Моніторинг, що проводить Державна інспекція з контролю за цінами в Полтавській області, у першій половині нинішнього місяця зафіксував зростання роздрібних цін в аптеках на окремі групи медпрепаратів вітчизняного виробництва на 1 – 25 відсотків, імпортного – на 4 – 30 відсотків. Подорожчання відбулося за рахунок зростання цін закупівлі, зазначає начальник інспекції, депутат обласної ради Ірина Максимішина. Але станом на 21 жовтня оптовики й відповідно аптеки переважно повернули ціни до попереднього рівня. Лише подекуди вони залишилися підвищеними у порівнянні з 1 жовтня на 1 – 25 відсотків. У аптеках пояснюють це цілком прозаїчно: закуплені за вищими цінами препарати ще не продані, торгувати ж у збиток, штучно занижуючи ціну, не будуть. Утім Ірина Максимішина підкреслює, що треба віддати належне полтавським аптекарям, які виважено повелися у період цінового піку. У певні дні вони просто відмовлялися закуповувати медикаменти в оптових постачальників. Скажімо, ТОВ “Ліки Полтавщини” 9 – 10 жовтня не погодилося придбати в дніпропетровського оптовика аерозоль “Орасепт” виробництва США по 38 грн, натомість 14 жовтня закупило його по 22,81 грн. Можливо, завдяки цим та ряду інших заходів на Полтавщині ціни не “підстрибували” на 40 – 50 відсотків, як в інших регіонах. Взагалі наші відвідини кількох аптек обласного центру й короткі розмови з провізорами виявили певний діапазон у діях аптекарів у пік цінової напруги. В одній з аптек розповіли, що цін у цей період не змінювали ні на вітчизняні, ні на імпортні медикаменти. У мережі іншої фірми підтвердили подорожчання окремих груп препаратів іноземного виробництва. У більшості ж фармацевтичних закладів засвідчили, що ціни зросли як на українські, так і на імпортні пігулки й сиропи. Щоправда, по-різному. Але чому в принципі стала можливою така ситуація?
У ТОВ “Фірма “Айлант ЛТД”, мережа якого налічує в обласному центрі й районах області 11 аптек, досвід роботи на фармацевтичному українському ринку чи не найбільший – 12 років. У багатьох фахівців товариства власний фармацевтичний досвід значно солідніший. Завідуюча полтавською аптекою љ1 фірми “Айлант ЛТД” Людмила Козарян зазначає, що в радянські часи кожна аптека мала піврічний запас медпрепаратів. Нині економічні українські реалії інші – запаси значно менші, закупівлі проводять щодня. Про це ж говорять і в інших аптеках. Тож утриматися від придбання препаратів аптеки могли тільки протягом зовсім короткого часу, доводилося обирати між завищеною ціною ліків і їх дефіцитом. Тому більшість аптечних закладів після паузи у два-три дні все-таки купували дорожчі препарати, але в обмеженій кількості.
– Підвищення цін для нас тільки створює проблеми, – говорить директор ТОВ “Фірма “Айлант ЛТД” Олександр Глазков.
За законодавством аптеки мають право на 35-відсоткову торговельну надбавку від мінімальної закупівельної ціни на певний перелік ліків, на які передбачено державне регулювання. Але насправді, зазначає Олександр Миколайович, цей відсоток значно менший, принаймні в їхніх аптеках, і не тільки на ті 17 відсотків препаратів, які контролює держава, а на весь спектр ліків, бо переважна більшість їх споживачів – це люди похилого віку, тобто малозабезпечені пенсіонери, ветерани. Для них і в “Айланті ЛТД”, і в багатьох інших аптеках ще додатково передбачено 10 – 15-відсоткові знижки. Рентабельність роботи аптек невисока, тримаються вони за рахунок товарообороту. А його не буде, якщо ціна буде вищою, ніж у сусідній аптеці, якщо обслуговування буде гіршим. Так працює ринок. Цю думку підтверджують фахівці Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області. І ретельний державний контроль за дотриманням законодавчих норм, і штрафні санкції за найменші порушення, і ринкове регулювання не залишають аптечній мережі можливості маніпулювати цінами.
З оптовими закупівлями справа дещо інша. Досі оптовики не були регламентовані державою, вони не мали відсоткових обмежень від ціни закупівлі у виробника, зазначає Ірина Максимішина. Тож хоча основну причину подорожчання оптових ліків – стрибок курсу долара на міжбанківській валютній біржі – ні представники державного органу, ні аптекарі не оспорюють, оскільки саме долар є валютою придбання імпортних ліків, проте співставлення подорожчання долара в період із 29 вересня по 9 жовтня на 12 відсотків і подорожчання ліків до 30 відсотків на теренах Полтавщини викликає принаймні запитання. А от причину такої поведінки багато хто вбачає у політичній нестабільності в країні.
Та водночас фахівці ринку фармакології радять не забувати, що, окрім аптек і оптових постачальників, є ще один учасник цього ринку – виробник ліків. На жаль, українські підприємства теж прив’язані у своїй діяльності до валютних курсів, оскільки для виробництва медикаментів закуповують переважно імпортну сировину. Єдина це чи одна з кількох причин подорожчання й вітчизняних ліків – невідомо. Проте є факт: щороку дорожчають не тільки імпортні, але й вітчизняні ліки, з року в рік зростання цін на українські медпрепарати становить 10 – 15 відсотків. Аптекарі наводять такий приклад: ще не так давно корвалол коштував 1 грн, тепер – понад 2 грн, ця ціна з’явилася ще до доларового стрибка.
А ось які дані моніторингу цін на вітчизняні препарати Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області у третій декаді жовтня: оптова ціна корвалолу станом на 21 жовтня дорівнює ціні, яка була 1 жовтня, – 2,15 грн, відповідно однаковий роздріб – 2,7 грн; каптопрес оптовики пропонували на початку жовтня по 5,73 грн, через три тижні – по 5,96 грн, але роздріб як був по 7,5 грн, так і залишився; глібенкламід аптеки купували 1 жовтня по 2,77 грн, 21 жовтня – по 2,95 грн, на ці таблетки змінилася й роздрібна ціна – з 3,7 грн до 3,95 грн.
Державі давно потрібно було навести лад у цій сфері діяльності, вважають самі фармацевти. І навіть розповідають, як в інших країнах гарантовано захистили споживачів від вакханалії цін. Щоправда, знов-таки без політичної та економічної стабільності таке запровадження навряд чи можливе. І все ж: не відсотки від мінімальної закупівельної ціни медпрепаратів фіксують інші держави, а саму ціну, звісно, економічно обгрунтовану, – відпускну з заводу, роздрібну в аптеках. До того ж, препарати мають бути не просто дорогі чи дешеві, а ефективні. Та й вартість лікування повинна хоча б якось відповідати доходам громадян.
А поки що на запитання про доступність цін на ліки одна з полтавок відповіла:
– Якщо лікуватися, а не підліковуватися, то дешевше вмерти. На початку осені ліотон коштував 27 грн, тепер – більше тридцяти…
Молода мама, обійшовши кілька аптек, так і не наважилася купити упаковку необхідного їй полівітамінного препарату “Елевіт”: ще на початку вересня вона коштувала 105 грн, через тиждень – 115 грн, а тепер ціна коливається від 127 до 157 грн.
Подорожчання – це зупинка економіки, сказали в одній з аптек. Чи буде наведено лад розширенням з 17 до 70 відсотків асортименту ліків, націнки на які регулюватиме держава, чи припиниться подорожчання, якщо буде введено 10-відсоткове обмеження оптової надбавки і зменшено з 35-ти до 25-ти відсотків надбавку роздрібну, коментувати поки що в аптеках не беруться. По-перше, кажуть, треба отримати відповідний документ, по-друге, все ретельно порахувати. Та найбільше, переконані, чого нині боїться ринок, – це різких рухів політиків.
У ТОВ “Фірма “Айлант ЛТД”, мережа якого налічує в обласному центрі й районах області 11 аптек, досвід роботи на фармацевтичному українському ринку чи не найбільший – 12 років. У багатьох фахівців товариства власний фармацевтичний досвід значно солідніший. Завідуюча полтавською аптекою љ1 фірми “Айлант ЛТД” Людмила Козарян зазначає, що в радянські часи кожна аптека мала піврічний запас медпрепаратів. Нині економічні українські реалії інші – запаси значно менші, закупівлі проводять щодня. Про це ж говорять і в інших аптеках. Тож утриматися від придбання препаратів аптеки могли тільки протягом зовсім короткого часу, доводилося обирати між завищеною ціною ліків і їх дефіцитом. Тому більшість аптечних закладів після паузи у два-три дні все-таки купували дорожчі препарати, але в обмеженій кількості.
– Підвищення цін для нас тільки створює проблеми, – говорить директор ТОВ “Фірма “Айлант ЛТД” Олександр Глазков.
За законодавством аптеки мають право на 35-відсоткову торговельну надбавку від мінімальної закупівельної ціни на певний перелік ліків, на які передбачено державне регулювання. Але насправді, зазначає Олександр Миколайович, цей відсоток значно менший, принаймні в їхніх аптеках, і не тільки на ті 17 відсотків препаратів, які контролює держава, а на весь спектр ліків, бо переважна більшість їх споживачів – це люди похилого віку, тобто малозабезпечені пенсіонери, ветерани. Для них і в “Айланті ЛТД”, і в багатьох інших аптеках ще додатково передбачено 10 – 15-відсоткові знижки. Рентабельність роботи аптек невисока, тримаються вони за рахунок товарообороту. А його не буде, якщо ціна буде вищою, ніж у сусідній аптеці, якщо обслуговування буде гіршим. Так працює ринок. Цю думку підтверджують фахівці Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області. І ретельний державний контроль за дотриманням законодавчих норм, і штрафні санкції за найменші порушення, і ринкове регулювання не залишають аптечній мережі можливості маніпулювати цінами.
З оптовими закупівлями справа дещо інша. Досі оптовики не були регламентовані державою, вони не мали відсоткових обмежень від ціни закупівлі у виробника, зазначає Ірина Максимішина. Тож хоча основну причину подорожчання оптових ліків – стрибок курсу долара на міжбанківській валютній біржі – ні представники державного органу, ні аптекарі не оспорюють, оскільки саме долар є валютою придбання імпортних ліків, проте співставлення подорожчання долара в період із 29 вересня по 9 жовтня на 12 відсотків і подорожчання ліків до 30 відсотків на теренах Полтавщини викликає принаймні запитання. А от причину такої поведінки багато хто вбачає у політичній нестабільності в країні.
Та водночас фахівці ринку фармакології радять не забувати, що, окрім аптек і оптових постачальників, є ще один учасник цього ринку – виробник ліків. На жаль, українські підприємства теж прив’язані у своїй діяльності до валютних курсів, оскільки для виробництва медикаментів закуповують переважно імпортну сировину. Єдина це чи одна з кількох причин подорожчання й вітчизняних ліків – невідомо. Проте є факт: щороку дорожчають не тільки імпортні, але й вітчизняні ліки, з року в рік зростання цін на українські медпрепарати становить 10 – 15 відсотків. Аптекарі наводять такий приклад: ще не так давно корвалол коштував 1 грн, тепер – понад 2 грн, ця ціна з’явилася ще до доларового стрибка.
А ось які дані моніторингу цін на вітчизняні препарати Державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області у третій декаді жовтня: оптова ціна корвалолу станом на 21 жовтня дорівнює ціні, яка була 1 жовтня, – 2,15 грн, відповідно однаковий роздріб – 2,7 грн; каптопрес оптовики пропонували на початку жовтня по 5,73 грн, через три тижні – по 5,96 грн, але роздріб як був по 7,5 грн, так і залишився; глібенкламід аптеки купували 1 жовтня по 2,77 грн, 21 жовтня – по 2,95 грн, на ці таблетки змінилася й роздрібна ціна – з 3,7 грн до 3,95 грн.
Державі давно потрібно було навести лад у цій сфері діяльності, вважають самі фармацевти. І навіть розповідають, як в інших країнах гарантовано захистили споживачів від вакханалії цін. Щоправда, знов-таки без політичної та економічної стабільності таке запровадження навряд чи можливе. І все ж: не відсотки від мінімальної закупівельної ціни медпрепаратів фіксують інші держави, а саму ціну, звісно, економічно обгрунтовану, – відпускну з заводу, роздрібну в аптеках. До того ж, препарати мають бути не просто дорогі чи дешеві, а ефективні. Та й вартість лікування повинна хоча б якось відповідати доходам громадян.
А поки що на запитання про доступність цін на ліки одна з полтавок відповіла:
– Якщо лікуватися, а не підліковуватися, то дешевше вмерти. На початку осені ліотон коштував 27 грн, тепер – більше тридцяти…
Молода мама, обійшовши кілька аптек, так і не наважилася купити упаковку необхідного їй полівітамінного препарату “Елевіт”: ще на початку вересня вона коштувала 105 грн, через тиждень – 115 грн, а тепер ціна коливається від 127 до 157 грн.
Подорожчання – це зупинка економіки, сказали в одній з аптек. Чи буде наведено лад розширенням з 17 до 70 відсотків асортименту ліків, націнки на які регулюватиме держава, чи припиниться подорожчання, якщо буде введено 10-відсоткове обмеження оптової надбавки і зменшено з 35-ти до 25-ти відсотків надбавку роздрібну, коментувати поки що в аптеках не беруться. По-перше, кажуть, треба отримати відповідний документ, по-друге, все ретельно порахувати. Та найбільше, переконані, чого нині боїться ринок, – це різких рухів політиків.
Рубрика: 
