У торговельних рядах доводилося чути: ”Ой, як добре, що ми сюди приїхали. Он пальта які гарні, а костюми…”. Це були покупці. Продавці були дещо стриманішими. Наприклад, народні умільці із ярмаркового містечка майстрів звернули увагу на не зовсім естетичний вигляд, скажімо, стилізованих наметів, де явно потребує заміни чи бодай оновлення зчорніла від часу та напіввискубана солом’яна покрівля. Та й з місцями були проблеми, тулилися хто де може, а платили по повній програмі. Три метри площі під тином для майстрів лозоплетіння із Закарпаття коштували 430 гривень, тоді як торік – 250. Гості переконані, що це занадто висока платня, адже зовсім ніяких умов для нормальної торгівлі, бодай парасольки від пекучого сонця, їм не запропонували. До цих витрат також додавалися витрати на харчування, проживання. Найдешевше ліжко-місце у Великих Сорочинцях коштувало 50–70 гривень за добу, здавали й по 150.
Цього року, щоб задовольнити бажання торгувати усіх майстрів народних промислів, керівникам проекту довелося відмовитися від участі в ярмарку сільськогосподарських підприємств. Тож вперше за багато років аграрії області були представлені тільки під час офіційних урочистостей. 
Своєрідну оцінку організації роботи ярмарку дав радник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Білоножко. Він приїхав на Сорочинський ярмарок вперше – разом з дружиною, професійним дизайнером одягу Оксаною Крамаренко, привіз її авторські роботи. На запитання про враження від ярмарку був категоричним – надзвичайно погано поставлений менеджмент, точніше, взагалі відсутній. Якщо на ярмарок запрошують закордонних гостей, то територію не завадило б обладнати у відповідності до сучасних вимог. За місце у торговельному ряду і оренду павільйону подружжя сплатило майже 5 тисяч гривень, але послуг належного рівня, вони вважають, не отримали. Від палючого сонця у торговельних наметах надзвичайно спекотно і задушливо, чомусь не передбачене кондиціонування. Юрій Білоножко висловив побажання організаторам свята зайнятися вирішенням побутових проблем і, маючи досвід роботи в Міністерстві промислової політики України, навіть готовий запропонувати свої послуги.
Те, що робота підприємств торгівлі та громадського харчування, умови їх праці, також і перебування самих ярмаркуючих ускладнювались величезною спекою, бо щоденно температура повітря сягала за +300С, офіційно відзначили й лікарі. Тож не випадково до  медпункту на ярмарку за медичною допомогою з проблем теплових ударів звернулось 180 чоловік. Тому при визначенні часу проведення ярмарку необхідно врахувати і метеорологічний фактор, щоб температурні умови були оптимальними і сприяли роботі ярмарку, зазначає головний державний санітарний лікар області Валентин Шаповал.
Однак радує, що в таку спеку не було спалахів інфекційних захворювань та харчових отруєнь. Багато в чому завдяки упереджувальним заходам державної санепідслужби і ветслужби.
Взагалі санітарні лікарі відзначають, що протягом останніх років відбувається значне покращення організації проведення Сорочинського ярмарку. Чимало робиться для його благоустрою, створення належних умов для ярмаркування. Водночас, з прикрістю констатують в обласній СЕС, виконуються не всі приписи, які щорічно служба надає організатору. Так і не усунуто проблем з незадовільного водопостачання, водовідведення, видалення твердих побутових відходів (про що писала в попередньому номері “Зоря Полтавщини”), у занедбаному стані залишаються туалети.
На проблему водопостачання звернули увагу цього разу всі. Вкрай слабкий тиск води в кранах, а то й її відсутність стали причиною невдоволення і скарг, принаймні усних, багатьох гостей і учасників ярмарку. Ми спробували дізнатися про причину. Як з’ясували, своїх свердловин для забезпечення ярмарку водою організатори не мають, користуються сільськими, потужності яких ледве вистачає для села. Вводити в дію нові свердловини для сільради – непосильний фінансовий тягар, зазначає секретар Великосорочинської сільради Ірина Пазинич.
– Не тільки корисні копалини, а й вода, що видобувається з горизонтів нижче 20 метрів, підпадає під дію Закону України “Про надра”. Це означає, що на кожну свердловину потрібно робити проект, отримати дозвіл і ліцензію Мінекології на видобуток, – пояснює начальник територіального управління Держгірпромнагляду в Полтавській області Борис Галушко.
Питання безпеки життєдіяльності на ярмарку стали основними також у наглядовій діяльності інспекторів теруправління Держгірпромнагляду в Полтавській області. За словами начальника управління Бориса Галушка, цьогоріч співпраця з ТОВ “Сорочинський ярмарок” була як ніколи плідною: організатор виконав усі вимоги, поставлені службою. По-перше, у землю були закопані усі газові балони, якими користувалися підприємства громадського харчування. Зроблено це було, аби уникнути їх перегрівання і вибухів. Пересувні пункти (з яких ярмаркуючі пригощалися шаурмою і хот-догами) куховарили на сухому спирті. По-друге, у попередні роки електродроти над територією поля були заведені у кабелі, отже, не було загрози попадання оголених дротів на об’єкти. За одним винятком – над новим містечком майстрів, над яким задля безпеки натягли захисну сітку. Неакуратне підключення близько 600 ярмаркових точок до електромережі було виправлено протягом одного дня. По-третє, принципове ставлення до технічного стану атракціонів, два з яких були заборонені до експлуатації на ярмарку, дозволило уникнути травмування при цих розвагах.
Певні підсумки ярмаркування підбивають і в селі Великі Сорочинці.
– Ми раді ярмарку, – говорить секретар сільської ради Ірина Пазинич. – Тим більше, що останнім часом все більше людей їдуть не за покупками, а за враженнями. А тому не обмежують себе рамками шістнадцятигектарного ярмаркового поля, а цікавляться й Великими Сорочинцями. У селі чудова природа, варті уваги пам’ятки – є на що подивитися. Село радіє тому, що невдовзі зможе достойно приймати гостей: на площі більше одного гектара повинен з’явитися туристично-готельний комплекс в етнографічному стилі, вже є проект.
Однак присутність великої кількості людей завжди висуває певні побутові вимоги. А цих моментів організатори поки що не продумали. Село ж зі скромним бюджетом самотужки не вирішить проблем, які створює національний захід. Одна з них – засміченість сільської території, особливо – прилеглої до річки.
Популярність Сорочинського ярмарку, якої прагнули організатори, викристалізувала й іншу проблему: 16 гектарів, які ТОВ “Сорочинський ярмарок” орендує у села, стало замало для ярмарку. Підприємці розміщалися прямо на проїжджій частині миргородської дороги перед входом до ярмарку.
Торік Великосорочинська сільрада отримала клопотання ТОВ “Сорочинський ярмарок” про те, щоб приєднати до ярмаркового поля ще 4 гектари громадського пастівника. Для вивчення цього питання депутати створили спеціальну комісію, а вивчивши, відмовили.
По-перше, не погодилися селяни, інтереси яких представляють депутати, а для них збільшення території ярмарку за рахунок пастівника створить великі незручності.
По-друге, сільські депутати вважають, що перш за все настав час переглянути оплату 16 гектарів, які вже орендує товариство, і лише тоді буде доцільно вести мову про збільшення. Адже землі ярмаркового поля оцінені не як такі, що використовують з комерційною метою, а як заболочені – за найнижчими орендними розцінками, з чим село не погоджується. Однак переоцінку досі не зроблено.
Звичайно, організація Сорочинського ярмарку, який є візитною карткою Полтавщини і розширює міжнародні кордони співробітництва, вимагає великих зусиль організаторів. Як довів ярмарок 2008 року, увага повинна бути спрямована не тільки на влаштування дійства як такого, а й на задоволення інтересів, потреб людей – і тих, хто приїжджає, і тих, хто зустріча
є.