Такою думкою були пройняті виступи директора гімназії Олександра Аршиннікова, ветеранів учительської роботи Григорія Скільсари, Петра Ярмоленка і тих ентузіастів, які сьогодні у непростих умовах безперервного реформування навчальних програм та підручників прагнуть берегти і примножувати традиції та кращий досвід національної освіти.
Добрим словом згадали полеглих у роки Великої Вітчизняної війни директорів школи Федора Остапенка та Івана Мальчевського, вчителів Сергія Кекала, Зінаїду Зубицьку, Поліну Відерман, Семена Пака. У повоєнні роки для відродження доброї репутації школи, тоді љ6, багато зробили Федір Локай, Марія Шматкова, Микола Коваленко, Валентина Казик, Микола Опацький…
Учасники зборів віддали шану пам'яті почесному випускнику і беззмінному директору школи впродовж 28 років Анатолію Радьку. Це завдяки його ентузіазму школа однією з перших на Полтавщині набула статусу навчально-виховного комплексу, а в 1995 році школа љ6 стала гімназією.
Сьогодні Миргородська гімназія ім.Т.Г.Шевченка є опорною базою для запровадження сучасних форм і методів навчання та виховання учнів.
Висококваліфікований педагогічний колектив гімназії бере активну участь у реалізації експериментальної програми "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів" під керівництвом знаного в педагогічних колах науковця Валерія Киричука. Гімназія є членом Всеукраїнської асоціації навчальних закладів нового типу.
Творчо працюють усі 68 вчителів. У їх числі 18 є випускниками цієї ж школи, дев'ять учителів-методистів, три нагороджені знаком "Відмінник освіти України", 13 старших учителів, решта мають вищу та першу категорії.
Гордістю гімназії є переможець телевікторини "Найрозумніший" Андрій Овсянніков, переможець всеукраїнської олімпіади з іноземної мови Олександра Міщерякова, талановиті юні митці Валерій Лимаренко, Тетяна Ночна, Настя Квітка, Марина Шевченко, Ольга Зінченко.
Про минуле, сучасне і майбутнє школи-гімназії, її роль у житті козацького Миргорода говорив міський голова Олександр Паутов. Він наголосив, що неповторними сторінками в історії школи-гімназії є долі цілих сімейних династій, які тут навчалися і працювали. Про це міський голова знає не з чужих слів – тут працювала вчителькою його мати Зоя Іванівна. Батько Борис Сергійович був офіцером, але після звільнення в запас працював у школі керівником початкової військової підготовки (був такий предмет у минулі часи). Сам Олександр Борисович та його дружина Віра Іванівна – випускники цієї школи. Тут навчалися їхні доньки Світлана і Тетяна.
На святі були теплі привітання колег, подарунки, виступи самодіяльних митців, панувала атмосфера щирості й оптимізму.
Школа-гімназія імені Т.Г.Шевченка має глибоке коріння, тож і крона її пишна.