Як відомо, минулої осені “Укрпошта” підвищила тарифи на передплату та доставку друкованих періодичних видань на 60 відсотків. Наша Спілка погодилася з таким рішенням, бо воно було прозорим і зрозумілим – за роки, коли тарифи не підвищувалися, інфляція склала 59 відсотків.
Пленум правління НСЖУ висловив готовність підтримати підвищення тарифів на наступний рік на 15 відсотків (рівень цьогорічної інфляції). “Укрпошта” ж, вчасно навіть не поставивши до відома редакції друкованих ЗМІ, вирішила підвищити тариф на передплату і доставку друкованих ЗМІ на 60 відсотків, не навівши ніяких розрахунків, обгрунтувань саме такого підвищення. 22 липня я надіслав листа Прем’єр-міністру Юлії Тимошенко, 9 серпня – телеграму першому віце-прем’єр-міністру Олександру Турчинову. Вони переадресували мої звернення до Мінтрансу, де не схотіли їх розглядати по суті.
Мені довелося з цього приводу двічі звертатися до Глави Держави. На другу зустріч Віктор Андрійович Ющенко запросив також міністра транспорту і зв’язку Йосипа Вінського.
За порадою Президента відбулося засідання спільної комісії представників Мінтрансзв’язку і Національної спілки журналістів України.
Обговорення проблеми тарифів, хоч і тривало дві з половиною години, ні до яких зрушень у позиціях сторін не призвело.
Представники Мінтрансу, “Укрпошти” вперто стоять на тому, що тариф має бути збільшений на 44 відсотки і не менше.
Це – ніяке не партнерство і не пошук компромісу.
Почнемо з того, що редакції формують передплатну ціну ще у травні-червні. Багато з них тоді ж і повідомляють її читачам.
Порядок прийняття регуляторних актів передбачає, що при їхній підготовці враховуються всі внесені пропозиції. Проте, хоча Спілка неодноразово виступала проти необгрунтованого підвищення тарифів, з нами ніяких консультацій з цього приводу не проводили, так і не змогли пояснити, як витрачені кошти 60-відсоткового підвищення тарифів минулого року, адже доставка газет не поліпшилася, а погіршилася: навіть в обласних центрах їх приносять читачам по три номери зразу, а у деякі села привозять двічі, а то й раз на тиждень, хоча поштовики “прокручують” гроші, одержані від передплатників, і віддають їх редакціям 15 січня передплатного року, залишивши свою частку за весь період по грудень включно, ще не надавши послуг.
Під час нашої зустрічі Глава Держави цілком слушно назвав це колоніальною політикою.
На засіданні спільної комісії на наші аргументи не зважили. Зокрема, і на той, що різке підвищення тарифів б’є по передплаті.
Ми проаналізували передплатні тиражі 19-ти суспільно-політичних всеукраїнських і місцевих видань, чиї дані були у Спілці. Так-от: станом на 01.01.08 р. порівняно з 01.01.07 р. після 60-відсоткового підвищення “Укрпоштою” своїх тарифів вони втратили разом 148292 передплатники.
 “Укрпошта” бадьоро відрапортувала, що сукупний тираж друкованих ЗМІ станом на 01.01.08 р. перевищує аналогічний показник 01.01.07 р. Нехай нікого не вводить це в оману. Впали тиражі суспільно-політичних видань. А “справна цифра” склалася з передплати довідкових газет (для бухгалтерів, педагогів, домогосподарок, рекламних тощо), видань політичних партій і блоків, які здебільшого передплачуються громадянам за кошти цих організацій.
Отже, доходи “Укрпошти” зросли, а газет – упали.
Треба взяти до уваги, що багато редакцій, побоюючись падіння тиражів, минулого року не підвищували передплатну ціну своїх видань. Але, як бачимо, тиражі втратили. А якби підвищили? Запитання, звичайно, риторичне.
Ще більше падіння передбачається після нової передплати у регіонах, котрі постраждали цього року від страшного стихійного лиха.
Але передплата впаде і в інших місцях, якщо “Укрпошта” підвищить свої тарифи на 44 відсотки і братиме за оформлення передплатних квитанцій на 6 місяців (що вона впродовж десятиліть робила безплатно) аж по 4,25 гривні.
Так чого ж ми прагнемо – поліп
шення матеріального становища “Укрпошти” (яка за підсумками минулого року має, хай невеликий – близько 27 мільйонів гривень, прибуток) чи знищення якісного інформаційного простору держави?
Треба усвідомити, нарешті, діячам “Укрпошти”: щорічне підвищення тарифів для латання своїх дірок – шлях у нікуди. Адже чим вищий тариф, тим вища передплатна ціна, тим нижчий тираж.
Отож позиція Спілки: підвищити тариф на 15 відсотків і залишити, принаймні на сьогоднішньому рівні, плату за оформлення квитанцій.
Наша позиція прозора, оскільки має зрозуміле економічне обгрунтування – рівень інфляції. Що ж стосується “Укрпошти”, то не зрозуміле її прагнення “накрутити” додатково 44 відсотки. Крім тверджень “так треба, бо ми зазнаємо збитків”, ніяких інших пояснень поштовики не спромоглися дати, вже не кажучи про бодай приблизні розрахунки.
Даючи згоду на минулорічне підвищення, ми водночас зажадали проведення аудиту “Укрпошти”, визначили перелік проблемних питань. Аудит провели, але те, про що ми просили, не перевірили.
У разі, якщо “Укрпошта” необгрунтовано підніме тарифи, Спілка оголосить Всенародний аудит “Укрпошти”.
Ми закличемо усіх передплатників:
фіксувати у поштових відділеннях, сільських, районних, міських радах та інших структурах точні дні доставки газет передплатникам;
подавати судові позови до пошти за недоставлені вчасно газети з вимогою не лише компенсації вартості недоставлених примірників, а й компенсації моральної шкоди за невчасно одержану опубліковану інформацію про регуляторні акти, рекламні пропозиції.
Ми розуміємо, що за судові позови треба сплачувати мито, яке зараховується до місцевого бюджету. Ми звернемося до депутатів місцевих рад з проханням звільнити позивачів від сплати цього мита. Ми звернемося до керівників вищих навчальних закладів, які готують юристів, аби викладачі і студенти випускних курсів фахово супроводжували ці позови в судах.
Ми закличемо ради усіх рівнів вимагати у судовому порядку від відділень “Укрпошти” відшкодування за невчасну доставку газет з опублікованими регуляторними актами, судові органи – зажадати такого ж відшкодування за невчасно доставлені номери газет з викликами до суду, рекламодавців – вимагати від поштовиків відшкодувань за невчасно доставлену газету з їхньою рекламою, редакції газет – звернутися до суду, аби пошта заплатила за витрати на папір, друкування газет, які вчасно не надійшли до читача.
Ми звернемося:
до Генеральної Прокуратури України, щоб була здійснена перевірка, куди “Укрпошта” витратила кошти, одержані від підвищення тарифів, від квитанцій за оформлення передплати, від конвертів, у яких поштарі видають громадянам пенсії, від пральних порошків, мила тощо, які “Укрпошта” нав’язує громадянам.
Спілка добиватиметься, щоб “Укрпошта” щомісяця перераховувала редакціям отримані від передплати кошти у повному обсязі. Редакції у грудні поточного року перерахують поштовикам аванс на доставку газет у січні-лютому, після підписання акта виконаних робіт з урахуванням дійсного стану доставки періодики будуть помісячно перераховувати далі.
Ми вживемо й інших заходів.
Отже, свою позицію ми окреслили.
Чекаємо відповідної реакції з боку “Укрпошти”.