Коли наставник Дмитра, заслужений тренер України Галина Бойко, везла героя дня на сцену в інвалідному візку, зал вітав його стоячи. У перший день параолімпійських змагань Дмитро – єдиний представник Полтавщини в українській збірній, здобув “срібло”, розповів начальник управління з питань фізичної культури і спорту облдержадміністрації Віктор Пожечевський. Згодом, встановивши два світових рекорди на різних дистанціях, Дмитро Виноградець виборов дві золоті медалі та одну бронзову, здобувши загалом чотири олімпійські нагороди.
– Його успіх дуже нас усіх радує й надихає, але і зобов’язує владу, громадськість, спортивні організації до серйозної роботи над удосконаленням інфраструктури спорту, – сказав голова облдержадміністрації Валерій Асадчев. – Триває будівництво спортивних майданчиків, комплексів, басейнів. Якщо хочемо говорити про досягнення у великому спорті, треба думати про значну спортивно-масову роботу з дітьми і молоддю.
– Сьогодні ми дочекалися нового, причому дворазового, олімпійського чемпіона на Полтавщині – після кременчужанина Володимира Кисельова в 1980 році у нас не було більше таких досягнень. Тепер є полтавець Дмитро Виноградець, – відзначив голова обласної ради, керівник обласного відділення НОК України Олександр Удовіченко.
Керівники області нагородили Почесними грамотами обласної ради та облдержадміністрації, а також грошовими преміями чемпіона і його тренера. Приємним подарунком Дмитрові став ордер на нову квартиру. Відзнаки були вручені батькам спортсмена – Аллі Миколаївні і Миколі Степановичу – та фахівцям, причетним до підготовки видатного спортсмена.
Дмитро Виноградець навчається на п’ятому курсі факультету механізації Полтавської державної аграрної академії. Вітаючи його, ректор Віктор Писаренко відзначив, що академія гордиться своїм студентом, тут створені всі умови для занять молоді спортом і кожний третій – розрядник. Дмитро отримав грошову премію і від Полтавського району, яку вручив голова райдержадміністрації Сергій Антонюк.
– Змагання були дуже складними, потребували напруження і фізичних, і моральних сил. Ми з Дмитром дякуємо всім за підтримку, за те відчуття рідної землі, яке переживали у Пекіні, – сказала тренер Галина Бойко.
Дмитрові бажали щастя, здоров’я, успіхів у навчанні, нових спортивних звершень і перемог, дарували квіти й брали автографи. Його мама, Алла Миколаївна, зізналася: “Дізнавшись про олімпійське золото, відчула невимовну радість і гордість за свого сина. Подумала і про те, як він виклався, скільки сил віддав і підготовці, й тренуванням, і самим змаганням. Вони з тренером Галиною Миколаївною отримали результат, до якого прагнули. Це заслужено. Якщо скласти всі кілометри, що він пропливав, мабуть, можна не раз опоясати земну кулю”.
Дмитро став інвалідом через нещасний випадок, коли в 17-річному віці невдало стрибнув у річку. Щоб зміцнити здоров’я, почав займатися у басейні й відразу показав обнадійливі результати. Поїхав на всеукраїнську універсіаду і відчув, що має шанс себе реалізувати. Хлопець здійснив подвійний подвиг – переборов себе, свою недугу і досяг найвищої сходинки у спорті. Успіхи Дмитра – приклад для усіх спортсменів, які при бажанні та наполегливості теж можуть дістатися олімпійського п’єдесталу.