– Олександре Івановичу, якщо Ви не заперечуватимете, давайте розпочнемо розмову із відповіді на досить загальне запитання. Отже, що таке монополія і навіщо з нею боротися? У чому переваги економічної конкуренції?
– Здорове і чесне економічне суперництво, що має назву конкуренція, – поки що єдиний відомий людям механізм, який може ефективно підвищувати рівень життя людей. І головне, що, гарантуючи наявність кращих товарів на кращих умовах, економічна конкуренція рухає економіку вперед, примушує виробників краще працювати в інтересах споживачів, надаючи нам можливість і свободу вибору.
З іншого боку, там, де відсутня конкуренція, з'являється монополія. Це певний стан товарного ринку, коли, по-перше, немає конкурентів або вони не є потужними. І, по-друге, коли ринкова частка суб'єкта господарювання складає понад 35 %.
Існують і колективні монополії. Скажімо, ринок олії, де компанії "Кернел-Трейд" і "Сантрейд", які за рішенням АМКУ в цьому році сплатили 2 млн грн штрафу до Держбюджету за зловживання із цінами, займають разом понад 50%. Дії таких підприємств АМКУ відслідковує з особливою прискіпливістю.
Втім, тепло та водопостачання, наприклад, чи залізниця – це ринки природних монополій. Тут АМКУ контролює діяльність державних регуляторів, які встановлюють тарифи. Серед них, до речі, і міністерства, і органи місцевої влади, які безпосередньо відповідають за затвердження тих чи інших тарифів, в тому числі й на послуги ЖКГ.
– У Полтаві Ви зробили резонансну заяву про те, що АМКУ розпочав розслідування справ щодо кількох компаній, які необгрунтовано підвищили ціни на пально-мастильні матеріали. Чому так трапляється – на нафту ціна знижується, а на бензин зростає? Чи є вже результати цього розслідування?
– Ситуація з ростом цін на пальне сьогодні, на жаль, пояснюється тим, що деякі горе-бізнесмени спробували у власних корисливих цілях розіграти краплену карту соціально-економічної ситуації в державі. Вони сподівалися, що їхні дії залишаться непоміченими "під шумок" світової інфляції, підвищення цін на енергоносії. Однак ми миттєво зреагували на зменшення вартості нафти у світі та експортного мита, закликавши нафтотрейдерів адекватно знизити ціни.
Наприклад, у столиці та Київській області вартість бензину
А-95 взагалі раптом зросла в жовтні до 6 гривень 15 копійок за літр. АМКУ відразу почав досліджувати ринок, попередивши операторів про відповідальність, і вони повернулися до колишньої ціни. Проте більшість з нафтотрейдерів в Україні відгукнулася лише після порушення АМКУ справи та початку розслідування, за результатами якої винних, безумовно, буде притягнуто до суворої відповідальності.
А інакше з недобросовісними підприємцями не було, не може бути і не буде! Хоча на Полтавщині ситуація з бензином краща, ніж в багатьох регіонах. Думаю, результати нашої роботи сьогодні відчуває кожен українець, адже ціна на пальне суттєво знижується.
– Знову підвищено ціни на хліб…
– АМКУ завжди приділяє особливу увагу ринкам, які є соціально важливими для кожної української родини, зокрема і ринку хліба. Ми жорстко контролюємо виробників хліба, оскільки більшість з них є монополістами. І вимагаємо, щоб кожна копійка підвищення ціни була економічно обгрунтованою. Нам відомі сигнали щодо безпідставного завищення вартості хлібної продукції. Все це ми перевірятимемо дуже ретельно.
– Від хліба насущного перейдемо до духовної поживи. Відбувся пленум обласної організації НСЖУ. На порядок денний виносилося питання взаємин ЗМІ та "Укрпошти", яка, відверто кажучи, "викручує руки" газетярам. А Антимонопольний комітет ніби цього й не помічає. Чи, може, ми помиляємося?
– Навпаки, нам добре відома ця ситуація, і суб'єкти, що працюють на ринку доставки періодичних видань, – у полі зору АМКУ. Журналісти роблять велику справу, інформуючи громадськість про події в Україні та світі, і я вважаю, що преса повинна бути доступною для кожного громадянина.
АМКУ зобов'язав Мінтрансзв'язку та "Укрпошту" розробити єдиний і прозорий порядок формування тарифів на доставку видань, що унеможливить свавілля в цій сфері. Я дав доручення зібрати необхідні матеріали й чекаю звіту фахівців. Якщо там будуть допущені хоч найменші порушення, ми негайно зреагуємо в інтересах споживачів.
– Як би Ви прокоментували стан справ на ринку ліків? Чи не зловживають вітчизняні виробники фармакологічної продукції своїм монопольним становищем? Адже для аптек підвищення цін не вигідне.
– Це за умови, якщо оптовики й аптеки не пов'язані між собою, то це справді так. Але якщо, наприклад, у них один власник, то це вже свого роду холдинг. Я не хочу поспішати з висновками, але конкретні імена порушників будуть названі. Тільки-но опрацюємо інформацію, у нас буде повна картина ринку, і ми будемо приймати конкретні рішення.
Після сплеску цін на ліки ми одразу порушили справу і попередили гравців цього ринку, що кожен день, кожна година неповернення до економічно обгрунтованої ціни враховуватиметься АМКУ при визначенні фінансових санкцій.
Однак хочу наголосити: розслідування АМКУ спрямоване не проти тих, хто стоїть за прилавком аптек, а – проти тих, хто керує діяльністю великих компаній, працюючи не завжди чесно. А це – виклик суспільству і АМКУ. І ми його прийняли.
– "Укртелеком" підвищив тарифи за користування стаціонарним телефоном і дротовим радіо…
– Мені взагалі здалося дивним і безвідповідальним підвищення плати за дротове радіо аж у кілька разів. Хто слухає таке радіо? Переважно міські пенсіонери, жителі сіл, невеликих містечок, селяни. Для декого з них радіоточка – єдине джерело інформації. Я це прекрасно розумію, бо ріс у бідній сім'ї: батько був інвалідом війни, мати працювала прибиральницею. Телевізор у нас з'явився тільки тоді, коли мені виповнилося 17 років. Радіо ж я слухав постійно. Не зраджую цій звичці й тепер. Ранок починаю з молитви і фіззарядки, а потім вмикаю радіо. Воно справді потрібне мільйонам українців, і ціна повинна бути доступною. Ми зараз працюємо над цим, аналізуємо отримані від "Укртелекому" дані, після чого проведемо предметну розмову з представниками цього відомства.
– Чи впливає Антимонопольний комітет на обгрунтованість комунальних тарифів?
– Юридично ми не впливаємо на формування комунальних тарифів, за їх встановлення відповідає місцева влада, яку і обирають громадяни. Але АМКУ ніколи не стоятиме осторонь цієї проблеми і вимагатиме від керівництва міст й регіонів, щоб цей тариф був економічно обгрунтованим. Я офіційно звернувся до місцевих керівників з тим, щоб вони утрималися від підвищення тарифів в умовах, коли вартість енергоносіїв залишається стабільною.
Як на мене, то перегляд тарифів у зимовий період – це фактично злочин проти громади. Однак всі ми є споживачами послуг монополістів ЖКГ, майже неможливо тут запровадити конкуренцію. Отож вкрай назріла необхідність створення окремого регулятора – Національної комісії з питань регулювання тарифів у житлово-комунальній сфері. Адже сьогодні тарифи, по суті, визначають самі підприємства і нав'язують їх суспільству. Сподіваюся, законодавці розглянуть це питання одним із перших після того, як ситуація із виборами владнається.
– Як би Ви оцінили роботу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету?
– Дуже високо. По це я і заявив на нараді керівників регіональних відділень АМКУ, яка відбулася на Полтавщині.
– Олександре Івановичу, за освітою Ви юрист, удостоєні почесного звання "Заслужений юрист України", тривалий час працювали у судових органах. Знання юриспруденції і Ваш попередній досвід допомагають у нинішній роботі?
– Роботі у судах я віддав дванадцять з половиною років. Це – неоціненний досвід. Я дуже вдячний своїм учителям – професорам Київського національного університету –
Володимиру Гончаренку, Володимиру Капейчикову, Опанасу Підопригорі та багатьом іншим. Звичайно, юридичні знання допомагають у прийнятті рішень.
– Ви вперше на Полтавщині. Що справило найбільше враження?
– Чарівна земля, люди чудові. Я зачарований цим краєм – осередком духовності. А якщо згадати ще й імена тих, хто тут жив і творив! Жалкую лише про одне, що знайомство з Полтавщиною затрималося у часі.
– Розкажіть про себе – сім'ю, уподобання.
– Дружина працює економістом. Моє захоплення – класична музика. Колись сам грав на фортепіано, баяні, гобої, маю і музичну освіту. Дуже люблю бувати в Національній філармонії України. Обов'язково відвідую концерти класичної музики. А ще захоплююся поезією, читаю філософсько-релігійну літературу, ходжу в храми. На Полтавщині у Диканьці побував у Свято-Миколаївській церкві. Я був по-справжньому вражений і зачарований. Вдячний Господу за те, що Він дарував мені можливість побувати на цій землі і в цьому храмі.
– Кажете, що ранок починаєте з молитви. Це батьківське виховання?
– Я до цього йшов багато років. Це внутрішнє почуття, яке формувалося поступово. Науковий атеїзм в університеті у нас викладав професор Бражник. Одного разу на лекції він показав нам Біблію. На перерві я попросив узяти її на один день почитати. Професор відповів: "Я дав би вам із задоволенням, але не маю права цього зробити". Відтоді у мене потяглася нитка цікавості. Й тільки-но у Києві у продажу з'явилася перша Біблія, я придбав її. Хоча тоді вона коштувала половину моєї суддівської зарплати. З тих пір, куди б не доводилося приїздити у службові відрядження, завжди знаходжу час, щоб побувати у храмах. Вважаю, що існування людства без релігії і, головне, без віри неможливе. І всі віросповідання я розглядаю як пелюстки однієї великої красивої троянди.
– Дякуємо Вам за цікаву розмову.