З’ясувалося, що мати хлопчика не жалувала, її постійно не було вдома. Вона замикала Михайлика у хаті на ключ і йшла у своїх справах. Він же залишався на самоті цілий день, а бувало й так, що ним ніхто не цікавився по кілька днів.
Того дня 22-річна Ірина, мати Михайлика, була вдома, але син їй так швидко набрид, що вирішила його зачинити у кімнаті. Сама ж лягла спати. А коли прокинулася, то знайшла хлопчика мертвим.
Михайлик, граючись, повісився на мотузці, яка колись слугувала карнизом. Дитина полізла на підвіконня, а потім замоталася у мотузку і стрибнула звідти. Мотузка перетворилася на смертельний зашморг…
Коли приїхали міліціонери, то Ірина почала плутатися, говорила, мовляв, хлопчик повісився у дворі, коли грався, але обрізана мотузка над вікном у його кімнаті свідчила про протилежне.
Ігор Чернов, в.о. начальника Шишацького райвідділу міліції, говорить, що нині вирішується питання про порушення кримінальної справи відносно матері за статтею 166 Кримінального кодексу України за злісне невиконання батьківських обов’язків. “Ми вже зібрали усі потрібні матеріали, – говорить Ігор Чернов, – для того, щоб порушити кримінальну справу. До того ж, зважаючи на пояснення сусідів, сільського голови, ця родина стояла на обліку як неблагополучна, тому порушувати кримінальну справу у нас є підстави”.
За своє коротке життя Михайлик пізнав немало лиха. Після народження мати віддала його до притулку, мотивуючи це відсутністю коштів для виховання. Коли дитині було два роки, Ірина “згадала” про сина і забрала його у Шафранівку. Однак матері було байдуже до дитини.
У кімнаті з одним ліжком і брудною білизною, де зростав Михайлик, на згадку про нього не залишилося нічого. Жодної іграшки, жодної фотокартки, тільки один дитячий черевичок, який валявся під стіною і чимось нагадував нікому не потрібного хлопчика з трагічним дитинством…
Того дня 22-річна Ірина, мати Михайлика, була вдома, але син їй так швидко набрид, що вирішила його зачинити у кімнаті. Сама ж лягла спати. А коли прокинулася, то знайшла хлопчика мертвим.
Михайлик, граючись, повісився на мотузці, яка колись слугувала карнизом. Дитина полізла на підвіконня, а потім замоталася у мотузку і стрибнула звідти. Мотузка перетворилася на смертельний зашморг…
Коли приїхали міліціонери, то Ірина почала плутатися, говорила, мовляв, хлопчик повісився у дворі, коли грався, але обрізана мотузка над вікном у його кімнаті свідчила про протилежне.
Ігор Чернов, в.о. начальника Шишацького райвідділу міліції, говорить, що нині вирішується питання про порушення кримінальної справи відносно матері за статтею 166 Кримінального кодексу України за злісне невиконання батьківських обов’язків. “Ми вже зібрали усі потрібні матеріали, – говорить Ігор Чернов, – для того, щоб порушити кримінальну справу. До того ж, зважаючи на пояснення сусідів, сільського голови, ця родина стояла на обліку як неблагополучна, тому порушувати кримінальну справу у нас є підстави”.
За своє коротке життя Михайлик пізнав немало лиха. Після народження мати віддала його до притулку, мотивуючи це відсутністю коштів для виховання. Коли дитині було два роки, Ірина “згадала” про сина і забрала його у Шафранівку. Однак матері було байдуже до дитини.
У кімнаті з одним ліжком і брудною білизною, де зростав Михайлик, на згадку про нього не залишилося нічого. Жодної іграшки, жодної фотокартки, тільки один дитячий черевичок, який валявся під стіною і чимось нагадував нікому не потрібного хлопчика з трагічним дитинством…