– Ігоре Степановичу, які запаси вуглеводнів на цьому родовищі?
– Повністю вони ще не обліковані, розвідувальне буріння свердловин триває. Але якщо два роки тому на цьому ж Машівському промислі було відкрите Копилівське родовище із запасами понад 8 мільярдів кубометрів газу, то й тут чекаємо не меншої потужності. А взагалі це раніше родовища вражали сенсаційними запасами газу – по 20–30 мільярдів кубометрів. Нині вони бідніші і не роблять "погоди" у видобутку газу в цілому по підприємству. Та я вдячний головному геологу Адаму Йосиповичу Кулю і його службі, яким вдається на вже майже повністю розвіданій території знаходити ось такі родовища, як Копилівське і це – Ливенське.
– А хто робить головну "погоду"? Адже колектив щорічно видобуває понад 5 мільярдів кубометрів газу, 500 тисяч тонн конденсату та понад 70 тисяч тонн нафти.
– Це – результат активної модернізації старих і так званих "неперспективних" родовищ. Вона полягає в тому, що на старих родовищах, де свердловини були пробурені до 2 тисяч метрів, ми почали знаходити поклади на глибині 4–5 тисяч метрів зі значними запасами газу і конденсату. Нині в нас експлуатується 180 таких нових свердловин. Значно збільшили фонд ремонту та інтенсифікації старих свердловин, рекон-
струювали установки комплексної підготовки газу та нафти, дві дожимні компресорні станції, 100 кілометрів газопроводів, застосовуємо нові технології поглибленого вилучення вуглеводнів та припливу їх із пластів.
– Звісно, що за всім цим стоїть самовіддана праця людей.
– Назву для прикладу начальника Машівського промислу Тараса Петровича Городецького. Почав свою кар'єру, маючи фах інженера, не з паперової чи керівної роботи, а слюсарем-ремонтником свердловин на Солохівському промислі. Згодом працював провідним спеціалістом у виробничому відділі управління. І коли в 2004 році постало питання, кому очолити Машівський промисел, не-зважаючи на те, що Городецькому не було й 30 років, я рекомендував на цю посаду саме його. І не помилився. За його участі відкрито нове Копилівське родовище і споруджено установку комплексної підготовки газу, проведено ремонт та інтенсифікацію на 200 старих свердловинах. На Машівській установці комплексної підготовки газу побудовано додаткову установку по підготовці конденсату, з якого виділяють сіль і воду. Реконструйовано дожимну компресорну станцію. Завдяки всім цим заходам видобуток тут сягнув близько 1,6 мільярда кубометрів газу, понад 50 тисяч тонн конденсату, 15 тисяч тонн нафти за рік. І нині за півроку планові завдання перевиконані.
Серед кращих спеціалістів цього промислу хотілося б іще назвати старшого майстра Олександра Миколайовича Величка та начальника компресорної станції Олександра Євгеновича Личка, а також майстра Сергія Олександровича Ковтонюка, слюсарів Сергія Івановича Чмихуна, Юрія Олександровича Косенка, Олександра Васильовича Мастюха, оператора з видобування нафти й газу Андрія Олександровича Шеванова. Це сильні і цілеспрямовані, надійні в будь-якій ситуації люди. Саме таким підкоряється глибина.
– Знайдено нове родовище, додатковий газ – це і радість, і нові дивіденди для вашого колективу?
– Для колективу – лише професійний здобуток. Про дивіденди говорити не доводиться.
– Чому так?
– Бо полтавський газ із
цього нового родовища, як і з усіх 30 нині діючих, що розташовані на територіях Полтавської, Дніпропетровської, Сумської та Харківської областей, хоч це й парадоксально, але для вітчизняної нафтогазовидобувної галузі є збитковим. Проілюструю це не-складними розрахунками. Собівартість видобутку однієї тисячі кубометрів природного газу за перше півріччя поточного року по ГПУ
"Полтавагазвидобування" становила 155,22 гривні. Такі кошти потрібно затратити для того, щоб "підняти" газ на поверхню. Але щоб "голубе паливо" могло потрапити до споживача, його необхідно ще протранспортувати через систему магістральних газопроводів ДК "Укртранс-газ" та розподільчих газопроводів підприємств по газопостачанню (облгазів). Вартість такого транс-портування на даний час становить 115,56 гривні за тисячу кубометрів газу. Крім того, за видобутий газ по-трібно заплатити ренту в розмірі 50 гривень за тисячу кубометрів і податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків.
Якщо всі ці складові сумувати, отримуємо 361,82 гривні за тисячу кубометрів газу. Як відомо, весь газ вітчизняного виробництва йде на комунально-побутові потреби населення. Ціна на такий газ диференційована в залежності від обсягів споживання. Основна частина споживачів використовує на рік до 2500 кубометрів газу, а ціна такого газу в залежності від наявності газового лічильника становить 315 та 345 гривень за тисячу кубометрів. Як бачите, діюча ціна навіть не покриває витрати на видобуток природного газу, його транспортування та сплату податків. Яка ж це економіка?..
– У чому ви вбачаєте вихід із цієї парадоксальної ситуації?
– Треба зрозуміти, що "радянської ціни" на газ не буде, а буде європейська. Тож і вартість вітчизняного газу має бути доведена до економічно обгрунтованих розмірів. А тим
верствам населення, які є малозабезпеченими, видавати державну грошову дотацію. Необхідно припинити розтринькування газу, а знаходити додаткові джерела для опалення, зокрема, переробляти для цього сміттєзвалища, торф, відходи лісу. Так роблять в усій Європі, а ми, як завжди, у хвості…
– Інколи доводиться чути від людей, що газодобувники забирають із полтавського підземелля газ, а місцеве населення має від цього лише забруднене повітря.
– Це примітивні думки. Адже газ із уже згаданого Копилівського родовища надходить на комунально-побутові потреби населення Полтави й області. ГПУ "Полтавагазвидобування" за 2007 рік сплатило 147 мільйонів гривень податків та обов'язкових платежів. Крім того, за видобуті нами газ, конденсат і нафту ДК "Укргазвидобування" тільки торік сплатила рентних платежів 886 мільйонів гривень. На розвиток соціальної сфери області в минулому році було виділено 3,4 мільйона гривень, надано благодійної допомоги на 1,4 мільйона гривень. За перше півріччя 2008 року підприємством сплачено 53,9 мільйона гривень податків та обов'язкових платежів, компанією сплачено 676,7 мільйона гривень ренти.
Візьміть до уваги й таке. В цьому році керівництво ДК "Укргазвидобування", незважаючи на те, що угоди щодо розвитку соціальної сфери між НАК "Нафтогаз України" та Полтавською областю до цього часу немає, все ж узяло на себе відповідальність і профінансувало соціальну сферу на 2 мільйони гривень.
– Полтавське газодобувне підприємство нині обігріває 20 областей України, забезпечує 35 відсотків видобутого вітчизняного газу. А які здобутки має колектив нині?
– За 6 місяців перевиконано урядове завдання, зокрема, видобуто 2,6 мільярда кубометрів газу, 258 тисяч тонн конденсату, 40 тисяч тонн нафти і вироблено 23 тисячі тонн скрапленого газу.
– І кілька слів про найближчі плани…
– Найперше – ввести в експлуатацію ось це Ливенське родовище, яке ми з вами оглядаємо. А також побудувати нову, третю, установку по видобутку конденсату за технологією сайклінг-процесу з використанням газоподібного азоту на Комишнянському родовищі. Роботи попереду багато. І це добре. Колектив у нас працьовитий. Тож з приємністю вітаю усіх робітників і спеціалістів нафтової, газової та нафтопереробної галузі з нашим професійним святом. Зичу щастя в родинах, успіхів у праці, міцного здоров'я і гарного настрою.
– Повністю вони ще не обліковані, розвідувальне буріння свердловин триває. Але якщо два роки тому на цьому ж Машівському промислі було відкрите Копилівське родовище із запасами понад 8 мільярдів кубометрів газу, то й тут чекаємо не меншої потужності. А взагалі це раніше родовища вражали сенсаційними запасами газу – по 20–30 мільярдів кубометрів. Нині вони бідніші і не роблять "погоди" у видобутку газу в цілому по підприємству. Та я вдячний головному геологу Адаму Йосиповичу Кулю і його службі, яким вдається на вже майже повністю розвіданій території знаходити ось такі родовища, як Копилівське і це – Ливенське.
– А хто робить головну "погоду"? Адже колектив щорічно видобуває понад 5 мільярдів кубометрів газу, 500 тисяч тонн конденсату та понад 70 тисяч тонн нафти.
– Це – результат активної модернізації старих і так званих "неперспективних" родовищ. Вона полягає в тому, що на старих родовищах, де свердловини були пробурені до 2 тисяч метрів, ми почали знаходити поклади на глибині 4–5 тисяч метрів зі значними запасами газу і конденсату. Нині в нас експлуатується 180 таких нових свердловин. Значно збільшили фонд ремонту та інтенсифікації старих свердловин, рекон-
струювали установки комплексної підготовки газу та нафти, дві дожимні компресорні станції, 100 кілометрів газопроводів, застосовуємо нові технології поглибленого вилучення вуглеводнів та припливу їх із пластів.
– Звісно, що за всім цим стоїть самовіддана праця людей.
– Назву для прикладу начальника Машівського промислу Тараса Петровича Городецького. Почав свою кар'єру, маючи фах інженера, не з паперової чи керівної роботи, а слюсарем-ремонтником свердловин на Солохівському промислі. Згодом працював провідним спеціалістом у виробничому відділі управління. І коли в 2004 році постало питання, кому очолити Машівський промисел, не-зважаючи на те, що Городецькому не було й 30 років, я рекомендував на цю посаду саме його. І не помилився. За його участі відкрито нове Копилівське родовище і споруджено установку комплексної підготовки газу, проведено ремонт та інтенсифікацію на 200 старих свердловинах. На Машівській установці комплексної підготовки газу побудовано додаткову установку по підготовці конденсату, з якого виділяють сіль і воду. Реконструйовано дожимну компресорну станцію. Завдяки всім цим заходам видобуток тут сягнув близько 1,6 мільярда кубометрів газу, понад 50 тисяч тонн конденсату, 15 тисяч тонн нафти за рік. І нині за півроку планові завдання перевиконані.
Серед кращих спеціалістів цього промислу хотілося б іще назвати старшого майстра Олександра Миколайовича Величка та начальника компресорної станції Олександра Євгеновича Личка, а також майстра Сергія Олександровича Ковтонюка, слюсарів Сергія Івановича Чмихуна, Юрія Олександровича Косенка, Олександра Васильовича Мастюха, оператора з видобування нафти й газу Андрія Олександровича Шеванова. Це сильні і цілеспрямовані, надійні в будь-якій ситуації люди. Саме таким підкоряється глибина.
– Знайдено нове родовище, додатковий газ – це і радість, і нові дивіденди для вашого колективу?
– Для колективу – лише професійний здобуток. Про дивіденди говорити не доводиться.
– Чому так?
– Бо полтавський газ із
цього нового родовища, як і з усіх 30 нині діючих, що розташовані на територіях Полтавської, Дніпропетровської, Сумської та Харківської областей, хоч це й парадоксально, але для вітчизняної нафтогазовидобувної галузі є збитковим. Проілюструю це не-складними розрахунками. Собівартість видобутку однієї тисячі кубометрів природного газу за перше півріччя поточного року по ГПУ
"Полтавагазвидобування" становила 155,22 гривні. Такі кошти потрібно затратити для того, щоб "підняти" газ на поверхню. Але щоб "голубе паливо" могло потрапити до споживача, його необхідно ще протранспортувати через систему магістральних газопроводів ДК "Укртранс-газ" та розподільчих газопроводів підприємств по газопостачанню (облгазів). Вартість такого транс-портування на даний час становить 115,56 гривні за тисячу кубометрів газу. Крім того, за видобутий газ по-трібно заплатити ренту в розмірі 50 гривень за тисячу кубометрів і податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків.
Якщо всі ці складові сумувати, отримуємо 361,82 гривні за тисячу кубометрів газу. Як відомо, весь газ вітчизняного виробництва йде на комунально-побутові потреби населення. Ціна на такий газ диференційована в залежності від обсягів споживання. Основна частина споживачів використовує на рік до 2500 кубометрів газу, а ціна такого газу в залежності від наявності газового лічильника становить 315 та 345 гривень за тисячу кубометрів. Як бачите, діюча ціна навіть не покриває витрати на видобуток природного газу, його транспортування та сплату податків. Яка ж це економіка?..
– У чому ви вбачаєте вихід із цієї парадоксальної ситуації?
– Треба зрозуміти, що "радянської ціни" на газ не буде, а буде європейська. Тож і вартість вітчизняного газу має бути доведена до економічно обгрунтованих розмірів. А тим
верствам населення, які є малозабезпеченими, видавати державну грошову дотацію. Необхідно припинити розтринькування газу, а знаходити додаткові джерела для опалення, зокрема, переробляти для цього сміттєзвалища, торф, відходи лісу. Так роблять в усій Європі, а ми, як завжди, у хвості…
– Інколи доводиться чути від людей, що газодобувники забирають із полтавського підземелля газ, а місцеве населення має від цього лише забруднене повітря.
– Це примітивні думки. Адже газ із уже згаданого Копилівського родовища надходить на комунально-побутові потреби населення Полтави й області. ГПУ "Полтавагазвидобування" за 2007 рік сплатило 147 мільйонів гривень податків та обов'язкових платежів. Крім того, за видобуті нами газ, конденсат і нафту ДК "Укргазвидобування" тільки торік сплатила рентних платежів 886 мільйонів гривень. На розвиток соціальної сфери області в минулому році було виділено 3,4 мільйона гривень, надано благодійної допомоги на 1,4 мільйона гривень. За перше півріччя 2008 року підприємством сплачено 53,9 мільйона гривень податків та обов'язкових платежів, компанією сплачено 676,7 мільйона гривень ренти.
Візьміть до уваги й таке. В цьому році керівництво ДК "Укргазвидобування", незважаючи на те, що угоди щодо розвитку соціальної сфери між НАК "Нафтогаз України" та Полтавською областю до цього часу немає, все ж узяло на себе відповідальність і профінансувало соціальну сферу на 2 мільйони гривень.
– Полтавське газодобувне підприємство нині обігріває 20 областей України, забезпечує 35 відсотків видобутого вітчизняного газу. А які здобутки має колектив нині?
– За 6 місяців перевиконано урядове завдання, зокрема, видобуто 2,6 мільярда кубометрів газу, 258 тисяч тонн конденсату, 40 тисяч тонн нафти і вироблено 23 тисячі тонн скрапленого газу.
– І кілька слів про найближчі плани…
– Найперше – ввести в експлуатацію ось це Ливенське родовище, яке ми з вами оглядаємо. А також побудувати нову, третю, установку по видобутку конденсату за технологією сайклінг-процесу з використанням газоподібного азоту на Комишнянському родовищі. Роботи попереду багато. І це добре. Колектив у нас працьовитий. Тож з приємністю вітаю усіх робітників і спеціалістів нафтової, газової та нафтопереробної галузі з нашим професійним святом. Зичу щастя в родинах, успіхів у праці, міцного здоров'я і гарного настрою.
Рубрика: 
