Ціну на нього зернотрейдери знижують, як-то кажуть, не по днях, а по годинах. У полі ще залишилося майже 60% площ зернової кукурудзи, що становить близько 200 тисяч гектарів. Ще не повністю обмолочено й сою. Втім, в області вже зібрано більше 3,6 млн т збіжжя (торік – відповідно 2,8 млн т). За нинішньої урожайності кукурудзи (близько 60 ц/га) можна очікувати ще не менше мільйона тонн зерна. І що ж робити аграріям із таким багатством? Це питання залишається без відповіді.
Якщо за озиму пшеницю під час збирання ранніх зернових пропонували 800–900 грн/т, то вже за пару тижнів по тому ціни стрімко знизилися і міцно закріпилися на позначці не вище
600 грн/т, що не покриває навіть собівартості її виробництва. Аналогічна ситуація і з цінами на зерно кукурудзи, яку торік продавали в середньому по 1000 грн/т. Нинішнього ж року на початку обмолоту качанистої за тонну пропонували по
500 грн, зараз же ціна наближається до 200 грн/т. Можливо світова продовольча криза підштовхне вгору ціни на збіжжя, а можливо, держава візьме на себе роль головного зернотрейдера. Нині ж селянинові тільки те й залишається, що збитки підраховувати.
Керівники сільгосппідприємств змушені реалізовувати зерно за демпінговими цінами, щоб мати хоч якісь обігові кошти. Це – зараз. А що доведеться робити навесні?!
Станом на 31 жовтня на елеваторі СП “Нібулон” приймали лише насіння кукурудзи за ціною 500 грн/т. Елеватор ТОВ “Кернел-Трейд” купував кукурудзу за ціною 350 грн/т, а фуражну пшеницю – до 400 грн/т. Решта крупних елеваторів та ХПП області або ж не мають доступу до портів для відвантаження та продажу збіжжя, або вичікують вигіднішої ціни. Деякі з них приймають зерно на зберігання.