– Юрію Васильовичу, нещодавно Комсомольська міська рада надала дозвіл на участь очолюваного вами відомства у Всеукраїнському конкурсі серед органів місцевого самоврядування, ініційованому Президентом України. Який проект ви підготували до конкурсу?
– Наш проект, можливо, дещо незвичний для сприйняття. Його назва “Електронне врядування та запровадження інноваційної системи управління якістю медичної допомоги” може в декого викликати подив. Але, на моє тверде переконання, це саме той проект, який вкрай необхідний нашій галузі напередодні переходу до страхової медицини. Йдеться про створення єдиної корпоративної комп’ютерної мережі та про формування на її базі електронного паспорта пацієнта, протокольної взаємодії між владою й низовими структурами, належного контролю щодо виконання делегованих і власних повноважень. Без усього цього перехід до страхової медицини просто неможливий. Ми ж у себе в Комсомольську на практиці рухаємося до неї, навіть випереджаємо державу в плані залучення інформаційних технологій.
– Ви говорите про формування єдиних електронних паспортів пацієнтів. А чи не буде це втручанням у особисте життя людини, адже інформацію про її здоров’я доведеться розміщувати в комп’ютерній мережі?
– Це так, але наша програма матиме надійний захист, бо знаходитиметься в автономній мережі, не доступній для інших користувачів. Разом із тим, такі підрозділи, як “Швидка допомога”, міська лікарня, поліклініка, амбулаторії, матимуть єдину довідкову базу про кожного з пацієнтів, що значно покращить якість і ефективність наданої медичної допомоги. Звісно, ми розуміємо, що для сучасної медицини це свого роду революція, але ж скільки можна топтатися на одному місці? Тому ми маємо домовленість з полтавськими фахівцями кафедри соціальної гігієни Української стоматологічної академії щодо підключення їх до цього проекту з метою пропаганди через заняття в студентському середовищі нових підходів роботи з пацієнтами.
– Запропонований проект у разі перемоги в конкурсі будете запроваджувати з нуля, чи вже є якісь напрацювання?
– Так, ми маємо напрацювання з розповсюдження корпоративної комп’ютерної мережі. Відпрацьовано систему зв’язку, проходить апробацію система діловодства в управлінні охорони здоров’я. Маємо пропозицію започаткувати єдину систему протоколу, який має врахувати як власні повноваження, так і делеговані, відпрацювати систему якісної оперативної медичної документації. Реалізація проекту дозволить піти далі. Нам потрібно створити прецедент супроводу пацієнта через документознавство медичної галузі. Тобто ув’язати всі структури й підрозділи, які є провідними, щоб надавати медичну допомогу в реальному часі. Приходить пацієнт до лікаря, а в його комп’ютері вже є вся база даних. Ми маємо такі напрацювання, але щоб їх завершити – необхідні кошти. Ми зупинилися на півдорозі, бо бюджетних коштів не вистачає. Тим більше все це допоки робиться на ентузіазмі.
Плюс до того ми ще відпрацювали систему зі звернень громадян, як того потребує сертифікація за системою якості. Матеріали готові до напрацювання єдиного стандарту. Але є багато нюансів, пов’язаних із фінансуванням. Маємо протокол взаємодії з Кременчуцькою філією ДП “Полтавастандартметрологія” про згоду на проведення попередньої та завершальної сертифікації галузі, що може стати справжнім ноу-хау в Україні, бо всі підрозділи працюватимуть за стандартним протоколом завдяки введенню інформаційних технологій.
Також проект передбачає створення умов для дистанційного навчання посадовців і фахівців системи охорони здоров’я, щоб не витрачати кошти на відрядження. Фахівців не доведеться відривати від роботи. Достатньо буде зайти на сайт в Інтернеті, відкривши розділ телевідеоконференцій. Тобто хочемо сформувати навчальний дистанційний клас і навчати свої кадри, що працюють у 13 віддалених точках. Вони на місцях також зможуть підключатися до навчання. Допоки в Комсомольську такого класу не існує, гадаю, що й у регіоні та області також немає. У рамках проекту ми хочемо відкрити й власну відеостудію для створення відеоматеріалів з метою трансляції по телебаченню та для розміщення в інших ЗМІ, щоб бути більш відкритими для громади. Бажання й спеціалісти у нас є.
– На яку суму державних коштів може розраховувати переможець, і чи маєте ви досвід участі в такому конкурсі?
– Так, 2005 року ми брали в такому конкурсі участь. Виграли тоді 500 тисяч гривень, місцевий бюджет також додав ще 330 тисяч. Спільними зусиллями збудували амбулаторію, провели різноманітні реструктуризації – перші в Україні. Поточного року ми знову подали проект для участі в конкурсі, бо коштів хронічно не вистачає, адже медична галузь фінансується всього на 62 відсотки від потреби. За умовами конкурсу переможцю передбачається грант на суму 500 тисяч гривень державних коштів. Ми сподіваємося на перемогу, бо маємо задумку ввійти ще й до аналогічного проекту Євросоюзу. Поєднання двох проектів дасть вагомий результат.
З огляду на соціальну значимість проекту є сподівання, що Комсомольськ вкотре виступить піонером у реформуванні медичної галузі. Залишилося тільки дочекатися підсумків конкурсу.
– Наш проект, можливо, дещо незвичний для сприйняття. Його назва “Електронне врядування та запровадження інноваційної системи управління якістю медичної допомоги” може в декого викликати подив. Але, на моє тверде переконання, це саме той проект, який вкрай необхідний нашій галузі напередодні переходу до страхової медицини. Йдеться про створення єдиної корпоративної комп’ютерної мережі та про формування на її базі електронного паспорта пацієнта, протокольної взаємодії між владою й низовими структурами, належного контролю щодо виконання делегованих і власних повноважень. Без усього цього перехід до страхової медицини просто неможливий. Ми ж у себе в Комсомольську на практиці рухаємося до неї, навіть випереджаємо державу в плані залучення інформаційних технологій.
– Ви говорите про формування єдиних електронних паспортів пацієнтів. А чи не буде це втручанням у особисте життя людини, адже інформацію про її здоров’я доведеться розміщувати в комп’ютерній мережі?
– Це так, але наша програма матиме надійний захист, бо знаходитиметься в автономній мережі, не доступній для інших користувачів. Разом із тим, такі підрозділи, як “Швидка допомога”, міська лікарня, поліклініка, амбулаторії, матимуть єдину довідкову базу про кожного з пацієнтів, що значно покращить якість і ефективність наданої медичної допомоги. Звісно, ми розуміємо, що для сучасної медицини це свого роду революція, але ж скільки можна топтатися на одному місці? Тому ми маємо домовленість з полтавськими фахівцями кафедри соціальної гігієни Української стоматологічної академії щодо підключення їх до цього проекту з метою пропаганди через заняття в студентському середовищі нових підходів роботи з пацієнтами.
– Запропонований проект у разі перемоги в конкурсі будете запроваджувати з нуля, чи вже є якісь напрацювання?
– Так, ми маємо напрацювання з розповсюдження корпоративної комп’ютерної мережі. Відпрацьовано систему зв’язку, проходить апробацію система діловодства в управлінні охорони здоров’я. Маємо пропозицію започаткувати єдину систему протоколу, який має врахувати як власні повноваження, так і делеговані, відпрацювати систему якісної оперативної медичної документації. Реалізація проекту дозволить піти далі. Нам потрібно створити прецедент супроводу пацієнта через документознавство медичної галузі. Тобто ув’язати всі структури й підрозділи, які є провідними, щоб надавати медичну допомогу в реальному часі. Приходить пацієнт до лікаря, а в його комп’ютері вже є вся база даних. Ми маємо такі напрацювання, але щоб їх завершити – необхідні кошти. Ми зупинилися на півдорозі, бо бюджетних коштів не вистачає. Тим більше все це допоки робиться на ентузіазмі.
Плюс до того ми ще відпрацювали систему зі звернень громадян, як того потребує сертифікація за системою якості. Матеріали готові до напрацювання єдиного стандарту. Але є багато нюансів, пов’язаних із фінансуванням. Маємо протокол взаємодії з Кременчуцькою філією ДП “Полтавастандартметрологія” про згоду на проведення попередньої та завершальної сертифікації галузі, що може стати справжнім ноу-хау в Україні, бо всі підрозділи працюватимуть за стандартним протоколом завдяки введенню інформаційних технологій.
Також проект передбачає створення умов для дистанційного навчання посадовців і фахівців системи охорони здоров’я, щоб не витрачати кошти на відрядження. Фахівців не доведеться відривати від роботи. Достатньо буде зайти на сайт в Інтернеті, відкривши розділ телевідеоконференцій. Тобто хочемо сформувати навчальний дистанційний клас і навчати свої кадри, що працюють у 13 віддалених точках. Вони на місцях також зможуть підключатися до навчання. Допоки в Комсомольську такого класу не існує, гадаю, що й у регіоні та області також немає. У рамках проекту ми хочемо відкрити й власну відеостудію для створення відеоматеріалів з метою трансляції по телебаченню та для розміщення в інших ЗМІ, щоб бути більш відкритими для громади. Бажання й спеціалісти у нас є.
– На яку суму державних коштів може розраховувати переможець, і чи маєте ви досвід участі в такому конкурсі?
– Так, 2005 року ми брали в такому конкурсі участь. Виграли тоді 500 тисяч гривень, місцевий бюджет також додав ще 330 тисяч. Спільними зусиллями збудували амбулаторію, провели різноманітні реструктуризації – перші в Україні. Поточного року ми знову подали проект для участі в конкурсі, бо коштів хронічно не вистачає, адже медична галузь фінансується всього на 62 відсотки від потреби. За умовами конкурсу переможцю передбачається грант на суму 500 тисяч гривень державних коштів. Ми сподіваємося на перемогу, бо маємо задумку ввійти ще й до аналогічного проекту Євросоюзу. Поєднання двох проектів дасть вагомий результат.
З огляду на соціальну значимість проекту є сподівання, що Комсомольськ вкотре виступить піонером у реформуванні медичної галузі. Залишилося тільки дочекатися підсумків конкурсу.
Рубрика: 
