От і я хочу згадати своїх родичів, які загинули під час голоду 1932–1933 років. По маминій лінії наша родина зазнала особливо важких втрат. Мій дідусь Олексій Степанович Поривай, який народився в селі Велика Рублівка Котелевського району, мав велику родину – дружину, п'ятьох дітей, двох зятів, невістку і п'ятьох онуків. З 15 душ голодомор пережили лише двоє. Помер від голоду і дідусь. За життя він був віруючою, чесною і працелюбною людиною, майстром на всі руки. Коли на селі почалася колективізація, він із релігійних міркувань відмовився вступати в колгосп. Дідусь користувався неабияким авторитетом серед односельців, і деякі люди за його прикладом теж не пішли в колгосп. За це більшовики зробили з Олексія Поривая "ворога народу" і жорстоко розправилися з його родиною. Йому давали непомірний план здачі зерна. Збіжжя не було, тому дідусь не розрахувався повною мірою. Тоді навесні 1932 року до нього приїхали уповноважені й винесли з хати усе. Забрали навіть торбинку з квасолею, що зберігалася на горищі. Таким чином дідусеву родину прирекли на голодну смерть. У червні першим від голоду помер сам господар – Олексій Степанович, у вересні того ж року не стало його дружини, моєї бабусі, Марії Федорівни. А взимку 1932–1933 років голод забрав одного за одним усіх членів великої дідусевої родини. Дивом лишилися живою лише моя мама, Марфа Олексіївна, і Петрик – дворічний син маминого брата Федора. Хлопчика забрали в колгоспний патронат, куди тоді поміщали сиріт…
Я знаю, що зараз створюються "Книги пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років", куди вносять імена загиблих. Я б дуже хотіла, щоб імена моїх рідних теж були увічнені  таким чином. Ось вони: Поривай Олексій Степанович, Поривай Марія Федорівна, Поривай Уляна Олексіївна, донька, 1900 р.н., Микола, Улянин чоловік (його прізвище мені невідоме), їхні діти – Віра,  Альоша, сини Олексія Степановича – Федір, Іван та Петро, Федорова дружина Марфа, перший чоловік моєї мами, Олексій Білобров, та їхні сини – трирічний Михайлик та новонароджений, якому навіть не встигли дати імені…
Галина БОНДАР.
м. Херсон.