать спірний пункт про термін дії договору.
Анатолій Бутенко повідомив, що в управління агропромислового розвитку Решетилівської РДА є суттєві зауваження до орендаря Леоніда Непийпи, зокрема щодо його ставлення до орендодавців із Демидівки й сусідніх сіл, і пообіцяв ретельно розібратися у цій справі й допомогти людям у захисті їхніх законних інтересів.
Прикро, що районна і сільська влада проблеми кількох сотень орендодавців помітила лише тоді, коли доведені до відчаю люди заговорили про намір живим ланцюгом перекрити трасу Харків–Київ, якщо не вдасться захистити власні інтереси іншим чином. Прикро, що нині на селі переважно діє принцип "орендуй – і владарюй", породжений тотальною безвідповідальністю і недосконалим законодавством. Прикро, що затуркані нинішнім економічним і політичним безладом люди, усвідомивши, що центральна і місцева влада відкараскується від них, залишаючи наодинці з їхніми проблемами, змушені скорятися й підписувати кабальні договори з надією отримати хоч кілька сотень гривень та мішок зерна сумнівної якості, щоб не лишитися взагалі без нічого…
Рубрика: 
