Голова Диканської райдержадміністрації Любов Лелюк повідомила, що до райдержадміністрації звернувся орендар ставка в Орданівці з проханням дозволити продовження спуску води, щоб мати змогу відремонтувати так званий “монах” (частину гідротехнічної споруди):
– Хоч орендар офіційно згідно з чинним законодавством звертається за отриманням відповідного дозволу на спуск води (зауважте, вже після того, як почали її спуск. – Ред.), доки тривають відповідні перевірки, ми йому цього не дозволили. На місце виїздила комісія і зафіксувала факт спуску води.
Думку, яку висловлюють місцеві мешканці про те, що орендар навмисне почав спускати воду, голова Диканської РДА і не спростувала, і не підтвердила, мовляв, це повинні зробити спеціалісти, які працюють на місці події.
У договорі оренди водного об’єкта, підписаному 17 січня 2008 року між Диканською РДА та орендарем Романом Скабарихіним (є ще й договір оренди землі), зазначено, що орендодавець, тобто адміністрація, має право розірвати його в односторонньому порядку у випадку нанесення об’єкту значних матеріальних збитків. Факт цього має бути підтверджений відповідним судовим рішенням. Висновки ж екологів чи інших відповідних служб про збитки, завдані природі через недбалість орендаря або ж навмисним пошкодженням об’єкта, не є підставою для припинення дії договору. А доки триватиме судова тяганина, рибу можна буде спокійно зібрати, продати, покрити за рахунок майже дармового прибутку всі офіційні (й неофіційні) витрати і все одно залишитися з чималим “наваром”. А ставок тим часом перетвориться на болото. Та кому до цього є діло?..
Про спуск води з орданівського ставка ні сном ні духом не відають ні в обласному управлінні з питань надзвичайних ситуацій, ні в державній екологічній інспекції у Полтавській області. Хоча працівників МНС повинні були б повідомити у першу чергу, тим більше, якщо там справді сталася аварія, як на тому наполягає Роман Скабарихін. На місці надзвичайної події працюють лише представники прокуратури й обласного управління водних ресурсів “Полтававодгосп”. Вони доволі скупі на коментарі. Тож навіть дізнатися про те, наскільки ставок обмілів за тиждень, що минув, нам не вдалося.
Проте ми з’ясували, що оренда землі, яку сплачують орендарі ставка, складає 150 грн за 1 га, а водного дзеркала – 80 грн за 1 га. Не важко підрахувати, що загальна сума оренди ставка, площа якого 63,8 га, на рік – лише близько 15 тис. грн! З них у районну скарбницю потрапляє половина цієї суми (власне вартість оренди землі), інша ж відраховується до державного бюджету. До речі, хто встановив саме таку суму оренди, чим керувався, наскільки вона відповідає сучасним реаліям? Враховуючи бодай той факт, що ця водойма в Орданівці здавна була багата на рибу, неодноразово зарибнювалась і стала ласим шматком для дармового збагачення заїжджих орендарів, яких “благословила” Диканська РДА. Їм, офіційним представникам держави, “слугам народу” за народні гроші, вибачте, начхати на думку селян. Бо роздавати наліво й направо будь-кому водойми – це їхнє право (і сюди – зась!), а тримати відповідь перед людьми за наслідки такої політики має сільська територіальна громада. Просто рай земний!
Ще один нюанс: доки триває виготовлення технічної документації на користування прибережно-захисною смугою, орендар за користування нею не платить, а лише за водний об’єкт. Тобто виходить, що, не маючи поки що ніякого права на використання берегів, підприємець поводиться на них як на власній вотчині, не дозволяючи людям рибалити, або збирає за це гроші. Така собі комерція по-новоукраїнськи. До речі, як нам повідомила головний спеціаліст юридичного сектора апарату Диканської РДА Вікторія Прудка, термін дії заяви на обмеження вилову риби в ставку, який Романові Скабарихіну навесні погодили в адміністрації, поширюється лише на час його зарибнення згідно з відповідним актом, тобто на три місяці. А вони минули ще в середині літа. Тому жодних підстав перешкоджати селянам ловити рибу в ставку в підприємця немає. Дивно, що цей факт став відомим лише тепер, і цікаво, чи звернуть на нього увагу правоохоронні органи…
І ще один досить суттєвий момент. Після того, як журналісти ОДТРК “Лтава” та “Зорі Полтавщини” оприлюднили інформацію про безчинства на Орданівській водоймі громаду, орендарі та їхні покровителі зрозуміли, що рано чи пізно таки доведеться відповідати за свої протиправні дії. І самовільний спуск ставу з метою заволодіння рибою став подаватись ними як намагання… врятувати гідротехнічну споруду, а відтак – і водойму. Отак ні сіло ні впало орендарі перебрали на себе функції експертів, інженерів, екологів, природоохоронців, співробітників МНС і, власне, влади теж. Як кажуть у народі, в людей чорти кращі за таких рятівників-самозванців.
І насамкінець. Оскільки по селу і районом поширюються чутки про реальну ймовірність помсти і розправи з боку орендарів, їхніх родичів, владних покровителів над тими, хто став на захист народного добра, а також натяки на погрози журналістам, редакція офіційно цією і попередньою публікаціями звертається до керівників правоохоронних органів області взяти під контроль розслідування цієї надзвичайної події, а також унеможливити будь-які насильницькі дії стосовно тих людей, хто не побоявся стати на захист законних інтересів сільської територіальної громади та журналістів.
– Хоч орендар офіційно згідно з чинним законодавством звертається за отриманням відповідного дозволу на спуск води (зауважте, вже після того, як почали її спуск. – Ред.), доки тривають відповідні перевірки, ми йому цього не дозволили. На місце виїздила комісія і зафіксувала факт спуску води.
Думку, яку висловлюють місцеві мешканці про те, що орендар навмисне почав спускати воду, голова Диканської РДА і не спростувала, і не підтвердила, мовляв, це повинні зробити спеціалісти, які працюють на місці події.
У договорі оренди водного об’єкта, підписаному 17 січня 2008 року між Диканською РДА та орендарем Романом Скабарихіним (є ще й договір оренди землі), зазначено, що орендодавець, тобто адміністрація, має право розірвати його в односторонньому порядку у випадку нанесення об’єкту значних матеріальних збитків. Факт цього має бути підтверджений відповідним судовим рішенням. Висновки ж екологів чи інших відповідних служб про збитки, завдані природі через недбалість орендаря або ж навмисним пошкодженням об’єкта, не є підставою для припинення дії договору. А доки триватиме судова тяганина, рибу можна буде спокійно зібрати, продати, покрити за рахунок майже дармового прибутку всі офіційні (й неофіційні) витрати і все одно залишитися з чималим “наваром”. А ставок тим часом перетвориться на болото. Та кому до цього є діло?..
Про спуск води з орданівського ставка ні сном ні духом не відають ні в обласному управлінні з питань надзвичайних ситуацій, ні в державній екологічній інспекції у Полтавській області. Хоча працівників МНС повинні були б повідомити у першу чергу, тим більше, якщо там справді сталася аварія, як на тому наполягає Роман Скабарихін. На місці надзвичайної події працюють лише представники прокуратури й обласного управління водних ресурсів “Полтававодгосп”. Вони доволі скупі на коментарі. Тож навіть дізнатися про те, наскільки ставок обмілів за тиждень, що минув, нам не вдалося.
Проте ми з’ясували, що оренда землі, яку сплачують орендарі ставка, складає 150 грн за 1 га, а водного дзеркала – 80 грн за 1 га. Не важко підрахувати, що загальна сума оренди ставка, площа якого 63,8 га, на рік – лише близько 15 тис. грн! З них у районну скарбницю потрапляє половина цієї суми (власне вартість оренди землі), інша ж відраховується до державного бюджету. До речі, хто встановив саме таку суму оренди, чим керувався, наскільки вона відповідає сучасним реаліям? Враховуючи бодай той факт, що ця водойма в Орданівці здавна була багата на рибу, неодноразово зарибнювалась і стала ласим шматком для дармового збагачення заїжджих орендарів, яких “благословила” Диканська РДА. Їм, офіційним представникам держави, “слугам народу” за народні гроші, вибачте, начхати на думку селян. Бо роздавати наліво й направо будь-кому водойми – це їхнє право (і сюди – зась!), а тримати відповідь перед людьми за наслідки такої політики має сільська територіальна громада. Просто рай земний!
Ще один нюанс: доки триває виготовлення технічної документації на користування прибережно-захисною смугою, орендар за користування нею не платить, а лише за водний об’єкт. Тобто виходить, що, не маючи поки що ніякого права на використання берегів, підприємець поводиться на них як на власній вотчині, не дозволяючи людям рибалити, або збирає за це гроші. Така собі комерція по-новоукраїнськи. До речі, як нам повідомила головний спеціаліст юридичного сектора апарату Диканської РДА Вікторія Прудка, термін дії заяви на обмеження вилову риби в ставку, який Романові Скабарихіну навесні погодили в адміністрації, поширюється лише на час його зарибнення згідно з відповідним актом, тобто на три місяці. А вони минули ще в середині літа. Тому жодних підстав перешкоджати селянам ловити рибу в ставку в підприємця немає. Дивно, що цей факт став відомим лише тепер, і цікаво, чи звернуть на нього увагу правоохоронні органи…
І ще один досить суттєвий момент. Після того, як журналісти ОДТРК “Лтава” та “Зорі Полтавщини” оприлюднили інформацію про безчинства на Орданівській водоймі громаду, орендарі та їхні покровителі зрозуміли, що рано чи пізно таки доведеться відповідати за свої протиправні дії. І самовільний спуск ставу з метою заволодіння рибою став подаватись ними як намагання… врятувати гідротехнічну споруду, а відтак – і водойму. Отак ні сіло ні впало орендарі перебрали на себе функції експертів, інженерів, екологів, природоохоронців, співробітників МНС і, власне, влади теж. Як кажуть у народі, в людей чорти кращі за таких рятівників-самозванців.
І насамкінець. Оскільки по селу і районом поширюються чутки про реальну ймовірність помсти і розправи з боку орендарів, їхніх родичів, владних покровителів над тими, хто став на захист народного добра, а також натяки на погрози журналістам, редакція офіційно цією і попередньою публікаціями звертається до керівників правоохоронних органів області взяти під контроль розслідування цієї надзвичайної події, а також унеможливити будь-які насильницькі дії стосовно тих людей, хто не побоявся стати на захист законних інтересів сільської територіальної громади та журналістів.
Рубрика: 
